Предмет, мета та завдання спеціальної методики розвитку мовлення
Дошкільний вік – це найбільш сензитивний період активного засвоєння дитиною розмовної мови, становлення та розвитку всіх сторін мовлення: фонетичної, лексичної, граматичної.
Навчання рідної мови є одним із найважливіших завдань розумового, морального та естетичного виховання дітей. Але мовлення, як одна з головних, необхідних умов психічного та особистісного розвитку дитини, повноцінним засобом спілкування може бути лише тоді, коли збережені, а у випадках мовленнєвої патології скориговані усі його структурні компоненти. Успішна ж корекція відхилень у мовленнєвому розвитку дитини та лінгвістична підготовка її до школи пов'язана з правильним визначенням змісту, методів і прийомів мовного навчання.
Спеціальна методика розвитку мовлення – це педагогічна наука, яка вивчає загальні закономірності онтогенезу мовлення дітей на різних вікових етапах в умовах його норми та патології, специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на формування правильного мовлення, розвиток навичок мовленнєвого спілкування дітей, форми, засоби, методи та прийоми спеціального навчання рідної мови.
Предметом її вивчення є процес оволодіння дітьми рідною мовою як засобом спілкування в умовах цілеспрямованого корекційно-розвивального навчання.
Об'єктом вивчення є мова.
У дошкільній педагогіці виділяють три основні взаємопов'язані між собою напрямки розробки психолого-педагогічних проблем розвитку мовлення дошкільників, удосконалення змісту та методів навчання рідної мови: 1) структурний (оформлення різних рівнів системи мови: фонетичного, лексичного, граматичного); 2) функціональний (формування навичок оволодіння мовою в її комунікативній функції: розвиток зв'язного мовлення, мовленнєвого спілкування); 3) когнітивний, пізнавальний (формування здібностей до елементарного усвідомлення явищ мови і мовлення).
Кінцевою ж метою опанування рідною мовою у дошкільному віці є засвоєння її літературних норм і культури мовлення, культури спілкування.
Спеціальна методика розвитку мовлення, як і інші методики, дає відповіді на питання:
• 1. Чого вчити (які мовленнєві вміння і мовні форми повинні засвоїти діти в процесі навчання);
• 2. Як вчити (які умови, форми, засоби, методи і прийоми використовувати для розвитку мовлення);
• 3. Кого вчити (дитина, її анатомо-фізіологічні, психічні, вікові особливості в нормальному та патологічному онтогенезі);
• 4. Чому саме так вчити, а не інакше (теоретико-методичне обґрунтування спеціальної методики).
Спеціальна методика розвитку мовлення почала складатися у самостійну педагогічну дисципліну порівняно недавно, у шестидесяті-семидесяті роки XX сторіччя, в зв'язку з виникненням нового розділу логопедії – дитячої логопедії, основи якого були закладені працями Р. Є. Лєвіної.
Увага дослідників почала спрямовуватися на розробку методів логопедичного впливу для роботи з колективом дітей у відповідності із загальними проявами дефекту при різних формах патологічного розвитку мовлення (у групах дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення та загальним недорозвиненням мовлення).
Спеціальні методики вибудовуються на основі лінгвістичних і психологічних критеріїв, серед яких враховуються структурні компоненти мовленнєвої системи (звукова сторона, граматична будова, словниковий запас), функціональні аспекти мовлення, співвідношення видів мовленнєвої діяльності.
У спеціальній методиці відмічають тісний взаємозв'язок методичної теорії і практики. Потреби практики є рушійною силою розвитку спеціальної методики як науки. З іншого боку, методична теорія суттєво допомагає педагогічній практиці. Не знаючи методичних теоретичних основ, закономірностей розвитку мовлення, не можна бути впевненим у правильності вибору змісту та методичних прийомів роботи з дітьми. Наукові дослідження впроваджуються у практику, збагачуючи її новим змістом, розробленими на науковій основі спеціальними методами та прийомами мовленнєвого розвитку дітей. Практика ж допомагає теорії перевірити правильність зроблених висновків.
До основних теоретичних і практичних завдань спеціальної методики розвитку мовлення відносять:
• розробку на науково-педагогічній основі закономірностей мовленнєвого онтогенезу в нормі систем мовленнєвого розвитку дітей при різних формах порушень мовленнєвого розвитку (далі ПМР) від народження до семи років;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення“ на сторінці 1. Приємного читання.
