Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

7.1. Ринковий попит та його фактори

Кожен покупець виходить на ринок з метою придбання тих товарів, які можуть найбільшою мірою задовольнити його потреби. При цьому він відштовхується від наявних у нього грошей, порівнюючи їх із цінами товарів. Гроші покупця таким чином визначають його платоспроможність (купівельну силу). Вони також дають йому можливість певного вибору: відмови від одних товарів на користь інших, котрі представляються йому більш корисними (важливішими). Це означає, що цінність наявних грошей для покупця визначається альтернативними можливостями їх використання. То ж купівля відбудеться тоді, коли його індивідуальна грошова оцінка корисності уподобаного ним товару в його уяві буде більшою за ринкову ціну цього товару. Ця залежність між ринковою ціною та кількістю товару, яку купують споживачі, виражається економічним терміном "попит".

Попит — це готовність покупців придбати певний товар.

Величина попиту визначається кількістю товару, яку покупці готові придбати за даної ціни протягом певного періоду.

Таким чином, не слід змішувати поняття потреб та попиту. В основі попиту лежать, звичайно, потреби. Вони визначають, чого хоче покупець. Але на ринку його бажання лімітуються (обмежуються) наявною у нього сумою грошей. Тому можна сказати, що попит — це потреби, задоволення яких споживач спроможний оплатити. Попит — це разом "хочу" і "можу". Зв'язок між ціною та кількістю товару, який купують, є стійким і має причинно-наслідковий характер. Тому економісти називають цей зв'язок законом попиту.

Закон попиту виражає обернену залежність величини попиту на той чи інший товар від рівня його ціни. За інших рівних умов зниження ціни товару призводить до підвищення попиту на нього, а її зростання, навпаки, — до зниження до попиту.

Закон попиту графічно ілюструється кривою попиту (Б) (рис. 7.1).

Принагідно зазначимо, що на графіку стосовно товарного ринку зазвичай на вісі ординат відкладають значення рівня ціни, а на вісі абсцис — кількість одиниць товару. Рівень цін позначають літерою Р (Price), кількість товару — Q (Quantity), попит — D (Demand), пропозицію — - (Supply).

Рис. 7.1. Крива попиту на товар

Графік показує, що, якби, припустимо, ціна товару підвищилася від 1 до 3 грошових одиниць, то обсяг реалізації цього товару скоротився б із 60 до 20 одиниць, і навпаки.

Готовність покупця придбати більше товару за нижчою ціною, або ж навпаки, (від'ємний нахил кривої попиту) пояснюється тим, що:

1) люди завжди прагнуть отримати порівняльні переваги для себе. Рішення про те, купувати чи не купувати той чи інший товар, вони приймають після того, як змогли оцінити його корисність відносно іншого, доступного їм товару;

2) дохід кожного покупця лімітований, а тому при зниженні ціни товару його купівельна спроможність зростає: є можливість придбати більшу кількість дешевого товару ("ефект доходу");

3) у випадку здешевлення товару споживачі прагнуть замінити дорогі товари цієї групи на більш дешеві ("ефект заміни");

4) дешевший товар стає доступним і тим покупцям, які раніше від нього відмовлялися. Слід зауважити, що закон попиту не має абсолютного характеру. Існують винятки. Перший виняток із закону попиту: існують певні товари, головним чином, товари першої необхідності (хліб, сіль, білизна, керосин тощо), попит на які, за умови їх подорожчання, не зменшується, а збільшується. Це явище, виявлене і описане у середині XIX ст. англійцем Р. Гіффеном, отримало назву "парадоксу Гіффена". Зазвичай ми стаємо свідками цього парадоксу в часи економічної нестабільності.

Другий виняток із закону попиту: існують товари так званого престижного попиту, які купують окремі (заможні) споживачі радше заради того, аби підкреслити свій соціальний статус (наприклад, престижні марки автомобілів, одяг престижних фірм, відпочинок на елітних курортах тощо). Значне здешевлення товарів престижного попиту може лишень віднадити таких покупців. Цю особливість поведінки споживача описав на початку XX ст. американець Т. Веблен. Його відкриття назвали парадоксом Веблена.

Вище ми розглянули залежність величини попиту лише від цінового фактора, або суть закону попиту. Ми з'ясували таким чином, як веде себе покупець у разі здешевлення (чи подорожчання) певного товару. Проте в реальній дійсності на вибір споживача впливає ще цілий ряд нецінових факторів.

Нецінові фактори ринкового попиту:

• кількість споживачів та розмір їхніх доходів (збільшення числа й доходів споживачів збільшує попит);