• в) Відмінив ознака політичної обстановки визначається конкурентною взаємодією з приводу влади між суб'єктами міжнародних і внутрідержавних правовідносин взагалі, державами та окремими особами, політичними партіями, рухами, угрупованнями. Зазначені учасники правовідносин за своїм правовим статусом, повноваженнями і відношенням до влади поділяються на суб'єктів міжнародного публічного (владного) або приватного (невладного) права. Аналогічним чином вони розподіляються в межах національного права - суб'єкти владного (адміністративного, кримінального, господарського тощо) і приватного (цивільного, сімейного, трудового, соціального забезпечення тощо) права.
Це означає, зокрема, що: 1) якщо окремі особи, групи населення порушують закони, постанови, рішення, прийняті вищими органами влади держави, то вони певною мірою впливають на політичну обстановку; 2) висловлювана незгода з існуючим політичним курсом правлячої еліти держави або окремими її суб'єктами, а також політичними силами, об'єднаними в партіях чи рухах тощо не дає змоги політичній системі певного суб'єкта міжнародного чи внутрінаціонального права (насамперед держави) здійснювати свої владні функції в сфері внутрішньої і зовнішньої політики.
За визначенням російського фахівця з філософії Бутенка, "політична обстановка - це процес виникнення, розвитку та вирішення антагоністичних і неантагоністичних протиріч між державами або іншими суб'єктами міждержавних відносин з приводу влади".
♦ Ідеологічна обстановка в оперативній обстановці тісно пов'язана з політичною обстановкою. Ідеологічна обстановка фахівцями з безпекознавства визначається як процес виникнення, розвитку та вирішення протиріч у свідомості людей, що постійно провокуються впливом антагоністичних відмінностей уявлень щодо способу організації суспільства і напрямків суспільного розвитку, які пропагуються правлячими елітами держав, а також іншими суб'єктами міжнародного права та реальними діями окремих фізичних осіб із числа відповідальних партійних, громадських і державних діячів або їх активістів (прихильників) як носіїв цих ідеологій та осіб як носіїв відмінної ідеології, спрямованих проти ідеології конкурента.
Матеріальною основою ідеологічної діяльності є система економічних відносин, утворених певними групами політичних сил (класами, кланами), носіями відповідних ідеологій. Таким чином, провідними виразниками ідеологій нині стали партії, які, репрезентуючи авангард тієї чи іншої групи політичних сил (класу, клану), організують боротьбу зі своїми ідеологічними чи політичними супротивниками, об'єднаними в партії, рухи, секти та інші угруповання. Звідси, ідеологічна обстановка залежить від: 1) економічної і політичної обстановки; 2) системи поглядів, ідей; 3) політико-правових, моральних, етичних, релігійних, філософських уподобань окремих лідерів, керівників, інших представників певних політичних сил (класів, кланів), партій, рухів, угруповань, а також їхньої практичної діяльності.
Протиріччя, котрі виникають між поглядами, ідеями окремих особистостей та їхніми практичними діями, спрямованими проти політичних, правових, моральних, релігійних, філософських основ ідеології представників правлячої еліти держави чи іншого суб'єкта міжнародного права, утворюють рушійні сили (причини) виникнення та розвитку ідеологічної обстановки. Саме на них орієнтується і серед них оперує супротивник, зокрема суб'єкт розвідувальної діяльності (держава, недержавний суб'єкт господарювання, ТНК, латентної структури тощо) через можливості виконавчого суб'єкта (сили і засоби спецслужб).
Наявність протиріччя між поглядами та діями є відмінною рисою ідеологічної обстановки, тому що ступінь поширення ідей, ідеалів у розшарованому на певні політичні сили (класи, клани) суспільстві не обмежується лише формуванням свідомості в населення. Ця ступінь поширення передбачає поєднання цього протиріччя з практичною діяльністю, з вираженням мотивів соціальної поведінки. Ідеології формуються і передбачаються для поширення не лише для виховування певного прошарку чи всіх політичних сил суспільства, навіть не для окремих особистостей, а для забезпечення умов виникнення і посилення мобілізуючих стимулів, спрямованих на реалізацію певних інтересів. У зв'язку ІЗ цим, як правило, ідеї завжди компрометували себе, якщо вони віддалялися від Інтересів.
Механізм виникнення і взаємодії економічної, політичної та ідеологічної обстановки з оперативною обстановкою відбувається таким чином:
На першому етапі виникає економічна обстановка в економічній боротьбі. На другому - економічна обстановка формує політичні (класові, групові, кланові, корпоративні) інтереси, свідомість - з цього моменту зароджуються передумови для ідеологічної обстановки. На третьому - розвиток боротьби, усвідомлення суб'єктом необхідності боротьби за владу створює передумови для виникнення політичної обстановки.
♦ Економічна обстановка в оперативній обстановці - це, насамперед, сукупність відносин і протиріч, які виникають у конкретних місцях застосування праці. Вони властиві певній групі осіб, певному процесу виробництва і певному часові. Іншими словами, економічна обстановка - це сукупність умов і стимулюючих чинників процесу вирішення протиріч у трудовій діяльності, антагоністичного чи неантагоністичного характеру. В цьому процесі завжди взаємодіють дві сторони: роботодавець - найманий робітник, керівник - підлеглий тощо.
♦ Соціальна обстановка в оперативній обстановці як чинник має велике значення для суспільної безпеки в контексті політичної та ідеологічної боротьби. У зв'язку із цим необхідно розуміти, що первинними елементами соціальної обстановки е: 1)дії груп особистостей, 2) умови виробництва (відносини між людьми в умовах певного способу виробництва, добування коштів на життя), 3) інтереси певних політичних сил, партій, рухів чи угруповань тощо.
Під час дослідження соціальної обстановки необхідно враховувати також й те, що:
• 1) неантагоністичним протиріччям, в основному, властиві: а) наявність протилежних інтересів, які мають тимчасовий, відносний і перехідний характер; б) такі форми виявлення: самоусунення робітників від контролю над процесами праці; слабкий контроль керівника за кінцевим результатом праці; самовідчуження від праці;
• 2) Існують також протиріччя між: а) планами та диспропорціями виробництва, 2) оплатою і нормами праці тощо, що створюють передумови для виникнення неантагоністичних протиріч, які впливають на виникнення та розвиток несприятливої економічної обстановки в регіонах і на об'єктах загальнодержавного значення, безпекознавчого захисту з боку держави, а також у аналогічних загальнонаціонального значення недержавних структурах, безпека яких забезпечується приватними охоронними та підприємницькими спецслужбами;
• 3) відмінні ознаки економічної обстановки - це процеси, що виникають у результаті взаємодії суб'єктів економічної діяльності.
Кожна сторона, що бере участь у конкурентній боротьбі, володіє конкретним потенціалом і прагне досягти переваг у змаганні з протидіючою стороною через природну антагоністичність інтересів.
Для вирішення проблеми оцінки, аналізу, прогнозування і моделювання ситуації в сфері безпеки в тому чи іншому регіоні взагалі та економічної діяльності конкретного суб'єкта господарювання - фірми, підприємства, кредитно-банківської чи іншої недержавної підприємницької структури, - важливо проводити постійний моніторинг, відбір інформації щодо змін у показниках характеристик, що визначають відхилення параметрів від запланованого стану потенціалів головних регіональних і світових гравців, а також характеру їх впливу на відносини між суб'єктами економічної конкуренції, - держав і сучасних могутніх транснаціональних наддержавних об'єднань, - на предмет виявлення ознак певної напруженості: збройних конфліктів, революцій, контрреволюцій та інших соціально-економічних потрясінь як природного походження, так і штучного, створеного спецслужбами іноземних конкурентів, супротивників та ворогів.
Потенціали держави або іншого учасника міжнародних відносин, уданому випадку в економічній сфері: 1) економічні можливості; 2) засоби: матеріальні, людські запаси, джерела їх оновлення та поповнення; 3) науково-технічні досягнення, винаходи, які надають суб'єкту міжнародної (політичної, економічної, воєнно-стратегічної, науково-технічної тощо) конкуренції якісно нові засоби боротьби; 4) кількісні та якісні показники сил, засобів, їх дислокація в певний період; 5) досконалість їх організаційної структури та ефективність управління нею, мобілізаційні можливості, мобільність у розгортанні та інші складові елементи протиборства.
Кожна із сторін забезпечує безпеку своїх потенціалів за допомогою системи державних заходів і системи спеціальних органів, які реалізують зазначені державні заходи. Наявність потенціалів у сторін породжує потребу забезпечити безпеку і зберегти їх у таємниці від конкурентів, супротивників чи партнерів. З цією метою використовуються як легальні, так і нелегальні форми, методи, прийоми та засоби протиборства.
Наприклад, сучасні переможці в "холодній війні" США і держави НАТО для досягнення переваг прагнуть проникнути до потенціалів, насамперед, всіх посткомуністичних чи інших держав, віднесених ними до списку країн із недружніми, тоталітарними чи недемократичними режимами, з метою контролю над суспільствами цих держав або, в разі крайньої необхідності, підірвати їх потенціал, як вже це було зроблено проти СРСР, Югославії, Афганістану, Іраку, та нині організується відповідна кампанія, в тому числі й по каналах розвідувальних служб, проти Ірану та Північної Кореї.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціально-правові основи інформаційної безпеки» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні методичні рекомендації щодо проведення інформаційно-аналітичних і наукових досліджень процесів в умовах інформаційно-психологічного протиборства“ на сторінці 2. Приємного читання.
