Спеціальна методика навчання звуковимови

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Фонетичний рівень складає матеріальну основу мовної системи, і порушення його часто призводить до розладу інших, вищих рівнів. Це обумовлює важливість формування вимовних можливостей, утворення такої артикуляційної бази, яка б забезпечила найбільш успішне оволодіння навичками правильної вимови.

Процес формування та розвитку звуковимови у дітей спирається на такі найбільш значущі принципи (О. Ю. Федосова):

Онтогенетичний принцип, що передбачає під час визначення послідовності роботи над звуками враховувати закономірності становлення фонематичної і фонетичної системи в онтогенезі, зокрема, закономірності появи звукових одиниць. В основу формування вимови повинна бути покладена та послідовність засвоєння звуків, яка спостерігається в нормі.

Етіопатогенетичний принцип. Визначення напрямків корекційно-логопедичної роботи з подолання порушень звуковимови, вибір методів і прийомів корекції повинні здійснюватися, виходячи з розуміння механізмів розладу у конкретної дитини (дітей).

Принцип комплексного підходу. Порушення звуковимови можуть бути як самостійними, так і проявлятися в структурі різних мовленнєвих порушень, неврологічних і психопатологічних синдромів. Це визначає необхідність комплексного впливу, який враховує характер взаємодії мовленнєвих і немовленнєвих процесів (розвиток психічних процесів, сенсорне виховання, розвиток рухової сфери). Здійснення комплексного підходу також передбачає координування діяльності логопеда та вихователів, які працюють із дітьми із ПМР.

Принцип системності. Фонетичний розвиток мовлення дитини має відбуватися в системі розвитку мови в цілому, у взаємодії усіх її сторін. Ці зв'язки повинні виражатися у взаємодії фонетичної і фонематичної підсистеми (операцій) мови з іншими підсистемами. Крім цього, системний характер подолання дефектів звуковимови передбачає формування фонематичних операцій, розвиток процесів дихання, голосоутворення і артикуляції.

Принцип опори на збережені аналізатори. Між збереженими компонентами (зоровими, слуховими, кінестетичними, сприймання дотиком та іншими) потрібно формувати численні зв'язки і тим самим добиватися правильної звуковимови. Під час формування звуковимови логопед використовує зоровий показ, різноманітні відчуття на дотик (тактильно-вібраційні, температурні), звертає увагу на акустичні особливості звуків, установлює усвідомлені кінестетичні опори (відчуття в момент артикуляції положення і рухів артикуляційних органів).

Принцип врахування контексту. Дитині необхідно використовувати фонеми з урахуванням різних фонетичних умов їх реалізації. Під фонетичним (мовним) контекстом розуміють фонетичні умови реалізації певного сегмента, а саме: 1) положення звука в слові (його абсолютному початку, в кінці, або середині); 2) знаходження в сильній чи слабкій позиції в слові; 3) у сусідстві з певними звуками (місце та ряд утворення); 4) у певному типі складу (ПГ, ГП, ППГ тощо); 5) в словах „довгих” і „коротких”.

Принцип послідовного, поетапного формування навичок звуковимови передбачає поступове формування вимовних можливостей. Робота над звуками складається з трьох етапів (підготовчого, первинних умінь і навичок, комунікативних умінь і навичок), кожний з яких характеризується своїми цілями, завданнями, прийомами роботи. Для автоматизації більшості звуків необхідно дотримуватися також послідовності у пред'явленні лінгвістичного матеріалу (від найпростіших складових структур до тексту).

Принцип комунікативності обумовлений основною функцією мови – комунікативною. Досягнення позитивних результатів можливе у тому випадку, коли навчання правильної звуковимови веде до розуміння, засвоєння та можливості використання вимовних навичок у різних ситуаціях спілкування.

Принцип диференційованого підходу передбачає врахування етіології, механізмів, структури мовленнєвого дефекту, рівня оволодіння звуковою стороною мовлення дитиною та її індивідуальних можливостей. Визначення рівня сформованості вимовних навичок дозволяє визначити оптимальну для кожної дитини та групи дітей послідовність роботи над звуками на різних типах порівневого лінгвістичного матеріалу, прийоми виконання завдань, види та ступінь допомоги.

Завдання, зміст і методичні прийоми з навчання вимовної сторони мовлення визначаються віковими та мовленнєвими особливостями розвитку дітей і розкриваються в роботах Г. А. Каше, О. П. Мілевської, М. А. Савченко, Т. Б. Філічєвої, Г. В. Чіркіної, Н. О. Чєвєлєвої, М. К. Шеремет та інших дослідників.

Формування вимови здійснюється на індивідуальних і фронтальних (підгрупових) заняттях. Знайомство із будовою артикуляційного апарату, розвиток моторики артикуляційного апарату шляхом використання статичних і динамічних вправ; формування цілеспрямованого струменя повітря, диференційованого дихання; розвиток фонематичного слуху на основі зорового сприймання власної артикуляції, артикуляції логопеда та мовленнєворухового аналізу; постановка та початкове закріплення відсутніх звуків відбувається насамперед на індивідуальних заняттях, які мають випереджуючий характер. їх зміст, етапи, методи та прийоми роботи дуже добре описані в підручниках із логопедії.

Основними завданнями корекційного навчання звуковимови на фронтальних заняттях є:

• сформувати у дітей систему фонем, що чітко розрізняються та протиставляються одна одній;

• навчити вимовляти слова різної складової будови;

• навчити вільно користуватися набутими навичками у самостійному мовленні.

Логопедичне фронтальне заняття з формування вимови планується з урахуванням завдань і змісту кожного періоду навчання. Воно складається з декількох етапів, до кожного з яких логопед дає чітку і коротку інструкцію. Враховуючи, що на ці заняття виносять вивчення тільки тих звуків, що вимовляються правильно, на артикуляційну гімнастику витрачають не більше 3-х хвилин. Передбачається поступове ускладнення завдань для розрізнення мовленнєвих звуків. Особливістю цих занять є поступове відпрацювання наявних, або раніше пройдених граматичних категорій на основі лексичного матеріалу, що насичений звуками, які вивчають і які правильно вимовляються дітьми.

Зміст фонетичних занять включає:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання звуковимови“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови
  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма