Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

• o глобальні комп'ютерні мережі й програмні засоби швидкого поширення в мережі пропагандистських інформаційних матеріалів;

• o засоби, що непомітно модифікують інформаційне середовище, на підставі якого людина приймає рішення;

• o засоби створення віртуальної реальності;

• o засоби підпорогового психосемантичного впливу;

• o засоби генерування акустичних й електромагнітних полів. Засоби масової інформації й спеціальні засоби інформаційно-пропагандистської спрямованості. Засоби масової інформації

найбільш ефективні для здійснення інформаційно-психологічного впливу на великі маси людей. Це дозволяє розглядати їх як складову частину стратегічних сил інформаційної війни. Використання різних технологій прихованого впливу за допомогою звуку і відеозображень на свідомість і підсвідомість людини дає можливість стверджувати про відповідність подібних засобів наслідкам їх застосування.

Найнебезпечнішою рисою засобів масової інформації, як вважають фахівці, є їхня здатність подавати інформацію таким чином, щоб за видимою об'єктивністю у великої маси людей формувалася віртуальна картина реальності. Однак, як тільки людина починає сумніватися у віртуальній картині світу, ефективність Інформаційно-психологічного впливу раптово падає. Ці сумніви можуть бути підтримані технологіями контрпропаганди, також реалізованими за допомогою засобів масової інформації.

Дієвість засобів масової інформації як джерела інформаційно-психологічного впливу обумовлена насамперед створенням глобальних систем мовлення, які можуть безперешкодно донести сигнал до будь-якої точки світу. Для багатьох регіонів може статися так, що лише це джерело Інформації є доступним. Саме володіння державою системами супутникового радіо- і телемовлення, можливо, буде стримуючим чи, навпаки, підсилюючим фактором у розв'язанні інформаційних воєн.

Сила й результативність інформаційно-психологічного впливу, що здійснюється за допомогою засобів масової інформації і насамперед телебачення, посилюються психологічним ефектом у безпосередній участі в подіях, коли людина занурюється в них "тут і зараз". Цей своєрідний ефект, що одержав назву "ефект CNN", оцінюється багатьма як головна умова ефективності інформаційно-психологічного впливу за допомогою засобів масової інформації.

До спеціалізованих засобів інформаційно-пропагандистської спрямованості належать мобільні радіомовні і телевізійні центри, пропагандистські пересувні гучномовці, плакати, листівки. Технологію їх застосування відпрацьовано й подальший їх розвиток пов'язаний насамперед з методами прихованого впливу на підсвідомість людини.

Глобальні комп'ютерні мережі і програмні засоби швидкого поширення в мережі пропагандистських інформаційних матеріалів. Розвиток інформаційних і комунікаційних технологій привів до створення унікального засобу поширення інформації - глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. Дешевизна доступу, свобода поширення й одержання інформації робить Інтернет ефективним інструментом для використання інформаційних механізмів впливу на індивідуальну і масову свідомість.

Нині групи різної політичної орієнтації та неурядових організацій можуть використовувати Інтернет для мобілізації політичних сил проти своєї й іншої держав у кризових ситуаціях, які здатні викликати непередбачувані результати. Неврегульованість правових відносин при поширенні інформації в Інтернеті сприяє свободі поширення наклепницької та недостовірної інформації. Усе це призводить до того, що фактична основа тієї чи іншої події може бути серйозно перекручена за допомогою маніпуляцій з текстом, звуком І відеозображенням. Такі методи можуть дозволити широкому колу зацікавлених осіб, груп реалізувати складний процес для керування суспільною думкою, організувати великі пропагандистські кампанії для підриву довіри громадян до конкретного курсу, який проводиться урядом країни.

Цілком легальним способом інформаційно-психологічного впливу на користувачів Інтернету є поширення пропагандистських інформаційних матеріалів за допомогою різних технологій залучення уваги, організації віртуальних груп за інтересами, збирання адрес електронної пошти для організування масових розсилань.

Створення різних віртуальних груп за інтересами в Інтернеті також є легальним способом для проштовхування тих чи інших ідей. Постійна віртуальна група, що утворилася, свідчить про наявність людей, здатних до сприйняття ідей, що поширюються, а зростання чисельності групи показує ефективність інформаційно-психологічного впливу. Сформована віртуальна спільнота може стати основою для утворення реальних організацій терористичної чи кримінальної спрямованості зі структурою, що важко виявляється, і системою зв'язку.

Збирання адрес електронної пошти в мережі також створює основу для проведення цілеспрямованого впливу на великі групи людей, оскільки дозволяє створювати великі бази даних з інформацією персонального характеру, що дає можливість виділяти групи впливу. Надалі за потребою цим групам можна висилати матеріали пропагандистського характеру.

Технології швидкого поширення інформації через комп'ютерні мережі набуватимуть усе більшого значення, тому що дозволяють цілком легально проводити цілеспрямовані інформаційно-пропагандистські заходи поза контролем з боку держави на населення чи окремі групи громадян.

Засоби, що непомітно модифікують інформаційне середовище, на підставі якого людина приймає рішення. Діяльність людини значним чином спирається на можливості інформаційно-керуючих систем. Для вирішення практичних завдань людина намагається зосередити в одному місці якнайбільше інформації для прийняття більш обґрунтованих рішень. При всіх перевагах сучасних комп'ютеризованих систем у підтримці прийняття рішень вони мають цілком очевидний недолік: людина приймає рішення на основі тієї інформації, яку надає їй система й вірогідність якої здебільшого вона оперативно перевірити не здатна. Посадова особа, що приймає рішення, цілком покладається на ту інформацію, яка видається їй на монітор, тому внесення навмисних змін в інформаційні тексти й повідомлення спричиняє неправильні рішення. При численних прийнятих рішеннях і великому потоці вихідних даних довіра до інформації означає довіру до правильності функціонування інформаційної системи в цілому, тобто до процесів збирання, що відбуваються в ній, обробки, збереження й відображення інформації. Але довіра є психологічний фактор, тому деякі прийоми рефлексивного управління, спрямовані на формування, зміцнення чи руйнування довіри, можуть бути інтерпретовані як інформаційно-психологічний вплив.

Тепер у багатьох країнах ведеться розроблення спеціалізованих засобів впливу на інформацію в інформаційно-керуючих системах. За результатом, який при цьому досягається, ці засоби еквівалентні найпотужнішим технологіям інформаційно-психологічного впливу.

Засоби створення віртуальної реальності. Потужність мережних технологій надто збільшується завдяки новим технологіям мультимедіа й віртуальній реальності. Віртуальна реальність як імітація правдивості може розглядатися як психологічний інструмент впливу на свідомість і підсвідомість людини, втягує її в нові форми існування й значним чином може формувати особистість. Можуть виникати й нові форми опосередкованого соціального контролю, засновані на замаскованому маніпулюванні свідомістю, м'якому придушенні психіки, зміні ідеалів особистості.

Соціально-психологічні наслідки розвитку технологій віртуальної реальності, як загалом сучасних символічних візуальних систем, у контексті безпеки особистості й суспільства можуть бути негативні. Подібні технології дозволяють з максимальною ефективністю робити інформаційно-психологічний вплив, часто використовуються для підвищення наочності подачі інформації, наприклад, у програмах новин. Подібні технології можуть використовуватися для створення будь-якої реальної ситуації, сполучаючи елементи реального відеозображення й елементи, створені комп'ютерною графікою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості
  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері