Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

Психотронний вплив (парапсихологічний, екстрасенсорний) - вплив, що може здійснюватися за допомогою передачі енергії мислення через позачуттєве сприйняття і яке охоплює опосередковане свідомістю і процесами сприйняття дистантної взаємодії між живими організмами й навколишнім середовищем.

Телевізійні й інші масові сеанси екстрасенсорного впливу показують реальну можливість впливу на особистість. Досить часто при цьому використовуються технічні засоби, що сприяють посиленню впливу, передачі й контакту з індивідом. Цей вплив на об'єкт може бути пов'язаний з придушенням волі до опору, деморалізацією. Відомі факти роботи над створенням генератора частотного кодування мозку, високочастотних і низькочастотних генераторів, засобів впливу соціальною інформацією і ін., які здатні викликати необхідні процеси в психіці .людини, а отже впливати на її свідомість і поведінку.

Парапсихологія - це галузь науки, що вивчає псі-комунікації, тобто досліджує ті дистантні зв'язки живого організму з навколишнім середовищем, які одержали назву "зкстрасенсомотор-них" (оскільки вони діють на все, крім органів чуття і мускульних зусиль). Поняття "псі" містить у собі екстрасенсорну перцепцію, тобто позачуттєве сприйняття й психокінез, під яким розуміється вплив на предмети й хід психічних процесів без мускульних зусиль або використання технічних засобів. У цілому ж принципової відмінності між предметами дослідження парапсихології і пси-хотроніки немає. Відмінність виступає лише при порівнянні методів, засобів і цілей дослідження. Психотроніці властиве прагнення переважно до технічних і технологічних підходів і рішень, до розробки технічних аналогів досліджуваних феноменів, наприклад, психотронних генераторів, і, отже, концентрації великих зусиль, на роботах прикладного характеру. Процес екстрасенсорного впливу значно полегшується при використанні системи комунікацій: телефонного зв'язку, радіотрансляційних мереж тощо.

Психотропний вплив - вплив на мозок і поведінку особистості шляхом введення в її організм різних препаратів (зокрема фармацевтичних препаратів, запахів), засвоєння яких відбивається на її вищій нервовій діяльності.

Вплив препаратів на психіку людини добре відомий і вивчається вже досить тривалий час. З урахуванням останніх досягнень не тільки в психології, але і "суміжних" науках (біології, нейро- і психофізіології, кібернетиці, психофармакології тощо) розробляються і продовжують удосконалюватися методи підпо-рогового впливу, методи психологічної індоктринації і конверсії, засоби місцевого психічного контролю й психопрограмування. Двадцять п'ять років тому був винайдений препарат "бі-зет", могутній психотропний засіб, що порушує соціальні зв'язки в грулі-об'єкті застосування.

Нині починають застосовуватии методи впливу запахів на людський мозок, розроблені А. Хіршем. Він стверджує, що певний сектор людського мозку обробляє й запам'ятовує ароматичну інформацію. Відповідно до його висновків, за допомогою різних запахів можна успішно впливати на людські емоції. Клінічні досліди також показали, що деякі запахи послабляють активність головного мозку швидше, ніж сильні депресанти.

Вплив інформаційного простору на особистість здійснюється у різні способи, серед яких слід виділити: дезінформацію, поширення чуток, залякування, емоційне придушення, ініціювання агресивних емоційних станів, демонстрацію, маніпуляцію.

Суть дезінформації полягає в навмисному наданні суб'єктом свідомо помилкової інформації об'єктові з метою його дезорієнтації.

З метою дезінформації особистості свідомо використовується неправдоподібна інформація, яка є, начебто, вірогідною. Дезінформації характерні: відсутність шаблону у формах і змісті; уміле проведення заходів щодо введення особистості в оману за єдиним задумом, їх ретельне узгодження й максимальне використання правдоподібної Інформації; уміле приховування дійсних намірів, мети і завдань, які поставлено.

Яскравим прикладом дезінформації служить кампанія стратегічного дезінформування окремих людей і світової спільноти в цілому, що здійснювалася США проти Іраку в 1990-1991 рр. У такому масштабі стратегічне дезінформування було застосовано вперше після Другої світової війни і проводилося спеціальними службами військових відомств США спільно із союзними країнами з метою введення в оману не тільки особового складу збройних сил Іраку, але й народів своїх держав та світової громадськості.

Основним інструментом стратегічного дезінформування були засоби масової інформації: газети та журнали, радіо і телебачення. При цьому США зуміли досить ефективно використати високий рівень дієвості своєї пропаганди, нав'язати міжнародним агентствам, а відтак світовій громадськості свою точку зору на хід розвитку подій, спираючись, головним чином, на домінуюче положення американських засобів масової інформації, що поставляють світові до 70% міжнародної інформації.

Для нагнітання протиіракських настроїв у США, забезпечення підтримки курсу адміністрації на конфронтацію з Іраком у листопаді 1990 р. президент Дж. Буш заявив, що Ірак спроможний виготовити ядерний заряд у найближчі місяці (хоча, за оцінками американських експертів, технологічна база Іраку могла зробити це не раніше, ніж через 5-10 років). Значно завищувалися можливості Іраку щодо застосування хімічної й біологічної зброї. Неодноразово підкреслювалося, що на ці види зброї масового ураження режим С. Хусейна зосередить основну увагу, щоби втягнути в можливий збройний конфлікт Ізраїль.

Заходи щодо дезінформації проводилися комплексно в політичній, економічній і військовій галузях з активним використанням засобів масової інформації шляхом організації регулярних "витоків" змісту таємних документів і поширення "особистих думок" високопоставлених представників американської адміністрації та військово-політичного керівництва США.

Ще одним способом психологічного впливу є поширення чуток. П(д чутками розуміємо специфічний вид міжособистісної комунікації, який виникає внаслідок утворення інформаційного вакууму, що заповнюється спонтанно або зусиллями пропаганди супротивника. Поширення чуток - один з найефективніших способів поширення інформації при інформаційно-психологічному впливі, заснованого на збільшенні групової сугестивності під час впливу.

Чутки можна класифікувати за трьома параметрами: експресивному (емоційний стан, виражений в змісті чуток і відповідні типи емоційних реакцій), інформаційному (ступінь вірогідності сюжету чуток) та за ступенем впливу на психіку людей.

За експресивною характеристикою виділяються чутки-бажан-ня, чутки-залякування й агресивні чутки.

Чутки-бажання. Поширювана інформація має на меті викликати розчарування з приводу нездійснених очікувань І деморалізацію об'єкта впливу. Так, під час Першої світової війни, у Франції і Німеччині навмисно поширювалися чутки про швидке закінчення війни, які, природно, не виправдалися, що викликало масові прояви невдоволення в цих країнах. Подібні чутки-бажання поширювалися під час Другої світової війни в оточеному Ленінграді (чутка про швидку висадку десанту союзниками).

Чутки-залякування. При їх поширенні за допомогою інформації в особистості Ініціюється стан тривоги, непевності. Такими можуть бути чутки про смертельну суперзброю, якою володіє супротивник (сторона, що поширює чутки), про недостачу продовольства, зараження місцевості, питної води тощо.

Роз'єднувальні агресивні чутки. Розповсюджувана інформація має на меті внести розлад у суспільство, порушити соціальні зв'язки. Так, Г Ласвель описував циркулюючі перед першою світовою війною серед німецьких селян чутки про жовті автомобілі, що перевозять Із Франції в Росію через Німеччину золото для ведення війни, тобто вони настільки широко поширилися, що на багатьох дорогах неможливо було проїхати через натягнутий впоперек дороги ланцюг. Люди з недовірою ставилися один до одного, побоюючись посібників Антанти.

За інформаційною характеристикою виділяються: абсолютно недостовірні, недостовірні, недостовірні з елементами правдоподібності, правдоподібні чутки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості
  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ

  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері