• 4. Як комплексний захід протидії комерціалізації ЗМІ реалізувати ідею створення громадського мовлення.
• 5. Пріоритетною аудиторією для внутрішньодержавного інформаційного впливу доцільно визначити представників ЗМІ та педагогічний склад ВНЗ, інших закладів освіти. Саме ці суспільні групи є неформальними лідерами та виразниками позицій у процесі формування громадської думки.
• 6. Важливо також широко використовувати вже досить потужні можливості вітчизняних неурядових організацій (аналітичних, соціологічних центрів тощо). Логіка проста: якщо їх потенціал не використає українська влада - то це зроблять іноземці. Прикладів роботи виключно за іноземними грантами (отримання та аналіз інформації з усіх сфер) маємо достатньо.
• 7. З метою забезпечення фінансової незалежності ЗМІ передбачити державне фінансування тих із них, які пропонують інформаційні, аналітичні, навчальні та просвітницькі програми (останні здебільшого є нерентабельними).
• 8. Для забезпечення інформаційної безпеки суспільства та особи від деструктивних зовнішніх впливів (суб'єктом яких може виступати і власне держава) на законодавчому рівні передбачити функціонування незалежних аналітичних, дослідницьких, інформаційних організацій, наділивши їх відповідними правами й визнавши їх діяльність неприбутковою (що дозволить уникнути податкового тиску та забезпечити фінансову незалежність). Зазначену проблему доцільно вирішити шляхом прийняття окремого закону.
• 9. Під неурядовою організацією визнати громадську, незалежну, неприбуткову (некомерційну), дослідну організацію зі статусом юридичної особи, що вивчає різноманітні проблеми суспільного, державного життя, займається інформаційною діяльністю, спрямованою на лобіювання, здійснення впливу на владу шляхом подання обґрунтованих пропозицій, критики, проектів рішень.
• 10. З метою обмеження можливого деструктивного впливу іноземного елементу на діяльність вітчизняних неурядових організацій у законі про неурядові організації передбачити диверсифікацію джерел фінансування останніх та визначити обмеження (відсоткову межу) фінансування діяльності з іноземних джерел та на гранти інших держав й іноземних організацій.
• 11. Розглянути можливість поширення зазначених вище правил діяльності неурядових організацій і на представництва іноземних неурядових організацій в Україні: надати їм статусу юридичної особи, розширити національний режим фінансування (а отже й обмеження щодо частки фінансування).
• 12. Окремо передбачити обов'язкову участь громадян України в керівних органах неурядових організацій за схемою: керівник - українець, заступники - іноземці або керівник - іноземець, заступники - українці.
• 13. З метою забезпечення колегіальності при прийнятті рішень, демократичності в діяльності ЗМІ передбачити обов'язковість створення спостережної ради у ЗМІ, створених у формі акціонерного товариства (а це більшість телекомпаній та друкованих ЗМІ), навіть якщо кількість акціонерів - до 50 осіб (ст. 46 Закону України "Про господарські товариства").
За напрямом захисту інформації з обмеженим доступом пропонуємо:
1. Підготувати цілісний законодавчий акт або доповнити Закон України "Про інформацію" щодо захисту приватної інформації, у якому визначити поняття такої інформації, повноваження органів державної влади щодо захисту приватної інформації, права та обов'язки осіб щодо захисту власних інтересів стосовно приватної інформації, побудувавши його таким чином: розділ 1 - загальні положення, розділ 2 - перелік персональних даних як об'єкта захисту, розділ 3 - перелік суб'єктів доступу до персональних даних та їх повноваження, розділ 4 - режим охорони персональних даних, розділ 5 - відповідальність за порушення законодавства про персональні дані.
У законопроекті необхідно визначити, що держава здійснює регулювання роботи з персональними даними в формах: ліцензування роботи з персональними даними, реєстрації баз персональних даних, сертифікації інформаційних систем персональних даних, укладення міждержавних угод щодо транскордонної передачі персональних даних.
• 2. Законодавчо закріпити поняття службової таємниці. При цьому необхідно внести зміни до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. № 1893.
• 3. Підготувати Закон України "Про участь України в міжнародному інформаційному обміні" з метою створення умов для ефективної участі України в міжнародному інформаційному обміні в межах єдиного світового інформаційного простору, захисту інтересів держави, а також законних прав й інтересів фізичних та юридичних осіб при здійсненні цього обміну. Об'єктами міжнародного інформаційного обміну відповідно до зазначеного закону мають бути: документована інформація, інформаційні ресурси, інформаційні продукти, інформаційні послуги, засоби міжнародного інформаційного обміну.
У цьому законі слід передбачити порядок передачі секретної інформації за кордон, запровадження обліку секретної інформації, яка передається іноземним державам та міжнародним організаціям і одержана від них, який би детально регламентував процедуру взаємного обміну таємною інформації між Україною та іноземними державами та міжнародними організаціями.
• 4. Уніфікувати з країнами Європи категорії розмежування доступу до інформації.
• 5. У Законі України "Про інформацію" передбачити виключний перелік видів таємної інформації, до якого віднести: державну, комерційну й банківську таємниці. Усі інші види інформації з обмеженим доступом слід відносити до конфіденційної інформації. Враховуючи важливість та складність проблеми, а також необхідність залучення до її вирішення всіх зацікавлених органів державної влади, доцільно обговорити питання можливої координації цієї діяльності РНБО України.
Для забезпечення захисту інформаційного простору від негативного зовнішнього впливу, необхідно ухвалити Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", який би містив:
• o вимоги та правила захисту інформації в електронних мережах, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, захист якої гарантується державою;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері“ на сторінці 4. Приємного читання.
