Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

• місцеві податки (прибутковий податок з громадян, земельний податок, податок на майно, збір за реєстрацію суб'єктів господарювання тощо).

5. За характером використання (призначенням):

• загальні податки (використовуються для фінансування різних бюджетних видатків, без закріплення за певним видом видатків);

• цільові податки (мають цільове призначення, наприклад, збір за паркування автомобілів, за користування дорогами, з власників собак).

Сам факт використання сучасною державою різних видів податків є ознакою того, податкова система слугує їй гнучким інструментом регулювання економіки. Своєю гнучкістю податкова система підпорядковується виконанню певних функцій (рис. 17.1).

Рис. 17.1. Основні функції податкової системи

Розкриємо зміст основних функцій оподаткування:

- фіскальна — податки є головним джерелом наповнення державної скарбниці;

- розподільча — оподаткування є водночас механізмом перерозподілу доходів, або коригування нерівномірного первинного розподілу доходів у суспільстві;

- регулююча, або стимулююча — податки є інструментом активного впливу держави на поведінку економічних суб'єктів. Використання диференційованих податкових ставок та податкових пільг дає змогу державі стимулювати інвестиції, розвиток певних галузей, сфер і відсталих регіонів, впровадження енергоощадних технологій, заохочувати людей до підприємницької діяльності. Змінюючи податкові ставки, держава може також впливати на розміри наших заощаджень, рівень споживання тощо.

Функції податків тісно взаємопов'язані. Збільшення податкових надходжень дає державі матеріальну можливість здійснювати соціально-економічну політику, тобто перерозподіляти доходи на користь тих верств населення, сфер економіки та регіонів, які потребують фінансової допомоги, а також через держзакупівлі та цільові капіталовкладення впливати на сукупний попит і виробництво. В той же час прискорений ріст економіки і доходів її суб'єктів, досягнутий завдяки регуляторній політиці уряду, веде до збільшення податкових надходжень.

Разом з тим, названі функції податків можуть вступати і в суперечність одна з одною. Так, наприклад, зниження ставки податку на доходи фізичних осіб, яке має стимулювати ділову активність людей, може призвести, принаймні в короткостроковій перспективі, до зменшення доходів у казні. І навпаки, надмірне підвищення ставки цього податку для найбільш заможних людей може підірвати стимули для їх підприємницької діяльності. Звідси випливає той висновок, наскільки важливо забезпечити системну дію податкової системи, або не допустити її перекосу в бік лише фіскальної функції.

Згідно з кейнсіанською теорією, держава має використовувати податки як головний засіб антициклічного регулювання економіки. Це означає, що під час економічної рецесії і депресії податкове навантаження на економіку необхідно послаблювати, аби стимулювати інвестиційний і споживчий попит, а під час буму — навпаки, посилювати його для "охолодження" економіки, яка "перегрівається" (зростають ціни, оскільки виробництво не поспіває насичувати збільшуваний попит). При цьому вплив на економіку змін ставок податків підсилюються мультиплікативним ефектом, тобто зниження податків призводить до істотного збільшення обсягу ВВП і навпаки.

Ефективною вважається та податкова система, яка забезпечує одночасне виконання усіх її функцій. Формування ефективної податкової системи є проблемою для кожної країни з ринковою економікою.

Податкове регулювання економіки здійснюється через конкретні види податків, висоту податкових ставок та податкові пільги. Тож, саме тут і виникають найбільші проблеми.

Головні проблеми, що постають при формуванні ефективної податкової системи:

1) визначити доцільну кількість податків за усіма їх видами;

2) знайти оптимальну величину податкових ставок;

3) визначитися щодо складу та умов надання податкових пільг.

Кількість і величина податків встановлюється не довільно, аби лише наповнити коштами державну скарбницю. Існують об'єктивні межі оподаткування, перевищення яких призводить до деформації структури економіки. Коли податки перетворюються в антистимул економічної діяльності, то бізнес ховається у "тінь" (ухиляється від сплати податків), капітал (бізнес) виводиться з країни або просто припиняється виробнича діяльність. Іншими словами, надмірні податки стають, так би мовити, пресом, скорочують податкову базу (звужують коло платників податків, зменшують задекларовані ними доходи, вартість майна). Держава, поступаючи таким чином, "вбиває курку, яка несе золоті яйця" і сама себе заганяє у глухий кут (безгрошів'я).