– o Закон України "Про захист суспільної моралі";
– o Закон України "Про рекламу";
– o Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації";
– o Закон України "Про інформаційні агентства";
– o підзаконні нормативно-правові акти, які стосуються питань ліцензування, державної підтримки ЗМІ тощо.
• 2. Пропонується трирівнева система кримінально-правового захисту інформаційної безпеки: безпека інформації, безпека від інформаційних впливів, забезпечення реалізації прав суб'єктів інформаційних відносин:
• 2.1. Злочини, що посягають на безпеку інформації.
• 2.1.1. Злочини, що посягають на безпеку інформації з обмеженим доступом.
• 2.1.2. Злочини, що посягають на безпеку відкритої інформації
• 2.1.3. Злочини, що посягають на безпеку інформації, котра належить до об'єктів інтелектуальної власності, а також безпеку "ноу-хау".
• 2.1.4. Злочини, що посягають на безпеку інформації про
особу.
• 2.2. Злочини, що посягають на безпеку суспільних відносин та їх суб'єктів від Інформаційних впливів.
• 2.2.1. Злочини, що посягають на безпеку суспільних відносин та їх суб'єктів від впливів за допомогою недостовірної інформації.
• 2.2.2. Злочини, що посягають на безпеку суспільних відносин та їх суб'єктів від впливів за допомогою забороненої до поширення інформації.
• 2.2.3. Злочини, що посягають на безпеку суспільних відносин та їх суб'єктів унаслідок приховування необхідної інформації.
• 2.3. Злочини, вчинювані в телекомунікаційному середовищі (так звані "комп'ютерні злочини").
Визначення родовим об'єктом інформаційних злочинів інформаційної безпеки в усіх трьох її складових дасть змогу урахувати перспективи видозміни інформаційних злочинів та появи їх нових видів, які посягатимуть на безпеку суспільних відносин та їх суб'єктів від інформаційних впливів.
3. Оптимізувати систему державного управління теле-, радіоінформаційною сферою (Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державний департамент зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України).
Системною відповіддю на зовнішню інформаційну агресію може бути створення міжвідомчого консультативного комітету "добровільної самоцензури ЗМІ" (на зразок британського Defence, Press and Broadcasting Advisory Committee -DPBAC - консультативного комітету з оборони, преси і теле-, радіомовлення). До складу комітету доцільно включити вищих посадовців апарату розвідки, контррозвідки, правоохоронців (Прокуратура, МВС), виконавчої влади, а також провідних представників журналістського співтовариства і власників засобів масової інформації. Представників ЗМІ знайомлять з наявними інформаційними загрозами, тенденціями, офіційною позицією з найбільш гострих проблем з точки зору забезпечення національних інтересів. Після обговорення приймається колегіальне рішення у вигляді рекомендацій, виконання яких контролюється. Невиконання не передбачає прямої юридичної відповідальності, але зарубіжний досвід свідчить, що високий рівень представництва членів комітету забезпечує авторитетність рішень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері“ на сторінці 3. Приємного читання.
