Спеціальна методика формування способів словотворення

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Психологічні дослідження, присвячені процесу оволодіння дітьми мовленням у нормі (Д. Б. Ельконін, А. В. Захарова, А. К. Маркова) показали, що початок оволодіння лексико-граматичним рівнем у дітей пов'язаний із засвоєнням основ словотворення, а це в свою чергу обумовлено розширенням словника дитини. Оволодіння словотворенням – процес тривалий, він поширюється на всі роки подальшого навчання в школі, але в цьому процесі особливе місце займає початковий етап навчання.

Л. С. Виготський відзначав, що оволодіння словотворенням йде у дитини попереду оволодіння нею логічними структурами й операціями. Тому, на початковому етапі навчання дітей мови (процесам словотворення) повинно будуватися з розрахунком на практичне оволодіння цим матеріалом.

В основі засвоєння системи морфологічного словотворення лежить складний багаторівневий механізм, який включає такі операції (В. К. Орфінська, О. О. Леонтьев, МЛ. Жинкін, Є. Ф. Соботович): порівняння слів та їх словоформ, виділення звукокомплексів (морфем), які мають це значення, їх узагальнення, утворення на цій основі за аналогією слів і словоформ, контроль за відповідністю нових слів і словоформ нормам мови.

Отже, на сучасному етапі розвитку науки словотворення розглядають як особливий вид мовленнєво-мисленнєвої діяльності, що має низку базових операцій: операцію виділення та розпізнавання морфеми на слух зі слова, що звучить, і операцію інтеграції (тобто включення) словотвірної частки у склад нового (похідного) слова. Засвоєння морфологічної системи словотворення припускає оволодіння дитиною цілою низкою дій та операцій із мовними знаками (у цьому випадку з морфемами).

У сучасній українській мові словотвір визначається як розділ мовознавства, в якому вивчаються закономірності творення слів і засоби, що використовуються для цього; він є найголовнішим засобом збагачення лексики рідної мови, тобто творення нових слів. Предметом словотвору є творення слів на основі морфем, твірних основ, словотвірних моделей.

Словотвірний рівень є проміжним між основним морфологічним і лексико-семантичним. Суть міжрівневих зв'язків полягає в тому, що основна одиниця морфологічного рівня – морфема – використовується для творення одиниць лексико-семантичного рівня – слів (лексем).

Морфема – мінімальна значуща неподільна частина слова, яка виділяється в його структурі в результаті зіставлення даного слова з іншими словами, які мають такі ж морфеми. Однією з ознак морфеми є її повторюваність (афіксальні морфеми); кореневі ж можуть бути і одиничними. Морфем в українській мові безліч, значно більше, ніж слів.

Кореневі морфеми становлять лексичне ядро слова, виступають як організуючий структурний і семантичний центр, навколо якого у суворому порядку розташовані афікси, які надають слову додаткових значень (префікс і суфікс – нових лексичних та емоційних відтінків, закінчення слугує для зв'язку слів у реченні і є носієм граматичного значення).

У процесі формування словотворення у дошкільників із ПМР просте повторення та запам'ятовування слів є малопродуктивним; дитина повинна знати його механізм і навчитися ним користуватися. Сутність моделі цього формування полягає у матеріалізованій демонстрації дітям словотворчої системи мови як найбільш загальних правил конструювання та використання твірних одиниць. Увагу дітей звертають на спосіб утворення слів за допомогою суфіксів, або префіксів, формують навички утворення слів за аналогією.

Р. Є. Левіною було висунуте положення про те, що тільки дітям із III рівнем мовленнєвого недорозвинення доступні словотворчі операції. Але в сучасній логопедії дослідники (Л. М. Єфімєнкова, Є. Ф. Соботович, Л. І. Трофименко) обґрунтовано пропонують розпочинати роботу над формуванням морфологічної системи словотворення з дітьми із II рівнем ЗНМ, тоді, коли у дітей в активному словнику вже є певна кількість іменників і дієслів.

Методикам навчання способам словотворення дошкільників із ПМР приділяли увагу такі вчені-дослідники та практики, як Л. М. Єфімєнкова, Л. В. Лопатіна, Н. В. Серебрякова, Т. В. Туманова, Є. Ф. Соботович, Л. І. Трофименко та інші.

Навчання словотворення передбачає виконання таких завдань:

• формування спрямованості уваги дітей на морфологічне оформлення мовлення, організація спостережень дітей за використанням однієї і тієї ж морфеми в різних словах для позначення схожих явищ;

• формування уміння визначити спільні словотворчі афікси в словах із різним лексичним значенням;

• формування навичок практичного вживання слів із різним морфемним значенням.

Логопедична робота включає словотворення іменників, дієслів, прикметників суфіксально-префіксальним способом, складних слів та деяких дієприкметників.

Формування словотворення відбувається з урахуванням принципу онтогенетичного підходу послідовно-паралельно у декілька етапів.

Зміст формування словотворення у дітей із ПМР.

І етап

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування способів словотворення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення
  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма