Спеціальна методика навчання описам

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Опис є основою зв'язної розповіді.

Основним завданням опису є створення словесного образу об'єкта, при цьому ознаки об'єкта розкриваються у певній послідовності. Опису притаманні основні характеристики зв'язного розгорнутого висловлювання: тематична та структурна єдність, адекватність змісту поставленому комунікативному завданню, довільність, плановість і контекстність викладу, логічна завершеність, граматична зв'язність.

Описи сприяють сенсорному розвитку дітей, розвитку психічних процесів – мислення, уяви, уваги, пам'яті, спостережливості. Діти вправляються в розумових операціях аналізу, синтезу, порівняння, навчаються помічати красу та своєрідність кожного предмета, явища, а їхні уявлення стають дедалі більш цілісними, яскравими, естетично оформленими. Вони навчаються умінням виділяти та співвідносити суттєві ознаки предметів, використовують для їх позначення необхідні лексеми, речення відповідної структури, об'єднують речення у зв'язне послідовне повідомлення. В описах, як правило, немає діючих осіб, отже, немає і прямого мовлення, а діти вправляються у використанні прикметників, епітетів, порівнянь.

Основний зміст опису – виділення характерних ознак якогось предмета, іграшки, явища, події і словесне відображення їх. Розповідь повинна бути послідовною, логічною: спочатку дитина повинна розповісти про головне, суттєве, а потім поступово додавати другорядні деталі предмета, котрий описує.

У загальній і спеціальній літературі розглядаються різноманітні методики навчання дошкільників складання описів – фактичним, порівняльним, творчим (К. В. Аніканова, Η. Ф. Виноградова, Л. В. Ворошніна, В. П. Глухов, А. Зрожевська, А. С. Зімульдінова, А. М. Куріцина, І. С. Марченко та інші).

Навчання зв'язного описового мовлення дітей із ТВМ здійснюється поетапно і складається з таких основних видів роботи:

• підготовчі вправи до опису предметів, явищ;

• формування первинних навичок самостійного опису;

• опис предметів, явищ за основними ознаками;

• навчання розгорнутого опису предмета, явища (з включенням різних ознак, мікротем);

• закріплення навичок опису, в тому числі в процесі ігрових і предметно-практичних дій;

• підготовка та навчання порівняльних описів предметів;

• підготовка та навчання описів природи.

Для утворення мотиваційного фону, який сприяє засвоєнню дітьми навичок описового мовлення, широко використовуються ігрові форми роботи з включенням елементів змагання, підбираються прийоми, які стимулюють активність і ініціативу дітей.

Уміння виділяти ознаки залежить від рівня спостережливості дитини. Отже основним завданням І-го, підготовчого, періоду є навчити дитину виділяти у спостережуваному частини, ознаки, групувати їх, висловлюватися про них реченням. Робота на цьому етапі включає: вправи на впізнавання предмета за його описом; порівняння предметів за суттєвими ознаками; вправи на складання словосполучень і речень з опорою на зорове і тактильне сприймання предмета. Прийоми навчання можуть бути різні: дидактичні вправи на розвиток спостережливості, запитання, порівняння, загадки, доповнення речень, створення їх за зразком тощо.

Розглянемо деякі з них.

Впізнавання предмета за його описом проводиться в ігровій формі з використанням ігор-лото, іграшок, муляжів і справжніх предметів. Логопед дає розгорнутий опис одного з предметів. Діти повинні його визначити, а потім відповісти на питання, спрямовані на виділення деяких ознак відрізнення предмета (колір, форма, величина, характерні особливості побудови тощо). Різновидом цього прийому є співвіднесення об'ємної моделі предмета з його графічним зображенням. Це сприяє розвитку уваги, уточненню наочних уявлень про предмет і встановленню нових смислових зв'язків (наочний образ – словесне позначення предмета), що важливо для розширення словникового запасу.

Будь-якому опису передує робота з виховання умінь порівнювати предмети, виявляти в них подібні та відмінні ознаки. В педагогіці порівнянню приділяється досить велика увага (С. А. Фльоріна, Л. В. Артемова, С. М. Бондаренко, О. А. Кудрявцева та інші). Порівняння є основою будь-якого розуміння і мислення, світ пізнається через порівняння. Порівняння допомагає встановлювати відношення та зв'язки між предметами та явищами, співвідносити між собою поняття більш чи менш загальні, родові, видові. Все в житті ми пізнаємо через порівняння, але порівняння потрібно навчати цілеспрямовано і систематично, поглиблюючи та удосконалюючи.

Під час проведення вправ на порівняння предметів попередньо уточнюються поняття форми, кольору, величини та інших ознак відрізнення. Спочатку дітей вправляють у порівнянні однотипних предметів, які відрізняються якоюсь однією ознакою (наприклад, яблука, м'ячі, кубики різного кольору, але однакові за величиною); потім порівнюють предмети, які належать до однієї тематичної групи („Овочі”, „Фрукти” тощо); у подальшому переходять до порівняння предметів різних груп, але тих, що мають одну- дві спільні ознаки (м'яч – яблуко – помідор). Такі вправи сприяють розвитку зорового і слухового сприймання, уваги до понятійної сторони мовлення та підготовлюють дітей до самостійного опису предметів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання описам“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам
  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма