Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Навчання дітей із ПМР складання речень різних синтаксичних конструкцій передбачає знання логопедом значення та правил побудови словосполучень і речень, а також правил поєднання слів у словосполученнях і реченнях в українській мові.

Мовлення є системою пов'язаних між собою слів для вираження думки. Думки ж виражаються тільки у реченнях. Слова у реченнях виконують різні функції. Одні з них складають граматичну основу речення, оскільки саме вони організують навколо себе повідомлення. На їх основі формується думка і будується речення (це підмет і присудок). Всі інші члени речення слугують для розгортання та конкретизації граматичної основи речення і не входять у її склад.

Слова у словосполученнях і реченнях поєднуються за смислом і граматично.

За смислом два слова поєднуються у тому випадку, якщо вони позначають поняття, взаємопов'язані в реальній дійсності (наприклад, слово „папір” поєднується зі словами „жовтий, зелений”, бо цей предмет має ознаку кольору; не поєднується зі словами „гіркий, солоний” тощо). Смислове поєднання слів виражається граматично. Два слова поєднуються граматично у тому випадку, коли одне слово приймає таку граматичну форму, якої потребує інше.

В українській мові існують такі граматичні засоби синтаксичного зв'язку:

• 1. Форми словозміни, тобто зміни слів за особами, способами, часом, числами, відмінками, родами.

• 2. Службові слова (прийменники, сполучники, частки).

• 3. Інтонація. Вона є одним із показників завершеності речень, оформлює їх разом із іншими засобами як розповідальні, питальні, окличні, виражає зв'язок між членами речення, а також між частинами складного речення.

В українській мові існує два види синтаксичного зв'язку слів і речень: сурядність і підрядність.

Словосполучення та речення – самостійні синтаксичні одиниці, які розрізняються між собою за значенням, будовою та за функцією.

Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка складається з двох, або декількох слів, пов'язаних за смислом і граматично підрядним зв'язком, слугує для розчленованого позначення складного поняття (подолання перешкоди, підкорення космосу).

Речення – це граматично та інтонаційно завершена одиниця мовленнєвого повідомлення, яка складається зі слова, або групи слів, які мають у собі граматичну основу, слугує для формування, вираження та повідомлення думки. Основою речення є предикат.

За структурою речення є прості (та прості ускладнені) та складні (складносурядні та складнопідрядні). За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. Емоційно-виражені речення називають окличними (за вираженням почуття).

Розуміння та відтворення різних синтаксичних конструкцій є складним процесом, що включає в себе розвиток мислення як у процесі породження мовленнєвого висловлювання: під час побудови смислової програми висловлювання, вибір мовних одиниць (слів, граматичних форм) у відповідності з їх значенням, контроль за побудовою мовлення; так і в процесі розуміння висловлювання, яке будується з одночасним врахуванням значення всіх одиниць, що в нього входять (слів, їх послідовності, граматичного оформлення, структури речення) і що передбачає взаємозв'язок різних рівнів аналізу та синтезу.

Є. Ф. Соботович відмічає[1], що вивчення особливостей формування граматичної будови мови у дітей є найбільш інформативним для диференціальної діагностики різних варіантів мовленнєвого недорозвинення. З цією метою вона пропонує зразки синтаксичних конструкцій, які можуть бути використані для виявлення цих порушень у дітей дошкільного віку. Автор вважає, що набір конструкцій як прості, так і складні, складні багатокомпонентні, складні синтаксичні конструкції з різними видами зв'язку (для дітей від 5,5 до 6-7 років). Для дітей із більш високим рівнем мовленнєвого розвитку для відтворення пропонуються складні синтаксичні конструкції.

Основним завданням у роботі над синтаксисом є формування у дітей із ПМР навичок правильної побудови різних типів речень і уміння поєднувати їх у зв'язне висловлювання. Діти повинні оволодіти реченням як основною синтаксичною одиницею мови (Л. М. Єфімєнкова, Н. С. Жукова, І. С. Марченко, Є. Ф. Соботович, Л. І. Трофименко, Т. Б. Філічєва, Г. В. Чіркіна, Т. М. Швалюк та інші).

Робота над реченням проводиться шляхом виконання системи вправ, яка дає дітям можливість практично засвоїти основні ознаки речення. В її основі лежить поступовий перехід від простого речення, непоширеного, двослівного до поширеного із другорядними членами та однорідними членами, а також паралельно ведеться робота з його граматичного оформлення.

Об'єднання слів у речення стає можливим тільки після попереднього засвоєння дитиною необхідних компонентів речення: його вербального складу, семантичної структури та форм зв'язку слів.

Для формування словосполучень і простих речень рекомендують такі види роботи, які постійно ускладнюються.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення
  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма