Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку в нормальному онтогенезі достатньо широко вивчені в фізіології, психології, психолінгвістиці. Лексика дитини розвивається поступово під час мовленнєвого спілкування оточення з дитиною та знайомства з навколишнім світом. Словник представлений у двох аспектах: пасивний словник (імпресивна лексика) – це ті слова, які дитина знає та розуміє їх значення. Активний словник (експресивна лексика) – це ті слова, які дитина використовує у спілкуванні з оточенням. У нормі пасивний словник превалює над активним. Розуміння мовлення у дітей формується також у процесі мовленнєвого спілкування з навколишнім світом.
У розвитку словника дітей дошкільного віку виділяють два боки: кількісний ріст словникового запасу та його якісний розвиток, тобто оволодіння значенням слів.
Розвиток розуміння мовлення дітей узагальнено представлено в роботі Н. С. Жукової, де виділяються шість рівнів розуміння мовлення.
Рівні розуміння мовлення.
I рівень – виражена мовленнєва увага, дитина прислухається до голосу, адекватно реагує на інтонацію, впізнає знайомі голоси (3-6 міс.).
II рівень – розуміє окремі інструкції у знайомих словосполученнях, підкоряється деяким словесним командам: „Де мама?”, „Дай ручку”, „Не можна ” (6-10 міс.).
III рівень – розуміє назви окремих предметів і іграшок:
• а) розуміє тільки назви предметів і іграшок (10-12 міс.);
• б) впізнає їх на картинках (12-14 міс.);
• в) впізнає їх на сюжетних картинках (15-18 міс.).
IV рівень – розуміє назви дій у різних ситуаціях: „Покажи, хто спить?”, „Покажи, хто сидить?”:
• а) розуміє двоскладову інструкцію (2 роки): „Візьми хусточку, витри ніс”, „Візьми чашку, дай мені”;
• б) розуміє значення прийменників у звичній конкретній ситуації, у звичній ситуації починає розуміти питання непрямих відмінків: „На чому ти сидиш?”, „У що ти граєш?” (2 роки 6 міс.);
• в) встановлення перших причинно-наслідкових зв'язків (2 роки 6 міс.).
V рівень – розуміє прочитані короткі оповідання та казки (2 роки 6 міс. – 3 роки).
VI рівень – розуміє значення складнопідрядних речень, розуміє значення прийменників поза звичною конкретною ситуацією (до 4 років).
Кількісний ріст словника. Відомо (Л. С. Виготський), що в основі оволодіння словом лежить вроджена реакція, безумовний рефлекс, який проявляється протягом першого року життя у вигляді крику, гукання, лепету. Ці безумовно- рефлекторні голосові реакції пов'язані з емоціями і відбивають емоційний стан дитини. Отже, до 6-8 міс. життя слово для дитини залишається лише звуковим подразником.
У кінці першого року життя (Μ. М. Кольцова) слово зі звукового подразника перетворюється у мовний сигнал. У сучасній методиці нормою вважається 10-12 слів до року.
Особливості становлення перших слів у дітей досліджувались багатьма авторами (М.І. Красноярський, Г. М. Ляміна, І. А. Сікорський, А. К. Маркова, О. М. Гвоздев, А. В. Захарова та інші). Більшість відмічає нерівномірний розвиток активного словника, в той час, як пасивний розвивається рівномірно та з випередженням. Перехід слів із пасиву в актив, тобто актуалізація відбувається поступово.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку“ на сторінці 1. Приємного читання.
