Військовий рівень реалізації концепції ІВ

Соціально-правові основи інформаційної безпеки

• o операційної безпеки;

• o дезінформації;

t психологічної операції;

• o електронної зброї;

• o фізичного руйнування об'єктів:

• o спеціальних інформаційних операцій.

Особливе місце в доктрині приділяється проведенню наступальної інформаційної операції, що є невід'ємною частиною будь-якої військової кампанії та може бути застосована як при здійсненні "акцій на підтримку миру", так І в період ескалації кризи. Елементи наступальної інформаційної операції можуть реалізовуватися за різних обставин самостійно чи в сукупності з проведенням воєнної операції на стратегічному і тактичному рівнях. Організовуючи комплекс заходів для нападу на комп'ютерні системи та мережі, велике значення надається людському чиннику щодо психологічного впливу на процес ухвалення рішення компетентними посадовими особами супротивника, позиції і думки політичних партій та поводження окремих лідерів держави-об'єкту розвідувальних спрямувань.

При цьому експерти MO США підкреслюють, що при затвердженні плану проведення кожної наступальної інформаційної операції враховуватимуться норми міжнародного права, міжурядових договорів та угод. Проте реальні події в Іраку, Афганістані та Югославії свідчать про зворотній зв'язок. Оборонні аспекти JDIO передбачають розширене фінансування програм у сфері інформаційної безпеки, а також здійснення комплексу організаційних заходів. Зокрема, передбачається:

• 1. Розробити основні напрямки політики у сфері забезпечення національної безпеки з урахуванням новітніх інформаційних технологій. Для цього слід переглянути існуючу систему захисту від інформаційної зброї, конкретизувати з урахуванням політичної ситуації цілі та завдання використання наступальної інформаційної зброї, а також визначити процедуру погодження, ухвалення рішення і контролю за її застосуванням.

• 2. Домогтися стратегічного інформаційного домінування, яке визначено як один з ключових напрямків державної політики в сфері національної безпеки, з постійним розвитком і впровадженням нових інформаційних технологій.

• 3. Забезпечити надійне та стійке функціонування мереж і систем для федерального та місцевого урядів у випадку можливої ІВ.

• 4. Підвищити ефективність взаємодії державних структур і приватного сектора для підготовки до можливих інформаційних атак. При цьому приватні компанії та фірми повинні взяти на себе частку відповідальності за забезпечення власної інформаційної безпеки.

На вирішення цих завдань спрямовано ресурси насамперед міністерства оборони і розвідувального співтовариства США. Нині у підрозділах міністерства розробляється стратегія і тактика застосування інформаційної зброї, здійснюються відповідні організаційні заходи щодо підготовки до інформаційної війни, проводяться НДОКР з удосконалення наступальних та оборонних систем інформаційної зброї. При цьому американські експерти виходять із того, що у першій половині XXI ст. в США можливе доповнення національної доктрини "ядерного стримування" доктриною "спрямованої сили" (Force Projection), одним з елементів якої, як очікується, стає інформаційна зброя.

В основу концепції інформаційної війни, що розробляється МО США, закладаються результати аналізу численних командно-штабних навчань із відпрацьовування завдань щодо інформаційної війни, проведених останніми роками. Відповідно до цієї концепції, у забезпеченні операцій із застосуванням інформаційної зброї залучатимуться всі системи управління, зв'язку і розвідки збройних сил - космічного, повітряного, морського та наземного базування. Для координації дій планується створити автоматизовану систему управління бойовими операціями у інформаційній війні та розробити стратегічний план ЇЇ ведення, подібний до плану ведення ядерної війни - SIOP (Strategic integrated Operation Plan). До того ж, за словами директора ЦРУ, буде зроблено все, щоб військове командування США та американські збройні сили в цілому були кращі, ніж їх супротивник та інформовані про те, що відбувається на землі, на воді, у повітрі.

У межах підготовки до інформаційної війни проведено реорганізацію низки підрозділів МО США. Зокрема, визначено провідну роль у цій галузі Управлінню інформаційних систем (Defense Information Systems Agency - DISA) та Управлінню стратегічного впливу. У збройних силах США створено спеціальні служби з ІВ:

• o у військово-повітряних силах - Центр інформаційної війни BBC (AF Information Warfare Center - AF1WC) зі штатом службовців понад 1000 чоловік;

• o у військово-морських силах - групу з гарантування безпеки для електронних засобів (Naval Security Group) перетворено в службу ВМС з інформаційної зброї (Navy Information Warfare Activity NIWA).

Подібний підрозділ у сухопутних військах перебуває в стадії формування. Крім того, у збройні сили уведено посади офіцерів з інформаційної війни (infowar officers), а у Національному університеті оборони у Вашингтоні відбувся перший випуск фахівців у галузі інформаційної зброї та стратегії її застосування.

Розширюється спектр досліджень MO США в галузі критичних технологій для створення інформаційної зброї. Планується організувати широкомасштабну програму для розробки систем такої зброї, а низка уже реалізованих військових програм, приміром, програма "Copernicus", спрямована на: удосконалювання військово-морських систем командування, управління, зв'язку і розвідки та переорієнтування зазначених систем в інтересах підготовки до інформаційної війни. Розвідувальними службами збройних сил разом з АНБ досліджуються можливості створення принципово нових вірусів і засобів їх впровадження в комп'ютерні системи супротивника. Розробляється технологія створення спеціальних електронних пасток у мікросхемах, які як елементна база в складі систем зброї поставляються американськими фірмами в інші країни. Такі мікросхеми-ластки при одержанні певної команди зможуть контролювати використання систем зброї чи порушувати їхню роботу і можуть встановлюватися й у системах цивільного призначення.

Ще в 1994 р. Об'єднана комісія з питань безпеки (The Joint Security Commission), утворена директором ЦРУ і міністром оборони, визначила вразливість США до засобів інформаційної боротьби як головну проблему поточного десятиліття, а можливо, і наступного сторіччя. На думку американських експертів, у США нині від несанкціонованого проникнення надійно захищене тільки невелике число комп'ютерних мереж, які є найбільш (наприклад, ядерні чи розвідувальні) засекреченими, і тому ізольовані від зовнішнього світу. Через це поставлено завдання: забезпечити безпеку США в інформаційній війні. Ключову роль відведено управлінню DISA MO США. Центром безпеки інформаційних систем (CISS) цього управління проводиться велика програма "Info War" щодо відпрацьовування інформаційного захисту бойових систем. Створення багаторівневої системи захисту військової інфраструктури в цілому координується Управлінням перспективних досліджень АКРА. У 1996 фінансовому році на такі цілі було виділено близько 1 млрд дол. У цілому ж, за оцінками Асоціації електронної промисловості США, тільки прямі витрати МО США на проведення робіт щодо підготовки до інформаційної війни найближчі десятиліття знаходитимуться в межах 1,7-2,1 млрд дол. на рік.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військовий рівень реалізації концепції ІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Завдання, об'єкти посягань та форми проведення інформаційних війн

  • Види, методи, сили і засоби спеціальних інформаційних операцій та актів зовнішньої інформаційної агресії

  • Чинники ескалації загроз і небезпек в інформаційно-ідеологічній сфері: їх джерела та сутність

  • Розділ 2. Історія та сучасний стан інформаційного протиборства

  • Розділ 3. Небезпеки інформаційного простору для особистості

  • Розділ 4. Спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві

  • Розділ 5. Основні функції суб'єктів системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Розділ 6. Організаційні особливості розробки і реалізації державної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Особливості оперативної обстановки у сфері державного управління, інтегрованого в інформаційне суспільство

  • Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації

  • Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах

  • Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління

  • Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві

  • Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.

  • Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

  • Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту

  • Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії

  • Визначення цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

  • Спільні та відмінні риси операційної роботи в ІАЗ і науково-дослідної діяльності

  • Сучасні вимоги до характерних рис організації інформаційно-аналітичного забезпечення як елемента управлінської діяльності

  • Особливості процедур та операційних етапів інформаційно-аналітичної роботи, їх цілі, завдання, зміст, кінцевий результат

  • Аналітична робота

  • Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки і класифікації міждержавних (міжнародних) правовідносин в умовах геостратегічного протиборства

  • Методика оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства

  • Методика оцінки та класифікації джерел АЗА

  • Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті

  • Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни

  • Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни

  • Сполучені Штати Америки

  • Військовий рівень реалізації концепції ІВ
  • Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження

  • Характеристика виконавчих суб'єктів

  • Європейський союз: особливості концептуального підходу

  • Федеративна Республіка Німеччини

  • Фонди політичних партій

  • Французька Республіка

  • Інститут вищих досліджень в галузі національної оборони

  • Характеристика чинників формування концептуального підходу до забезпечення безпеки французького суспільства в інформаційно-психологічній сфері

  • Королівство Швеції

  • Китайська Народна Республіка

  • Характерні риси геополітики конфуціанської цивілізації та особливості її впливу на формування оперативної обстановки у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • Сутність ідеології сучасної стратегії національного розвитку Китаю

  • Національні інтереси КНР і стратегія національної безпеки

  • Позиція і практична політика КНР у сфері військової безпеки в Східній Азії

  • Розвідувальна спільнота Китаю

  • Республіка Індія

  • Ісламська Республіка Пакистан

  • Російська Федерація

  • Розділ 9. Шляхи вдосконалення системи забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері