Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

Кожна країна, багата чи бідна, має сьогодні багато різноманітних проблем, які необхідно розв'язувати. Разом із тим, існують проблеми світового масштабу, спільні для усіх народів і людей, або глобальні проблеми.

Глобальні проблеми людства — це найбільш важливі і насущні проблеми, які а) зачіпають життєві інтереси усіх народів та б) потребують для свого вирішення колективних зусиль усієї світової спільноти.

Глобальних проблем стає усе більше. Найбільшу увагу науковців, політиків, громадськості привертають такі проблеми людства (рис. 22.1).

Рис. 22.1. Глобальні проблеми людства

22.1. Глобальна соціально-економічна нерівність

22.2. Глобальна проблема народонаселення

Якщо зазирнути в історію економічної думки, то поняття "народонаселення" первісно сприймалося теоретиками як проблема майбутнього. Поштовхом для таких роздумів послужило дослідження англійського класика Томаса Мальтуса, результати якого були оприлюднені у книзі "Дослід про закон народонаселення" (1798 р.). Закон народонаселення Мальтуса зводиться до трьох основних положень:

1) людям за природою властиво розмножуватися, а тому свої фізичні сили вони спрямовують на забезпечення матеріального добробуту свого і своїх нащадків;

2) чисельність населення строго обмежується засобами існування: вихід за цю межу прирікає людство на голод, злидні і вимирання;

3) народонаселення регулюється ринком через механізм заробітної плати, але цього недостатньо: держава своїми засобами має добиватися "морального стримування" народжуваності, бо інакше тільки "нещастя допоможе" відновити рівновагу (війни, епідемії хвороб, природні стихійні лиха).

Ще за життя Мальтусу, який мав сан пастора, довелося пережити шквал критики, що обрушився на нього за його невтішні висновки і прогнози. Та у другій половині XX ст. проблема, піднята цим ученим, набула особливої актуальності. її частіше називають демографічною проблемою.

Проблема народонаселення тепер має двояку суть і породжена двома глобальними процесами, що відбуваються останнім часом:

1) "демографічним вибухом" у країнах, що розвиваються;

2) скороченням населення у розвинених країнах.

"Демографічний вибух", або швидкий ріст населення, стосується, головним чином, країн, що розвиваються. Але він настільки стрімкий, що перекриває скорочення населення у благополучних країнах і призводить до швидкого ущільнення населення на всій Землі.

"Демографічний вибух" добре ілюструється такими даними. На початку нашої ери землян налічувалося приблизно 200 мільйонів чоловік. Перший мільярд свого списку людство "розміняло" лише через понад 1800 років. Другий мільярд населення з'явився уже через 130 років (у 1930-х рр.), третій — через 30 років (у 1960-х), четвертий — через 15 років (у 1970-х), п'ятий, шостий і сьомий — через 12 років (відповідно у 1987, 1999 та 2011 рр.). Тільки за період з 1950 по 2011 рр. населення Землі зросло із 2,5 до 7 мільярдів чоловік, або в 2,8 рази! За прогнозами, до 2050 р. населення світу перевалить вже й за 10 мільярдів.

Таке бурхливе зростання чисельності населення світу у XX ст. пояснюють прогресом медицини, завдяки якому вдалося зменшити смертність населення, особливо дітей, та значним підвищенням продуктивності сільського господарства ("зелена революція"1).

Швидке збільшення людності у країнах, що розвиваються, передусім у бідних країнах, породило низку глобальних негативних процесів, як-от:

• в економічно відсталих країнах виникло стійке абсолютне перенаселення, яке продовжує зростати;