Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

Зниження рівня державного управління у зв'язку із зростанням дефіциту бюджету проявляється у тому, що державне керівництво відходить від далекосяжної стратегії розвитку економіки і зациклюється на поточних проблемах погашення боргів. При цьому серйозні проріхи в економічній політиці зазвичай маскуються під "досягнення" такої собі стабільності ("уміння гасити пожежу у її зародку"). Ба більше, у країнах із низьким рівнем демократії (виборності і підзвітності державних діячів) при цьому спостерігається ще й нераціональне витрачання державних позик: на оплату дорогих закордонних відряджень, на розкішне обладнання кабінетів, придбання престижного службового автотранспорту, "роздування" обслуговуючого штату, встановлення для себе надвисоких зарплат і всіляких пільг.

У зв'язку із бюджетним дефіцитом та хронічною заборгованістю держави виникає загроза накопичення і перекладення боргів держави теперішніми політиками на майбутні покоління. Задля недопущення цього у демократичних державах законодавчо встановлюється межа (ліміт) державного боргу, яка зобов'язує уряди вишукувати заходи по системному управлінню державним боргом.

Таким чином, стан державного бюджету і заборгованості держави є прямим відображенням ефективності держави як суспільного органу влади і регулятора національної економіки. Необхідними умовами для оздоровлення державних фінансів, а саме для утримування в раціональних межах бюджетного дефіциту і загального боргу держави, є: по-перше, досягнення стабільності та високої ефективності національної економіки; по-друге, усвідомлення суспільством того принципу, що лише в міру економічних можливостей можна поліпшувати загальний добробут.