Розділ «8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору»

Інформаційна політика

*248: { Vickers M.J. The revolution in military affairs and military capabilities // Ibid. — P. 33.}

Аналітики пропонують ряд базисних положень, що задають породження інформаційного продукту у воєнних цілях*249:

· *249: { Thomas T.L. The threat of information operations; a Russian perspective // Ibid. — P. 65—68.}

· інформаційні ресурси повинні охоронятися так само обережно, як і ядерна зброя;

· інформаційні операції порушують баланс сил;

· інформаційні операції погано розпізнаються в початковий період війни;

· точні інформаційні операції не завдають екологічної шкоди, тому можуть бути використані швидше, ніж ядерна зброя;

· інформаційні операції можуть бути спрямовані на руйнацію економічної системи;

· інформаційні операції можуть вести до деградації національної свідомості;

· інформаційні операції можуть приводити нації до зрадливих суджень і рішень;

· інформаційні операції і технології істотно підсилюють військову ефективність систем зброї.

Західні країни мають значний досвід роботи підрозділів з психологічних операцій. Росія мас досвід роботи в Афганістані, Чечні, Таджикистані. Цей досвід дуже потрібен, оскільки цей напрямок в основі своїй є прикладним. Жодна теорія не є тут настільки ж цікавою, як практика.

Ми можемо навести деякі висновки з психологічної війни союзників проти Японії*250. Були визначені дві важливі загальні стратегії. Перша отримала назву стратегії правди, відповідно до з неї союзники намагалися, хоча це було подекуди важко, подавати лише правдиву інформацію. Як довготривала стратегія вона виявилася правильною, оскільки поступово привчила японських солдат до правдивості саме пропагандистського слова, до якого спочатку вони ставилися зі зрозумілою недовірою. Як пише Е. Гілмор, стратегія мала кумулятивний ефект. Правдивість викладу новин з фронтів давала змогу переносити таке саме позитивне відчуття противника і на інші повідомлення пропагандистів. Ця загальна стратегія підходить для будь-якої ситуації.

*250: { Gilmore AB You can't fight tanks with bayonets. Psychological warfare against the Japanese army in the Southwest Pacific. — Lincoln etc.,1998.}

Друга стратегія відображала особливості ментальності саме японців: вона забороняла будь-яку критику японського імператора. З цього можна зробити більш загальний висновок про наявність тем і об'єктів, які не варто критикувати, оскільки ці об'єкти є досить важливими для аудиторії. Тут слід згадати, що і у випадку війни в Перській затоці американські листівки теж спиралися на почуття арабського братерства, яке повинно вижити в цьому конфлікті, тобто конфлікт подавався не з позицій США, а як міжарабський*251. Тобто в цьому випадку ефективніше було тримати "арабську координату" на своєму боці, ніж віддавати її противнику. І все це було розроблено в консультаціях з арабськими психологами.

*251: { Taylor Р.М. War and media. Propaganda and persuasion in the Gulf war. — Manchester etc., 1992. — P. 154.}

Принципово військовий контроль за психологічними операціями був необхідним з двох причин. З одного боку, пропаганда просто пов'язана з воєнними операціями, оскільки вона їх підтримує. З іншого, ефективні психологічні операції мають покладатися на планування військових операцій, в таких ситуаціях не може бути незалежних підрозділів. Дуже важливим фактором був час. Керівники цих операцій використовували такий вислів: "Потрібна листівка в потрібному місці в потрібний момент є суттю всієї програми". Також вважалося, що спочатку пропаганда повинна бути досить обережною, непомітною. Коли проходив час і відбувалося ослаблення ворога, пропаганда ставала більш чіткою. На останньому етапі вона була вже сміливою і виразною. Тобто головним чинником можна вважати поступовість комунікативного впливу.

Таким чином виділяють три етапи розвитку ефективної пропагандистської кампанії. На першому етапі вноситься сумнів у лави противника стосовно воєнної ситуації. До японців доводили інформацію про перемоги союзників у різних локальних сутичках. Такі новини мають містити карти і фотографії, щоб показати супротивнику міць частин, які йому протистоять. Підкреслювалася ізоляція Японії серед інших країн. На закінчення демонструвалися домівки японців, щоб викликати ностальгію за рідними.

Другий етап розпочинався, коли вже відчувалося, що атака союзників стає неминучою. Цілі були тими самими, що й на першому етапі: знизити бойовий дух та зменшити ефективність бойових дій. Демонструвалася неможливість опиратися висадкам союзників. Щоб увести суперечку, у стані супротивника наголошувалося на нездатності японських морських і повітряних сил захищати наземні війська.

Третій етап починався тоді, коли війська висаджувалися і вже вступали в контакт із противником. Акцент в листівках робився тепер на не загальних перемогах, а на конкретній регіональній протидії. Новини концентрували увагу на слабких місцях противника, відомих з інформації розвідки (нестача їжі, хвороби, дезертирство). Тут вже були заклики до здачі в полон, оскільки війська вступили в контакт.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору
  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи