Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

З усіх видів розповідей дітям із ТВМ на другому році навчання найбільш доступним є переказ, тобто частково відображене, частково самостійне мовлення.

Переказ – це усвідомлене відтворення літературного зразка в усному виразному мовленні, це метод розвитку зв'язного монологічного мовлення. Психологічно переказ є складною розумовою навичкою, яка формується поступово в процесі навчання. Для оволодіння переказом необхідна низка умінь, якій навчають спеціально: прослуховувати і сприймати твір, розуміти його основний зміст, запам'ятовувати поступовість викладу, мовленнєві звороти авторського тексту, усвідомлено і зв'язно передавати текст. Якість дитячих розповідей залежить від ефективності інших видів роботи з розвитку усіх сторін мовлення.

У класичній (К. Д. Ушинський, Л. М. Толстой) та у загальній і спеціальній дошкільній педагогіці (Є. П. Короткова, А. М. Леушина, Є. I. Тихєєва, О. С. Ушакова, В. П. Глухов, Л. М. Єфімєнкова, С. О. Миронова та інші) підкреслюється особлива роль переказу у розвитку зв'язного монологічного мовлення. Під час переказу удосконалюється структура мовлення, його виразні якості, вимова, збагачується словниковий запас, засвоюється побудова окремих речень і тексту в цілому. Оволодіння переказом сприяє формуванню навичок самостійного (творчого) розповідання, оскільки цей процес передбачає навмисність і плановість мовлення. Використання під час навчання високохудожніх творів дитячої літератури дозволяє цілеспрямовано проводити роботу з виховання у дітей „чуття мови” – уваги до лексичної, граматичної, синтаксичної сторони мовлення. А це має особливе значення у корекційно-логопедичній роботі з дітьми з ПМР.

Навчання переказу починають вже тоді, коли діти мають просте фразове мовлення (вихід з І, початок II рівня мовленнєвого недорозвинення).

Під час роботи над переказом поступово постають такі завдання:

• 1. Підготовка дітей до самостійного відтворення змісту відомих народних казок і коротких оповідань (3–5 речень). Навчання поєднаному з логопедом переказу.

• 2. Навчання переказу невеликих казок і оповідань, вже знайомих дітям або поданих на занятті, за допомогою запитань дорослого з опорою на ілюстративний матеріал (план розповіді).

• 3. Навчання самостійно зв'язно, послідовно та зрозуміло переказувати літературні твори (казки, оповідання) за наочним планом та без нього, передаючи правильно зміст твору, діалоги дійових осіб, характеристику персонажів, виявляти власне ставлення до героїв і їх вчинків.

• 4. Навчання складних видів переказу (вибіркового, короткого, творчого).

Під час навчання переказу враховуються індивідуальні мовленнєві, вікові та інтелектуальні можливості дітей. Великого значення надається вибору творів для переказу. До них висуваються такі вимоги:

• твори повинні бути доступними за своїм змістом – у них діють знайомі герої, персонажі з яскраво вираженими рисами характеру, зрозумілими мотивами вчинків;

• мати чітку композицію з добре вираженою логічною послідовністю дій. Перевага надається, особливо на початкових етапах навчання, текстам із наявністю однотипних епізодів, динамічних сюжетних моментів, які повторюються, з чіткім поділом на фрагменти (епізоди);

• у залежності від умінь дітей враховують і обсяг тексту, доступність лексичного та граматичного мовного матеріалу;

• тексти повинні бути написані зразковою мовою, без складних граматичних форм, містити різноманітні та точні визначення, порівняння, бажано пряму мову;

• повинні мати виховну цінність, збагачувати життєвий і моральний досвід дітей;

• під час вибору творів необхідно дотримуватися принципу тематичного взаємозв'язку з навчанням іншим видам зв'язних розгорнутих висловлювань.

Цим вимогам відповідають народні казки, короткі оповідання К. Д. Ушинського, Л. М. Толстого, В. Осєєвої, І. Я. Франка, Μ. М. Коцюбинського, В. О. Сухомлинського, Н. Забіли та інших.

Навчання переказу на матеріалі кожного твору проводиться на 1-2 заняттях (у залежності від обсягу тексту, ступеня ознайомлення з ним та можливостей дітей). Вибір текстів для переказу, найбільш доцільних прийомів роботи з ними відбувається у відповідності до етапу навчання та поставлених завдань.

Успіх навчання залежить насамперед від роботи, проведеної перед заняттям. Підготовка дітей до переказів включає: збагачення дитячого досвіду шляхом спостережень, розглядання картин, бесід (у відповідності зі змістом тексту); пояснення незнайомих слів, виразів до читання твору.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання переказу художніх творів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів
  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма