Спеціальна методика формування складового складу слова

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

При нормальному розвитку дитини оволодіння нею складовою структурою відбувається поступово через низку фаз, які закономірно змінюють одна одну. До трьох років усі труднощі складотворення виявляються подоланими. У цьому ж віці з'являється так зване мовне чуття, коли дитина здібна оцінити правильність і виявити дисгармонію не лише свого, але й чужого висловлювання (Є. Н. Вінарська, Д. Б. Слобін, Г. М. Ляміна).

Існує залежність оволодіння складовою структурою слова від стану фонематичного сприймання, артикуляційних можливостей, семантичної недостатності мотиваційної сфери дитини; а за даними останніх досліджень – від особливостей розвитку немовленнєвих процесів: оптико-просторової орієнтації, ритмічної і динамічної організації рухів, здібності до серійно-послідовної обробки інформації (Г. В. Бабіна, Н. Ю. Сафонкіна).

У свою чергу, формування складової структури впливає на успішність оволодіння граматичною будовою мови, засвоєння звукового аналізу, письма та читання.

У дітей із ПМР дошкільного віку одним із найбільш складних для корекції є таке виявлення мовленнєвої патології, як порушення складової структури слів. Цей дефект мовленнєвого розвитку характеризується труднощами у вимові слів складного складового складу (порушення порядку складів у слові, пропуски або додавання нових складів чи звуків). Як правило, діапазон цих порушень є достатньо широким: від незначних труднощів вимови слів складної складової структури в умовах спонтанного мовлення до грубих порушень під час повторення дитиною дво- і трискладових слів без збігу приголосних навіть із опорою на наочність.

Отже, в системі корекційної роботи з дошкільниками з ПМР певне місце приділяється завданням формування у дітей правильної вимови слів різної складової структури, усвідомлення принципу складового складу слова, умінь чути та називати кількість складів у слові, визначати їх послідовність, складати слова із заданих складів.

Склад є вимовною та словотворчою одиницею мови. Уміння складового аналізу передбачає складні розумові дії. Крім цього, під час навчання складового ділення слів необхідне знайомство з наголосом, який не існує окремо від слів. Лінгвісти називають склад фізичним носієм наголосу. Завдяки наголосу слово сприймається як звукова єдність.

Методикам роботи над складовим складом слова з різними категоріями дітей із ПМР приділяли увагу такі дослідники, як Л. Б. Єсєчко, Е. Рибіна, Г. А. Каше, С. Ф. Іваненко, Г. М. Соломатіна, С. Є. Большакова, 3. Є. Агранович та інші.

Корекційна робота з подолання порушень складової структури слів складається з розвитку мовленнєвослухового сприймання та мовленнєворухових навичок. У ній можна виділити два етапи:

• підготовчий (робота проводиться на невербальному і вербальному матеріалі);

• власно корекційний (робота проводиться на вербальному матеріалі).

До передумов формування слова відносять просторовий, динамічний і ритмічний фактори психічної діяльності. їх зрілість проявляється у здібності дитини до послідовної переробки звукових сигналів (під час сприймання) і до лінійної побудови артикуляційних рухів (під час проговорювання) (О. Р. Лурія, І. Т. Власенко, Т. В. Ахутіна та інші).

Отже, метою підготовчого етапу є підготовка дітей до засвоєння ритмічної структури слів рідної мови. Відбувається розвиток оптико-просторових уявлень, орієнтації у двомірному просторі, динамічної та ритмічної організації рухів.

Метою власно корекційного етапу є безпосередня корекція дефектів складової структури слів у дітей.

Під час оволодіння правильною вимовою кожної групи слів нового звуко-складового складу виділяють декілька взаємопов'язаних розділів роботи.

Навчання починається з точного сприймання та чіткої артикуляції голосних, що забезпечує правильне передання складового абрису слова, а також попереджує заміщення голосних і перестановку складів. Рекомендують на етапі оволодіння артикуляційною гімнастикою привчати дітей до низки ручних поз, які відповідають голосним звукам. Пропонують такі вправи: повторення пар, трійок і більшої кількості звуків від найбільш контрастних до менш константних (у супроводі ручних символів, без них, без зорової опори: А-ІА-І-О, A-У У-А-І тощо); тренування висоти, голосності, сили голосу та темпу вимови (вимова на одному видиху плавно або відривчасто, голосно – тихо, чергуючи голосність у межах одного ряду, швидко – повільно тощо); рахунок звуків, які вимовляє логопед, викладання тієї ж кількості фішок; пригадування стількох звуків, скільки намальовано кружечків; повторення звуків у зворотному порядку тощо. На подальших етапах навчання під час заучування слів, у яких найчастіше зустрічаються уподібнення та перестановки, використовують схему слова з позначенням на ній голосних звуків.

Роботу з вимови слів і речень випереджує відтворення різних складових рядів. Цей вид роботи доцільно проводити на етапі автоматизації і диференціації звуків, які опрацьовують. Особливої уваги надають розвитку у дітей запам'ятовування ряду складів зі слуху, без зорової опори на артикуляцію логопеда. До кінця навчання діти повинні вміти після одноразового прослуховування відтворити ряд із 3-4 елементів різної звукової будови (ка-па-та-на; ас-ос-ус-іс тощо). Комбінацію складів для вправ підбирають таким чином, щоб вони слугували підготовкою до вимови слів певного складу.

Для закріплення роботи над складами пропонують такі прийоми: порахувати кількість складів; викласти фішки за кількістю складів; визначити однаковий звук у ряді; пригадати склади з однаковим голосним; пригадати склади із заданим приголосним; повторити ряд складів у зворотному порядку; повторити лише перший, або останній склад заданого ряду; скласти склад зі заданих звуків тощо. Для закріплення роботи над складами із збігом приголосних пропонують: проаналізувати склад (назвати перший, третій, другий звуки); скласти склад так, щоб попереду йшли приголосні (або голосні); дібрати склад із двох приголосних і одного голосного; порівняти склади (на – кна, та – ста, ас – акс тощо).

Під час опрацювання слів різної складової структури враховують, що:

• 1) структура слів, які опрацьовують, розширюється та ускладнюється за рахунок конструкцій, які вже є у мовленні дітей;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування складового складу слова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова
  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма