Формування словозміни у дошкільників із ПМР здійснюється з урахуванням закономірностей нормального онтогенезу взаємодії у розвитку лексики, морфологічної і синтаксичної системи мови. В процесі корекційно-логопедичної роботи рекомендується поступове ускладнення форм мови, завдань і мовленнєвого матеріалу. Зміст та методи роботи при цьому основуються на використанні природних шляхів засвоєння дитиною рідної мови: засвоєння системи тих базових структур, які найбільш використовуються і які є практичним втіленням граматики. До 3-х років у нормі рівень оволодіння морфологічною системою мови є таким високим, що дитина фіксує ненормоване використання морфологічних елементів мови як у власному, так і чужому мовленні.
Основним завданням є навчити дітей правильно змінювати слова, які є в їхньому активному словнику, виховувати критичне ставлення до граматичних помилок у їх власному та чужому мовленні, потребу говорити правильно.
На початковому етапі навчання проводиться нормування словозміни у діалогічному мовленні (на рівні словосполучення, речення), у подальшому – закріплення словозміни у зв'язному мовленні.
Б. І. Гриншпун вважає, що синтаксичні та морфологічні конструкції, якими у першу чергу необхідно оволодіти дитині, повинні бути: 1) найбільш суттєвими у зв'язку з роботою з розвитку предикативної функції мови; 2) найбільш типовими для розмовного мовлення; 3) ті, що найбільш часто зустрічаються.
На фоні цих конструкцій відпрацьовуються різні морфологічні узагальнення. Основним методом формування цих узагальнень є смислова диференціація слів за граматичними морфемами, які входять у їх склад (суфіксами, префіксами, закінченнями), морфологічне співставлення основного та похідного слова і утворення за аналогією (Р. Є. Лєвіна, В. К. Орфінська, С. М. Шаховська). Необхідним є також вироблення у дітей із ПМР оцінки правильності та неправильності речень із граматичної точки зору.
У спеціальній літературі представлені різні методики формування граматичної системи словозміни у дітей із різними порушеннями мовлення та різної вікової категорії (Л. М. Єфімєнкова, Л. В. Лопатіна, Н. В. Серебрякова, Є. Ф. Соботович, Л. І. Трофименко, Н. В. Соколова та інші). Але всі вони не обходять основних етапів формування граматичної будови мови: розуміння та порівняння словоформ у імпресивному мовленні; довільна морфологічна словозміна в експресивному мовленні; оцінка правильності використання граматичних значень іменників, прикметників, дієслів.
Розглянемо деякі з корекційних методик формування системи морфологічної словозміни.
Є. Ф. Соботович[1] велику увагу в роботі з дітьми з моторною алалією надає умінню підвести дитину до засвоєння системи закінчень, системи організації синтаксичних морфем у мові. З цією метою відпрацьовується зв'язок між значенням морфем (форми однини та множини іменників і дієслів, відмінкові форми в їх основних значеннях, родові закінчення дієслів, прикметників, словотворчі афікси), які виражають це значення звукокомплексом і рухами, які його реалізують. Кожну морфему відпрацьовують за допомогою серії послідовних вправ:
• а) формується спрямованість уваги на звукове оформлення морфеми шляхом її багатократного відтворення педагогом у різних ситуаціях мовленнєвого спілкування з фіксацією уваги дитини на її оральному образі. При цьому необхідно враховувати, що дитина краще звертає увагу на звуковий образ морфеми, якщо непрямі морфеми зіставляються з нульовими (наприклад, це зайчик. Дай моркву зайчику);
• б) у подальшому дітям читають спеціально підібрані тексти, які мають велику кількість морфем, що відпрацьовуються; формують спостереження дитини за використанням морфеми у мовленні;
• в) після цих вправ проводиться співставлення словоформ із даною морфемою та виділення останньої (наприклад, „Послухай, ми бачили качку, гуску, курку. Що чується в кінці усіх цих слів?”). Виділена морфема співвідноситься з буквою (для дітей старшого віку);
• г) далі поступово формується навичка самостійного використання морфеми шляхом її додавання у слово, яке вимовлене педагогом (наприклад, логопед говорить: „Хлопчик впіймав гус-(ку)”). Після цього дитина самостійно конструює словоформу, відповідаючи на запитання педагога, або доповнюючи вимовлене ним речення (наприклад, логопед демонструє картинку та вимовляє: „Лисиця їсть ... (рибу)”).
Це загальна схема роботи над кожною морфемою.
У процесі роботи Є. Ф. Соботович рекомендує: 1) спочатку використовувати вправи на формування практичної навички виділення числових закінчень іменників і дієслів (однина і множина); 2) формувати навички практичного виділення відмінкових закінчень.
Відомо, що один і той самий відмінок має декілька значень, тому спочатку послідовно вводять у роботу словосполучення з основними значеннями відмінків. Послідовність їх відпрацювання визначається легкістю засвоєння дітьми відмінкових форм у процесі нормального онтогенезу.
Знахідний відмінок прямого об'єкта відпрацьовують у процесі відповідей на запитання: кого? (що?) ти бачиш, малюєш тощо. Крім картинок використовують різноманітні ігри (наприклад, „Чудова скринька”, „Магазин”, „У зоопарку” тощо), виконання доручень, виготовлення поробок, відповіді на запитання під час малювання.
Знахідний відмінок просторових відношень формується в процесі відповідей на запитання „куди?” за спеціально підібраними картинками (наприклад, „Куди ідуть діти?”).
Родовий відмінок для позначення особи, якій будь-що належить, відпрацьовується в процесі відповідей на питання „у кого?” (наприклад, „у кого пухнастий хвіст?”); у значенні матеріалу, з якого зроблений предмет – у процесі відповідей на питання „з чого?” (наприклад, „З чого зроблена снігова баба?”); для позначення просторових відношень – під час відповідей на питання „звідки?” (наприклад, „Звідки іде дим?”); думки та почуття – у процесі відповіді на питання „про кого?” („Про кого ця розповідь?”, „Про кого ця загадка?”).
Давальний відмінок непрямого об'єкта формується в процесі відповідей на питання „кому?, чому?” („Кому потрібні молоко? морква? трава? тощо”); просторових відношень – у процесі відповідей на питання „до кого?, до чого?” („До чого я підійшла?”).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення“ на сторінці 1. Приємного читання.
