Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

У сучасній методиці звуковий аналіз слів розуміють як:

• 1) з'ясування порядку розташування фонем у слові;

• 2) встановлення розрізнювальної функції фонем;

• 3) виділення основних фонематичних протиставлень, які властиві цій мові (Д. Б. Ельконін).

Це значить, що діти повинні вміти не тільки встановлювати послідовність звуків у слові, але й давати їм якісну характеристику (голосний, приголосний, твердий, м'який, дзвінкий, глухий).

Методику формування звукового аналізу розробив Д. Б. Ельконін на основі теорії П. Я. Гальперіна про поетапне формування розумових дій. До дошкільного віку методику адаптувала Л. Є. Журова. На цій основі була розроблена спеціальна методика формування операцій звукового аналізу та синтезу у дітей із ПМР (Г. А. Каше).

Дія звукового аналізу розглядається як особлива розумова дія, формування якої проходить низку етапів, як і будь- яка розумова дія.

I етап – формування фонематичного аналізу з опорою на допоміжні засоби та зовнішні дії. Початкова робота проводиться з опорою на такі допоміжні засоби, як графічна схема слова та фішки. Під час виділення звуків дитина заповнює схему фішками. Це є практичною дією з моделювання послідовності звуків у слові.

II етап – формування навички фонематичного аналізу переводиться у мовленнєвий план без опори на матеріалізацію дії. Діти називають слово, визначають послідовно звуки, встановлюють їх кількість.

III етап – формування дії фонематичного аналізу в розумовому плані. Діти виконують всі операції фонематичного аналізу на основі уявлень, тобто коли самі слова не називають і не сприймають на слух.

Показником високого рівня оволодіння всіма формами фонематичного аналізу є здійснення їх за будь-яких фонетичних умов саме у внутрішньому розумовому плані.

Для вирішення завдання підготовки дітей до звукового аналізу необхідно навчити їх сприймати слово не як єдиний звуковий комплекс, а як структурне утворення, яке складається з окремих звуків, тобто навчити чути в слові окремі звуки. Способом виділення звука в слові є особлива вимова слова – з інтонаційним, особливо підкресленим виділенням в ньому одного звука (подовжена вимова окремого звука). Дитину спеціально навчають подовженій вимові звука, інтонаційному його виділенню (сссобака, мааак). При цьому слово потрібно вимовляти разом, не можна відривати один звук від іншого. У цьому випадку артикуляція виконує функцію орієнтування у слові. Застосовують прийоми порівняння звуків мови з „пісеньками” вітру -,,ш-ш-ш”, насосу – „с-с-с” тощо.

Дітям дають поняття „звук, мовленнєвий звук” і поступово замість слова „пісенька” починають використовувати цей термін.

Далі навчають визначати місце звука в слові – на початку, в середині, в кінці. Діти також набувають навички самостійно підбирати слова, в яких є заданий звук. Широко застосовують наочний матеріал (іграшки, картинки).

Наступний етап роботи – формування уміння називати ізольований звук і виділяти в слові перший звук.

Коли діти навчилися інтонаційно виділяти звуки та на основі цього визначати їх місце в слові, їх знайомлять зі схемою звукового складу слова (початок звукового аналізу). Зазвичай це відбувається на прикладі звукосполучення „ау”: його вимовляють подовжено, виділяють перший звук „а” і викладають його фішкою (або малюють на дошці – О). Потім визначається другий звук „у” і відбувається його позначення.

Після знайомства зі схемою переходять до формування дії звукового аналізу. Спочатку пропонують слова, які складаються з трьох звуків: голосних та приголосних (мак, кит, кіт, дим, дім тощо). Особливо виділяється голосний звук, який можна проспівати. Діти навчаються знаходити голосні звуки. Далі їх знайомлять із приголосними звуками, які неможливо проспівати, бо є перешкода у вигляді губ, зубів, язика. Вводиться поняття твердого та м'якого приголосного звука та дається відповідне їх позначення (твердого – , м'якого =).

Після знайомства з голосними та приголосними звуками переходять до аналізу слів із чотирьох звуків (вата, хата, маки, ноги, луна, гуси тощо). Ускладнення відбувається за рахунок порівняння слів, звукових ігор.

Наступний етап роботи – навчання виділення наголошеного звука. Спочатку виділяють наголошений склад. У процесі звукового аналізу слів дитина точно фіксує на схемі місце наголошення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування звукового аналізу слова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова
  • Підготовка до навчання письма