Дітям також дають поняття „твердість – м'якість”, „глухість – дзвінкість”, оскільки за цими ознаками співвідноситься більшість приголосних фонем української мови. Ця робота починається на індивідуальних заняттях на етапі постановки звуків і продовжується на фронтальних, де виховуються узагальнені уявлення про органи артикуляції і основні диференціальні ознаки – спосіб і місце утворення звука. Успіх у оволодінні диференціальними ознаками досягається при максимальній опорі на кінестетичні та слухові відчуття.
У процесі підготовки дітей до елементарних навичок звукового аналізу та синтезу дітей необхідно навчити виділяти звук із низки інших звуків, склад із заданим звуком із низки інших складів, визначати наявність звука в слові, голосний на початку слова в позиції під наголосом і початковий приголосний.
Діти вправляються у відтворенні низки звуків, визначають порядок і кількість звуків (ау – ауі).
Заняття з виховання звукової культури важливі і для підготовки дітей до навчання грамоти, оскільки на цьому етапі постають завдання не тільки правильно чути та вимовляти звуки, а і навчитися аналізувати звуковий склад слова, а потім співвідносити звуки з буквами.
Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання звуковимови“ на сторінці 3. Приємного читання.
