У спеціальній методиці розвитку мовлення особливе місце займає робота з ознайомлення дітей із ПМР із поетичними творами, розвитку уміння сприймати та виразно відтворювати вірші, виховання любові до поезії.
Вірш визначають як особливий стиль мовлення, в якому відчувається великий внутрішній зв'язок змісту із зовнішньою формою. Це мовлення емоційне, у ньому відображені почуття поета, особливо у ліричних творах.
У віршах слова ритмічно організовані віршованим рядком. Рядок включає в себе певну кількість наголошених та ненаголошених складів. Ритмічне чергування цих складів і надає музичності, співучості віршованій формі мовлення.
Віршований рядок, ритмічно організовуючи слова твору, взаємодіє з іншими рядками насамперед за логічним смислом, а також за ритмом, за римою. У той же час рядок є одиницею віршованого ритму. Він є ритмічно закінченим поєднанням слів, яке відділяють від інших рядків паузою.
Одним із елементів вірша є також і рима (співзвуччя закінчень слів у кінці віршованого рядка), яка ланцюжком пов'язує віршовані рядки.
Віршоване мовлення значно відрізняється від прозового. Воно має свої специфічні особливості. Насамперед вірші мають зовнішні відмінності від прози. Кожний вірш має певного розміру рядок, у той час, як у прозовому творі рядок займає всю ширину сторінки. Віршоване мовлення відрізняється від прозового і внутрішніми властивостями. Воно музичне, у ньому відчувається ритм – закономірне чергування наголошених і ненаголошених складів.
Слова у віршованому творі розташовані у суворому ритмічному порядку, від перестановки слів порушується ритм. Складно замінити одне слово іншим. Ритм – основа вірша, що надає йому певний характер звучання. У прозі, де ритм менш помітний, чергуються словосполучення і речення (синтагми). Віршовий ритм більш виразний, бо має звукову природу.
У вірші розглядають дві сторони: зміст художнього образу і поетичну форму (музикальність, ритмічність). Дитину потрібно навчити розуміти та сприймати обидві ці сторони у їх єдності.
Основою запам'ятовування віршів є мнестичні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення. Але довільне запам'ятовування віршів є неможливим без зосередження уваги на ньому, тому в процесі заучування бере участь довільна увага. Не можна не зазначити, що невід'ємною складовою поетичного твору є ритм, а отже сприймання цих творів вимагає сформованості у дітей почуття ритму. Ну і звісно ж процес відтворення віршів має бути інтонаційно забарвленим. Отже, своєчасне формування цих психічних функцій і є головною умовою успішного запам'ятовування поетичних творів дітьми із ПМР.
Крім цього, на запам'ятовування та відтворення віршів впливають психологічні, вікові та індивідуальні особливості засвоєння матеріалу, а також зміст і форма поетичного тексту. З іншого боку, суттєве значення мають прийоми навчання заучування віршів і якість художнього виконання їх дорослими.
Вірші, які пропонують дітям для читання чи вивчення напам'ять, мають бути високохудожніми, доступними розумінню дітей, викликати певні емоції.
Легше запам'ятовуються вірші з яскравими, конкретними образами, оскільки мислення дитини відрізняється образністю. Тому для заучування напам'ять пропонують вірші, в яких є образність, предметність, лаконізм. Звертаються до таких авторів, як А. Варто в україномовному перекладі, Г. Демченко, Т. Коломієць, М. Познанська, П. Воронько, І. Костецький та інших.
Заучування віршів включає в себе два взаємопов'язані між собою процеси: слухання поетичного твору та його відтворення, тобто читання вірша напам'ять. Як вже було сказано вище, відтворення поетичного тексту залежить від того, наскільки глибоко та повно дитина зрозуміє твір, відчує його. Разом із тим виразне читання – самостійна, складна художня діяльність, у процесі якої розвиваються здібності дитини.
Завдання підготувати дитину до сприймання вірша, прочитати вірш так, щоб діти із ПМР його відчули та зрозуміли, є для логопеда досить складним.
Більш глибокому впливу віршів на дитину допомагає попередня бесіда, що проводиться до сприймання твору, її мета полягає у поясненні незнайомих слів, розгляданні картинок, екскурсії, спостереженнях у природі.
Під час заучування з дітьми віршів перед педагогом постає два завдання:
• досягти гарного запам'ятовування віршів, тобто розвивати здатність до тривалого утримання вірша у пам'яті;
• вчити дітей читати вірші виразно.
Виразним називається таке читання, яке чітко, зрозуміло передає думки та почуття, викладені у творі. Виразне читання вимагає дослівного знання тексту, тому що пропуск або зміна порядку слів порушує художню форму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика заучування віршів“ на сторінці 1. Приємного читання.
