Розділ. 11. Ринок капіталу

11.1. Особливості ринку капіталу. Кредит: необхідність, функції, ставка процента

Серед найважливіших у системі ринків — окрім ринку товарів і послуг та ринку праці — є ринок капіталу, або, як його ще часто називають, фінансовий ринок. Ринок капіталів — це ринок, де купують і продають фінансові засоби: гроші, акції, облігації, векселі та інші цінні папери.

Ринок капіталу (фінансовий ринок) є найдосконалішим з усіх ринків: по-перше, він унікальний уже тим, що його суб'єктами у наш час стали майже всі учасники господарського життя: підприємці, споживачі, органи державної влади і місцевого самоврядування, громадські організації тощо; по-друге, об'єкти, що торгуються на ньому, є відносно однорідними (українська гривня, долар США, євро, акції, облігації тощо), а це прискорює укладання угод і зумовлює його більшу передбачуваність; по-третє, він визначає практично єдину для усієї країни (і міжнародної спільноти) ціну — позичковий процент, курс акцій, обмінний курс валют тощо; по-четверте, чудова комп'ютерно-інформаційна облаштованість забезпечує йому найвищий ступінь конкурентності: для кожного відкрита можливість вільного входу і виходу з цього ринку.

Ринок капіталу є і найчутливішим до загального стану економіки (причому, як національної, так і світової). Він найпершим і найбільшою мірою реагує на події, пов'язані з ефективністю господарювання, політичним життям, законодавчими нововведеннями, природно-кліматичними процесами, епідемічними спалахами, терористичними актами тощо. Його надзвичайна чутливість до всіх змін у житті суспільства і природі пов'язана саме з тонкощами людської психіки: споживацькими устремліннями, жадобою швидкого збагачення, а також намаганням уберегти грошові заощадження від знецінення (інфляції).

Ринок капіталу заслужив собі репутацію і найризикованішого. Він здатен швидко не тільки збагатити людину, а й розорити її, позбавити, приміром, житла, нажитих коштовних речей тощо. Він жорстко дисциплінує своїх суб'єктів, змушуючи їх бути особливо відповідальними, підприємливими.

Ринок капіталу, що розвинувся в країнах Заходу, став могутнім фактором прискорення розвитку і модернізації економіки, широкого впровадження інновацій. "В основі індустріальної революції XVIII ст., — зауважив видатний знавець теорії та історії економіки Дж. Гікс, — лежали не технологічні розробки того часу. Усе було вже придумано раніше, проте мало використовувалося. Ліквідні фінансові ринки забезпечили реалізацію великих інвестиційних проектів, що потребували відволікання фінансових ресурсів і на тривалий строк. Промислова революція повинна була очікувати фінансової революції". За сучасних умов цей ринок став головним у ринковій системі, що, на думку Дж.М. Кейнса, дає підстави говорити про трансформацію суспільного виробництва (як традиційної раніше назви економіки) у грошову економіку. Без розвиненого фінансового ринку ринкова економіка взагалі не може вважатися повноцінною, або розвиненою.

Головними інструментами ринку капіталів (фінансового ринку) є: боргові зобов'язання, заставні, акції, облігації корпорацій, цінні папери центральних і місцевих органів влади, гроші тощо.

Ринок капіталу дуже складний за своєю структурою. У спрощеному вигляді у складі ринку капіталів можна виділити такі основні підрозділи:

1) ринок грошей, або кредитний ринок;

2) ринок цінних паперів, або фондовий ринок;

3) валютний ринок;

4) ринок золота та інших дорогоцінних металів;

5) страховий ринок.

Ринок грошей, або позичкового капіталу (кредитний ринок), — це ринок, на якому здійснюються кредитні операції (купівля-продаж грошей як боргових інструментів).

Ринок грошей, у свою чергу, поділяють на а) ринок короткострокових позик і б) ринок довгострокових позик. Ці ринки вирізняються між собою не лише термінами кредитування, але й, що найважливіше, метою отримання позики: на ринку короткострокових позик її беруть для купівлі будь-яких товарів, а на ринку довгострокових позик — для придбання капітальних благ (реального капіталу, або інвестиційних товарів). Тому ринок довгострокових позик ще має назву інвестиційного ринку або ринку капіталу (у вузькому смислі).

Надання грошей (або товарів) у борг називають позикою, або кредитом. Наголошуємо, грошовий кредит — це не просто гроші, а економічні відносини між кредиторами та позичальниками (боржниками) з приводу отримання грошей у позику.

Кредитні відносини виникли дуже давно в період розкладу первісного ладу і майнового розшарування общини. Та тільки в ту далеку давнину вони носили епізодичний, нерегулярний характер, і лише з розвитком економіки та обміну кредит досяг свого розквіту, став обов'язковим атрибутом господарського життя суспільства.

Необхідність кредиту в ринковій економіці зумовлена самою природою капіталу та закономірностями його руху в процесі відтворення. Конкретніше нагальна потреба у кредиті пов'язана з такими факторами:

— різна тривалість виробничих циклів у різних видах економічної діяльності, яка завжди спричиняє розрив у часі між інвестуванням коштів та їх повним поверненням, через що кожне наступне виробництво потребує залучення коштів у борг;