Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі


Предмет, мета та завдання спеціальної методики розвитку мовлення


Дошкільний вік – це найбільш сензитивний період активного засвоєння дитиною розмовної мови, становлення та розвитку всіх сторін мовлення: фонетичної, лексичної, граматичної.

Навчання рідної мови є одним із найважливіших завдань розумового, морального та естетичного виховання дітей. Але мовлення, як одна з головних, необхідних умов психічного та особистісного розвитку дитини, повноцінним засобом спілкування може бути лише тоді, коли збережені, а у випадках мовленнєвої патології скориговані усі його структурні компоненти. Успішна ж корекція відхилень у мовленнєвому розвитку дитини та лінгвістична підготовка її до школи пов'язана з правильним визначенням змісту, методів і прийомів мовного навчання.

Спеціальна методика розвитку мовлення – це педагогічна наука, яка вивчає загальні закономірності онтогенезу мовлення дітей на різних вікових етапах в умовах його норми та патології, специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на формування правильного мовлення, розвиток навичок мовленнєвого спілкування дітей, форми, засоби, методи та прийоми спеціального навчання рідної мови.

Предметом її вивчення є процес оволодіння дітьми рідною мовою як засобом спілкування в умовах цілеспрямованого корекційно-розвивального навчання.

Об'єктом вивчення є мова.

У дошкільній педагогіці виділяють три основні взаємопов'язані між собою напрямки розробки психолого-педагогічних проблем розвитку мовлення дошкільників, удосконалення змісту та методів навчання рідної мови: 1) структурний (оформлення різних рівнів системи мови: фонетичного, лексичного, граматичного); 2) функціональний (формування навичок оволодіння мовою в її комунікативній функції: розвиток зв'язного мовлення, мовленнєвого спілкування); 3) когнітивний, пізнавальний (формування здібностей до елементарного усвідомлення явищ мови і мовлення).

Кінцевою ж метою опанування рідною мовою у дошкільному віці є засвоєння її літературних норм і культури мовлення, культури спілкування.

Спеціальна методика розвитку мовлення, як і інші методики, дає відповіді на питання:

• 1. Чого вчити (які мовленнєві вміння і мовні форми повинні засвоїти діти в процесі навчання);

• 2. Як вчити (які умови, форми, засоби, методи і прийоми використовувати для розвитку мовлення);

• 3. Кого вчити (дитина, її анатомо-фізіологічні, психічні, вікові особливості в нормальному та патологічному онтогенезі);

• 4. Чому саме так вчити, а не інакше (теоретико-методичне обґрунтування спеціальної методики).

Спеціальна методика розвитку мовлення почала складатися у самостійну педагогічну дисципліну порівняно недавно, у шестидесяті-семидесяті роки XX сторіччя, в зв'язку з виникненням нового розділу логопедії – дитячої логопедії, основи якого були закладені працями Р. Є. Лєвіної.

Увага дослідників почала спрямовуватися на розробку методів логопедичного впливу для роботи з колективом дітей у відповідності із загальними проявами дефекту при різних формах патологічного розвитку мовлення (у групах дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення та загальним недорозвиненням мовлення).

Спеціальні методики вибудовуються на основі лінгвістичних і психологічних критеріїв, серед яких враховуються структурні компоненти мовленнєвої системи (звукова сторона, граматична будова, словниковий запас), функціональні аспекти мовлення, співвідношення видів мовленнєвої діяльності.

У спеціальній методиці відмічають тісний взаємозв'язок методичної теорії і практики. Потреби практики є рушійною силою розвитку спеціальної методики як науки. З іншого боку, методична теорія суттєво допомагає педагогічній практиці. Не знаючи методичних теоретичних основ, закономірностей розвитку мовлення, не можна бути впевненим у правильності вибору змісту та методичних прийомів роботи з дітьми. Наукові дослідження впроваджуються у практику, збагачуючи її новим змістом, розробленими на науковій основі спеціальними методами та прийомами мовленнєвого розвитку дітей. Практика ж допомагає теорії перевірити правильність зроблених висновків.

До основних теоретичних і практичних завдань спеціальної методики розвитку мовлення відносять:

• розробку на науково-педагогічній основі закономірностей мовленнєвого онтогенезу в нормі систем мовленнєвого розвитку дітей при різних формах порушень мовленнєвого розвитку (далі ПМР) від народження до семи років;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення
  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма