Розділ «7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України»

Інформаційна політика

3.5. Створення умов для кожного громадянина використовувати можливості Інформаційного суспільства. У ході розвитку економіки, побудованої на знаннях, все більш гострим ставатиме питання цифрового розриву для тих, хто буде не в змозі скористатися перевагами Інформаційного суспільства. На подолання такого розриву і забезпечення появи нових видів послуг для громадян внаслідок більш гнучкого, порівняно з традиційним, механізму отримання інформації, спрямовані завдання: відкриття пунктів колективного доступу до мережі Інтернет та центрів з обміну передовим досвідом щодо використання ІКТ; забезпечення інвалідів комп'ютерами з доступом до мережі Інтернет та створенням електронних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Для довідки. Державним комітетом зв'язку та інформатизації України започатковано розробку проекту щодо створення системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет. Метою цієї роботи є пошук шляхів створення в Україні системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет (далі – ПКД) для надання через них безкоштовно або за порівняно невелику плату доступу до мережі Інтернет пересічним громадянам з метою забезпечення їхніх громадянських конституційних прав, зокрема забезпечення доступу до державної інформації і до управлінських послуг, що мають надаватись у межах створення електронного уряду, отримання послуг: електронного поштового зв'язку, дистанційної освіти, телемедицини тощо. Створення розгалуженої мережі пунктів надання послуг електрозв'язку та поштових послуг, яка охопить всю територію України, надасть можливість забезпечити захист прав громадян та юридичних осіб України на отримання інформації. У зв'язку з початком створення в Україні системи електронного уряду проблема розгортання мережі ПКД набуває ще більшої гостроти. Це зумовлено тим, що лише незначна частина громадян України має вдома комп'ютер з виходом у мережу Інтернет. Для оптимізації процесу створення системи ПКД і забезпечення її подальшого ефективного функціонування можна розпочати цю роботу з розробки відповідного системного проекту, яким мають бути визначені оптимальна структура та конструктивне вирішення пунктів колективного доступу до мережі Інтернет, призначених для використання в різних умовах, а також визначено, в яких закладах культури, освіти, транспорту, сільських населених пунктах України можливе створення самоокупних ПКД, а в яких – дотаційних. Ці рішення потім могли б бути реалізовані по усій країні силами домінуючих операторів зв'язку ВАТ "Укртелеком" та ДП "Укрпошта", а також іншими підприємствами різних форм власності на комерційній основі. Враховуючи викладене, метою роботи є розробка технічних вимог до системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет та основних принципів створення системи пунктів колективного доступу до мережі Інтернет.

4. Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

4.1. Розвиток електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" – від інформування до надання послуг. З метою забезпечення громадян України оперативною та неупередженою інформацією щодо діяльності органів державної влади має бути створена система "Електронний уряд". Забезпечення розвитку електронного уряду від першого ступеня – системи інформування громадян щодо діяльності органів державної влади, до другого – інтерактивної взаємодії громадян із владою у процесі формування своїх пропозицій щодо різних проблем, що ініціюються урядом, голосування з тих чи інших питань до найбільш складної третьої стадії – обслуговування громадян засобами Інтернету (надання довідок, реєстрація цивільно-правових актів, прийняття податкових декларацій та ін.) потребує виконання завдань стосовно:

· функціонування Інтернет-приймальні органів державної влади всіх рівнів, з доступом до електронних інформаційних ресурсів органів виконавчої влади;

· використання електронного цифрового підпису державними службовцями з забезпеченням надійної та захищеної інформаційної взаємодії між органами виконавчої влади;

· впровадження електронної системи закупівель товарів та послуг за державні кошти для органів державної влади.

4.2. Прискорення розвитку електронної комерції. Електронна комерція – це торговельна діяльність, яка здійснюється за допомогою електронного документообігу з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Забезпеченню умов для функціонування систем електронної комерції, здійснення операцій купівлі-продажу в електронній формі з урахуванням забезпечення безпеки електронних транзакцій в Інтернет сприятиме виконання завдань, які стосуються, зокрема: механізмів використання електронного цифрового підпису; створення та підтримки системи інформаційно-маркетингових центрів. Світовий досвід свідчить про те, що використання сучасних телекомунікацій сприяє розвитку економіки найменш розвинених регіонів окремих країн, збільшує надходження капіталів та інвестицій. Електронна комерція має розглядатися як інструмент підвищення ефективності функціонування національної економіки в цілому, її інтеграції зі світовою економічною системою.

Створення електронної системи охорони здоров'я. Електронна система охорони здоров'я – це організаційно-технічна система, яка використовує сучасні ІКТ у загальній системі охорони здоров'я. До е-здоров'я належать дистанційні: діагностика; консультації з лікування; телекомунікаційна взаємодія спеціалістів; медичні дослідження; здійснення епідеміологічного нагляду; організаційно-адміністративна діяльність у сфері охорони здоров'я та інші види медичної діяльності у разі, якщо використання ІКТ є суттєвою складовою їх забезпечення.

Створення сучасної електронної системи охорони здоров'я або системи медичної телематики має сприяти підвищенню рівня медичного обслуговування, розвитку медичної науки та освіти за рахунок надання споживачам послуг та фахівцям галузі доступу до медичної інформації засобами ІКТ та вимагає виконання завдань, і в першу чергу: розроблення концепції створення загальнодержавної системи медичної телематики та створення такої загальнодержавної системи.

Впровадження електронної системи охорони здоров'я сприятиме розвитку традиційної медицини за рахунок зменшення собівартості звернення до закладів охорони здоров'я, прискорення отримання консультацій, довідок про ліки, підвищення якості призначення лікування, зменшення навантаження на стаціонарні заклади охорони здоров'я та ін. Створення системи медичної телематики має відбуватися в контексті загального реформування системи охорони здоров'я.

4.4. Розбудова інтелектуально насичених транспортних систем. Реалізація політики інтеграції України до світової транспортної системи, забезпечення ефективного функціонування національної транспортної системи та міжнародних транспортних коридорів на території держави зумовлюють необхідність розвитку та удосконалення інформаційної системи забезпечення управління транспортно-дорожнім комплексом шляхом виконання завдань, що стосуються, зокрема:

· створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження);

· впровадження інтелектуально насичених систем транспорту загального користування;

· створення діючого макету керування роботою міського транспорту загального користування.

Створення єдиного інформаційного простору транспортно-дорожнього комплексу на основі впровадження сучасних інформаційних технологій сприятиме оптимізації пасажиропотоків та здійсненню дистанційного контролю за рухом транспорту загального користування. Розбудова інтелектуально насичених транспортних систем дасть можливість підвищити рівень безпеки руху до встановленого нормами міжнародного права, забезпечить ефективність функціонування транспортних систем за рахунок впровадження передових ІКТ, а також сприятиме запровадженню інвестицій до транспортної, інформаційної та інших галузей національної економіки.

Створення електронних систем інформаційного забезпечення захисту навколишнього природного середовища. Захист навколишнього природного середовища стає однією з найбільш актуальних проблем сьогодення в усьому світі. Використання ІКТ створює великі можливості щодо впровадження нових підходів до вирішення цієї проблеми. На створення умов для прогнозування розвитку навколишнього природного середовища, що матиме позитивний вплив на сільське господарство, інші сфери економічної діяльності, і одночасно має попереджати стихійні лиха, зменшувати негативний вплив від діяльності людей на природу, спрямовані завдання: створення та розвиток національної мережі збирання екологічної інформації; приєднання національних інформаційних мереж у сфері екології до Європейської мережі обміну інформацією щодо навколишнього природного середовища.

Створення Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого само врядування. З метою підвищення ефективності роботи органів державної влади та місцевого самоврядування передбачається об'єднання у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс – Інтегровану інформаційно-аналітичну систему органів державної влади та органів місцевого самоврядування України (ПАС), існуючих в цих органах інформаційних систем та тих, що будуть розроблятися у майбутньому, що має бути забезпечено виконанням відповідних завдань, а саме:

· поетапне створення ІІАС з поступовим вирішенням питань щодо вдосконалення та модернізації існуючих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування і їх інтеграції в НАС;

· формування і впровадження ІІАС за типовими проектними рішеннями для всіх рівнів інформаційно-аналітичних систем галузевого, регіонального і функціонального спрямування;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)

  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України
  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи