Розділ «7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"»

Таблиця 7.3. Урядові он-лайн – електронний доступ до публічних служб

*125: { IDA — програма взаємообміну даними між адміністраціями.}

Дослідження, проведені Євробарометром у червні 2002 року, засвідчили ефективність політики Європейського Союзу щодо впровадження е-уряду (див. табл. 7.4).

Таблиця 7.4. Звернення громадян ЄС до державних адміністрацій за допомогою Інтернету

План дій "е-Європа 2005". Затверджений на Севільському саміті у червні 2002 року. Мета: створення інклюзивного*126 суспільства. На відміну від Плану дій 2002 року увага концентрується на ефективному доступі, використанні й готової спроможності Інтернету.

*126: { Inclusive — включати.}

У центрі плану дій – користувачі. На всіх рівнях і в усіх заходах увага акцентується на е-охопленні (іншими словами, е-включенні), включаючи е-доступність для людей зі спеціальними потребами. Б-охоплення означає, що основні послуги мають бути доступними не лише через персональний комп'ютер, а й через інтерактивне цифрове телебачення, третю генерацію мобільних телефонів і кабельних мереж. Новий план дій має фокусуватися на поширеній присутності та використанні широкополосних мереж всюди у Європейському Союзі та на безпеці мереж й інформації, е-уряді, е-навчанні, е-здоров'ї та е-бізнесі. Зусилля плану "е-Європи 2006" спрямовані не на створення нових інститутів чи законів, а на забезпечення координації та спільних цілей для політичних дій (акцій), які вже здійснюються в багатьох різноманітних контекстах

Національна компетенція. Кожна країна ЄС має ексклюзивне право вирішувати, як працює система її публічних послуг. Країни ЄС зрозуміло, мають намагатися більше навчитися в інших країн завдяки узгодженням спільних цілей та обміну інформації щодо прогресу у напрямку їх досягнення. Цей підхід можна визначити як відкритий метод координації. Регіональні чи локальні посадові особи часто відповідають за дії на місцях.

Компетенція ЄС. Європейські закони мають бути розроблені на зразок закону про вільну торгівлю. Деякі з цих законів адаптовано до нових технологій. Бюджет ЄС фінансує програми, які сприяють розвитку менш розвинених регіонів, дослідженням, навчальним обмінам тощо. Деякі з цих грошей використовують для сприяння використанню Інтернету.

Інститути Європейського Союзу і національне державне управління мають сприяти використанню інформаційних технологій у розвитку ефективних служб для європейських громадян і бізнесу.

Е-уряд є ключовим компонентом Плану дій 2005 – це означає масове використання уряду он-лайн і отримання від цього значної економії. Публічний сектор може стати каталізатором як для простої інформації, так і для споживачів в потребах пропускних спроможностей мереж передавати цю інформацію громадянам. Сьогодні публічний сектор є великим зберігачем і виробником змісту (контенту) у Європі, таким чином він є величезним потенціалом для використання публічного сектору інформації для доповнення різноманітних послуг.

План дій також акцентує увагу на перенесення в е-уряд "допоміжних офісів" (the back offices). Мета цього полягає в посиленні ефективності роботи допоміжних офісів центральних, регіональних та локальних урядів, це вважається першим необхідним кроком у напрямку впровадження дилерських офісів (the front office) для надання послуг громадянам.

· До кінця 2003 року Комісія буде здійснювати програму "можливостей взаємодії мереж", залучаючи спільні технічні специфікатори, щоб національні е-урядові послуги могли бути доступними для громадян і бізнесу через Європейський Союз.

· До кінця 2004 року уряди ЄС мають забезпечити, щоб 20 основних послуг були повністю доступні он-лайн, інтерактивно. Це має передбачати гарантію доступу для громадян зі спеціальними потребами.

· До кінця 2005 року країни – члени ЄС мають здійснювати значну частину своїх публічних постачань електронним чином.

Згідно з четвертим моніторинговим дослідженням Cap Gemini Ernst & Young (CGE&Y), проведеним у жовтні 2003 p. за замовленням Європейської Комісії, розвиток послуг електронного уряду для громадян у європейських країнах як і раніше відстає від послуг для бізнесу*127. Як уже зазначалося раніше, заходи щодо моніторингу й оцінювання є невід'ємними складовими планів дій "е-Європа 2002" та "е-Європа 2005". Індикатори прогресу членів ЄС щодо досягнення цілей цих планів дій згруповані за такими напрямками: доступ до Інтернету і використання його громадянами, доступ до ІКТ і використання його підприємствами, вартість доступу в Інтернет, електронний уряд, е-освіта й охорона здоров'я, онлайнові купівля і продаж, готовність електронного бізнесу.

*127: { Див. Електронний уряд, http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/category}

Як вже зазначалося, у сфері електронного уряду регулярно відстежується й оцінюється онлайнова доступність 20 послуг (12 – для громадян і 8 – для бізнесу). Якщо у плані "е-Європа 2002" основним індикатором була частка базових державних послуг, доступних у режимі он-лайн, то в наступному плані "е-Європа 2005" індикатор був переглянутий, і тепер він формулюється так: кількість державних послуг, цілком доступних он-лайн. Усі послуги поділено на чотири категорії:

1) послуги, за допомогою яких держава одержує фінансові ресурси від громадян і бізнесу (в основному це сплата податків, внески в системі соціального страхування);

2) реєстраційні послуги;