Спеціальна методика навчання творчого розповідання

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

У старшому дошкільному віці, коли діти із ПМР вже мають достатній запас знань про довкілля, починають навчатися складним формам зв'язного розповідання, оволодівають основними простими та складними синтаксичними конструкціями, словником, з'являється можливість розвитку у них творчої мовленнєвої діяльності.

Словесна творчість – найбільш складний вид творчої діяльності дитини. Елемент творчості є у будь-якому дитячому розповіданні. Тому термін „творче розповідання” є здебільшого умовною назвою розповідей, які діти придумують самі. Обов'язковим компонентом такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. Під поняттям „нові” розуміють такі, які дитина повністю в житті не сприймала, але елементи якої є у її розповіді. Продуктом цієї діяльності повинна бути невеличка логічно-послідовна розповідь сюжетного або описового характеру.

В основі творчої розповіді лежить творча уява. Л. С. Виготський, О. В. Запорожець, С. Л. Рубінштейн, О. В. Петровський розглядають творчу уяву як складний психічний процес, нерозривно пов'язаний з життєвим досвідом дитини. Творча уява – це здатність уявляти те, чого раніше не бачив, уміння перевести словесний опис на наочний, створювати нові образи на основі перетворення існуючих уявлень. Особливістю творчої уяви є вміння легко, гнучко поєднувати у новій ситуації елементи особистого досвіду та відомих знань.

Л. С. Виготський визначив закони, яким підкоряється діяльність уяви:

• 1. Творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства і різноманітності попереднього досвіду людини, оскільки цей досвід є матеріалом, з якого створюються побудування фантазії (чим багатший досвід, тим більша уява).

• 2. Зв'язок фантазії і реальності виявляється зв'язком між готовим продуктом фантазії і складним явищем дійсності. Вона (фантазія) не відтворює того, що було сприйняте у попередньому досвіді, а створює з цього досвіду нові комбінації (уява стає засобом поширення досвіду людини, адже людина може уявити за чужою розповіддю те, чого раніше не бачила).

• 3. Зв'язок між фантазією та реальністю двобічно виявляється в емоційному зв'язку. З одного боку, будь-яке почуття, емоція прагне втілитися у відомі образи. З іншого – образи фантазії дають внутрішню мову для нашого почуття. Це почуття добирає окремі елементи дійсності та комбінує їх у такий зв'язок, який обумовлений зсередини нашим настроєм, а не зовні, логікою самих цих образів.

Творча уява у дошкільному дитинстві має найбільшу пластичність і найбільш легко піддається педагогічному впливу.

У загальній педагогіці питанням формування дитячої словесної творчості приділяється велика увага. Розроблені тематика та види творчого розповідання, прийоми і послідовність навчання (Л. М. Ворошніна, Μ. М. Коніна, Е. П. Короткова, Л. А. Пєньєвська, Н. О. Орланова, Є. І. Тихєєва, О. С. Ушакова та інші). Творче розповідання розглядається як такий вид діяльності, який захоплює особистість дитини в цілому: вимагає активної роботи уяви, мислення, мовлення, проявів спостережливості, вольових зусиль, участі позитивних емоцій.

О. С. Ушакова розглядає словесну творчість як діяльність, що виникає під впливом творів мистецтва та вражень від оточуючого життя і виражається у створенні усних творів-розповідей, казок, віршів. Відмічається взаємозв'язок між сприйманням художньої літератури і словесною творчістю, які взаємодіють на основі розвитку поетичного слуху.

Словесна творчість дітей виражається у різних формах: у створенні розповідей, казок, описів, нісенітниць, у словотворчості (складанні нових слів).

У методиці мови творчі розповіді умовно класифікують у залежності від використаного на занятті матеріалу:

• творчі розповіді на наочній основі – розповідь за сюжетною ігровою обстановкою, сюжетна розповідь про одну іграшку, придумування початку або кінця до подій, зображених на картині, описові розповіді про природу;

• творчі розповіді на словесній основі – придумування кінця до початку розповіді чи казки педагога, розповідь на тему, запропоновану педагогом, самостійне складання дітьми казок.

Крім цього, за змістом розрізняють реалістичні творчі розповіді, де дитина може вигадувати події та дії неіснуючого героя (або неіснуючої події і дії з існуючим героєм), але при цьому дотримуватися життєвої вірогідності та з елементами фантазування.

У роботі з дітьми із ПМР з перших занять із творчого розповідання потрібне усвідомлення ними значення завдань „придумати розповідь, казку”, „розповісти про те, що з тобою трапилось”. Це активізує роботу творчої уяви і покращує процес відтворення.

Враховуючи стан мовленнєвого та психічного розвитку дітей із ПМР, до складання творчих розповідей їх готують заздалегідь. Підготовча робота відбувається паралельно у трьох напрямках:

• 1. Отримання знань із певних тем, вільна орієнтація в причинно-наслідкових діях і явищах, накопичення необхідної лексики, вміння нею користуватися.

• 2. Робота над складанням фактичних речень і оповідань, а також речень і оповідань за образами-уявленнями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання творчого розповідання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання
  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма