Розділ «8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору»

Все це говорить про активне використання інформаційної асиметрії у тому числі в міжнародних переговорах. Саме такі несподівані характеристики становлять найбільшу цінність при дослідженні поведінки людини. Наприклад, М. Федоренко згадує: "Надзвичайний галас в американській пресі викликала оцінка Шлезінгером діяльності державного секретаря Діна Раска. Вона стала справжньою сенсацією, оскільки виходила від людини не просто з вашингтонських "коридорів влади". Відповідно до твердження Шлезінгера, президента Кеннеді "усе більш гнітив опір Раска приймати рішення"*240. Подібні асиметричні характеристики стають справжніми індикаторами дій людини, дають змогу прогнозувати її поведінку, що теж є необхідним елементом у міждержавних відносинах. Наприклад, той же М. Федоренко пише в зв'язку з Діном Раском, що Кеннеді взагалі не міг змінювати своїх помічників. А це вже є однією з характеристик, що дає змогу аналізувати дії державного діяча.*241

*240: { Федоренко Н.Т. Дипломатические записи. — М., 1972. — С. 151.}

*241: { Докл. див: Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. — М.; К., 2002.}

Для пропагандистських цілей інформаційна асиметрія завжди може бути застосована, оскільки в кожному суспільстві існує протистояння офіційної і неофіційної ідеології. Це щодо пропаганди для супротивника. У системі внутрішньої пропаганди, наприклад, у випадку передвиборчої боротьби, теж завжди існує інший погляд; на події, що відразу починає породжувати інший тип інформації. Ця інформація теж принципово асиметрична, адже інша сторона її не використовує. Єдиним методом запобігання цьому є надання своїй аудиторії як негативної, так і позитивної інформації для створення відповідного імунітету. При цьому негативна інформація має супроводжуватися відповідними контраргументами. Поява її з боку супротивника в цьому випадку вже не буде мати страшних наслідків. Колишній Радянський Союз не враховував цього, створивши таким чином величезну інформаційну прогалину, що давало змогу пропагандистам з іншого боку досить вільно використовувати інформаційну асиметрію.

Інформаційний простір сучасного суспільства формується завдяки роботі декількох потужних інформаційних джерел. Якщо при цьому виникає інформаційна асиметрія, яка кимось може бути використана, спін-доктор намагається виправити цю ситуацію. Спеціалізацією спін-доктора і є виправлення наслідків негативного висвітлення тієї чи іншої події в новинах. Білий дім, наприклад, сам породжує необхідні новини, щоб потенційно привертати увагу масової свідомості саме до своєї інтерпретації подій, що відбуваються.

Слід також зазначити, що дії не всіх політичних діячів однаково висвітлюються в мас-медіа. Дії когось докладно висвітлюються, дії іншого – замовчуються. Назвемо це асиметрією висвітлення. Сюди ж можна віднести намагання висвітлювати дії виключно позитивно чи виключно негативно того чи іншого політичного актора, що особливо виявляється в період передвиборної боротьби. При цьому виникає проблема автоматизму сприйняття, оскільки відбувається зникнення інформаційної асиметрії внаслідок звикання до одного типу інтерпретації. Наприклад, Г. Зюганов завжди подається негативно на ОРТ чи П. Симоненко на УТ-1. Будь-яке автоматичне сприйняття не дає змогу ефективно використовувати інформаційну асиметрію.

Особливістю справжніх новин є відповідна збалансованість, яка і знімає автоматизм сприйняття, і збільшує довіру до інформаційного джерела. При цьому це не порушує технологічності: наприклад, 70% новин Бі-Бі-Сі – це відображення подій, що були заплановані заздалегідь. Взагалі, технологія створення новин передбачає розміщення журналістів в місцях масового породження новин (наприклад, у парламенті)*242.

*242: { Negrine R. Politics and mass media in Britain. — London etc., 1994.}

Новина – це тимчасове створення інформаційної асиметрії. Коли вона стає відомою усім, новина наступного дня перекреслює новину дня попереднього, підтримуючи принцип інформаційної асиметрії.

Пропаганда як комунікативна технологія Пропагандистський вплив на людину є важливим здобутком саме двадцятого століття, коли виникла велика кількість нових професій, пов'язаних з комунікацією. Е. Роджерс вважає, що і реклама, і паблік рилейшнз, і політичні кампанії е пропагандою, оскільки в них наявна орієнтація на більший виграш комунікатора, а не того, хто отримує повідомлення, тобто інтереси комунікатора в цьому випадку е більш важливими*243. До речі, Е. Роджерс визначає пропаганду саме як масовий вплив.

*243: { Rogerrs EM. A history of communication study. A bibliographical approach. — New York etc., 1994. — P. 214.}

Взагалі, вплив у пропаганді іде від комунікатора до лідерів впливу, а вже потім до населення (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Модель впливу у пропаганді

Наприклад, ЮСІА свої програми обмінів орієнтує на 10–20 відсотків населення як на свою цільову аудиторію, визначаючи її як тих, що мають потенціал впливу, вищу освіту і беруть відповідну участь у процесах політичного чи економічного прийняття рішень*244. Цікаво, що навіть найпалкіші противники США теж є в списку пріоритетів для запрошення з гостьовим візитом. Саме цільову аудиторію підкреслює у визначенні пропаганди Н. Сноу. Вона говорить про такі аспекти ЮСІА: "Я розглядаю ЮСІА як інструмент паблік рилейшнз корпоративної пропаганди, яке "продає" розповідь про Америку назовні, інтегруючи бізнес-інтереси з культурними цілями" (Р. 21). У жовтні 1999 р. планувалося включення ЮСІА безпосередньо в структуру Держдепартаменту США, щоб досягти необхідного рівня координації всіх зовнішньополітичних зусиль. Комунікативні технології є саме технологіями, оскільки забезпечують високу ступінь імовірності досягнення планованого результату. Це не випадковий, а системний процес, спрямований на безумовний вплив на аудиторію. Є конкретні правила, підтверджені в експериментах і на практиці, що відображають найбільш ефективні стратегії впливу. Наприклад, експлуатація страху. Е. Аронсон пише: "Коли повідомлення, що викликають страх, містять конкретні інструкції (як, коли і де здійснити необхідні дії), вони виявляються ефективнішими за застереження, де подібних інструкцій не було"*245. Масова відмова молоді від паління в США показує ефективність подібних методологій. Практично ті самі методи лежать в основі психологічних операцій як впливу не на своє, а на чуже населення*246.

*244: { Snow N. Propaganda, Inc. Selling America's culture to the world.

— New York, 1998. — P. 30.}

*245: { Аронсон Э. Общественное животное. Введение в социальную психологию. — М., 1998. — С. 108.}

*246: { Почепцов Г.Г. Психологические/информационные операции. — М., 1999.}

Застосування комунікативних технологій у воєнній сфері також потребує окремого розгляду. Привнесення їх якісно змінило воєнну стратегію і тактику. Наприклад, дослідники визначають, що сьогодні, з одного боку, зникають чіткі межі між різними рівнями воєнних дій*247, з іншого – виникають нові зв'язки, коли у відповідь на воєнні дії можуть застосовуватися суто інформаційні дії, які зможуть, наприклад, вивести з ладу Нью-Иоркську біржу або Федеральну резервну систему*248. Відбувається розширення простору воєнного впливу і скорочення його часу, у результаті чого зникає географічне заданий традиційний театр воєнних дій. Оперативні і тактичні дії в інформаційному просторі тепер випереджають суто фізичні дії.

*247: { Pfalzgraff R.L., jr., Shultz R.H. Future actors in changing security environment // War in the information age; new challenges for U.S. security. — Washington etc., 1997. — P. 10.}