Розділ «7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"»

– дешевий і швидкий доступ до Інтернету;

– швидкий Інтернет для дослідників та студентів;

– безпечні мережі та смарт-карти.

2. Інвестиції в людей і вміння:

– європейська молодь у цифрову добу;

– робота в економіці, заснованій на знаннях;

– участь для всіх в економіці, заснованій на знаннях.

3. Стимуляція використання Інтернету:

– розвинена е-комерція;

– урядові он-лайн: електронний доступ до публічних послуг;

– медицина в мережі Інтернет;

– європейський цифровий зміст (контент) для глобальних мереж;

– розумні транспортні системи.

Таким чином, План дій фокусується на вирішенні і зосередженні зусиль на тому, що має бути, завдяки кому і коли. Визначено три основних методи, за допомогою яких має бути реалізована програма "е-Європа":

Прискорене регулювання відповідного правового середовища. На європейському рівні низка законодавчих пропозицій перебуває у стані розробки та обговорення. Мета "е-Європи" – прискорення їх адаптації у стислі терміни для всіх держав-членів.

Підтримка нової інфраструктури і послуг в усій Європі. Переважний розвиток підприємств приватного сектору. Розгортання субсидування головним чином приватного сектору. Така діяльність може бути підтримана європейським фінансуванням, але більш глибоко завдяки діям держав-членів. Ці дії повинні мати безкомпромісний бюджетний характер.

Застосування відкритого методу координації та оціночних досліджень (контрольних вимірювань). Ця мета гарантує те, що дії будуть відзначатися ефективністю, матимуть запланований (передбачуваний) вплив та обов'язково досягнуть високого рівня в усіх державах-членах. Ці процеси мають повністю узгоджуватися зі загальним оціночним дослідженням (контрольним вимірюванням), яке буде спеціально проводитися кожної весни Радою Європи.

Пріоритетні напрямки програми "е-Європа 2002"

Дешевий доступ в Інтернет

Політика лібералізації в Європейському Союзі ринку телекомунікацій та телекомунікаційних послуг, яка розпочалася 1 січня 1998 року, спричинила зниження цін та зростання споживчого попиту в цій сфері, що підтверджує правильність обраного курсу. Проте умови для реалізації переваг конкуренції в різних країнах Європейського Союзу не однакові. Загальноєвропейський сервіс все ще є недорозвинутим, в основному через суттєві розбіжності в ліцензійному законодавстві держав. Тому Рада Європи та Європарламент закликають зробити все можливе для прискорення законотворчих процесів, адже держави Євросоюзу можуть своїми рішеннями впливати на лібералізацію ринку.