Тренування інтонації дає фізичні та мускульні навички, допомагає навчитися сприймати просодеми як знаки, що мають смисл – логічний і граматичний. Звуки, склади, слова можуть вимовлятися з особливою мускульною напругою органів артикуляції, при цьому посилюється інтенсивність звучання. Здібність володіти своїм голосом відпрацьовується в процесі виконання вправ наслідувального характеру.
Питання розвитку інтонаційної виразності мовлення дітей, що нормально розвиваються розглядали такі дослідники, як О. М. Вінарська, О. М. Гвоздев, В. А. Ковшиков, Р. В. Тонкова-Ямпольська та інші. Категорією дітей, що мають мовленнєві вади, в інтонаційному аспекті розвитку вивчали Л. М. Єфімєнкова (ЗНМ), А. І. Белякова (заїкання), Л. 3. Андронова (заїкання), Є. А. Дьякова (заїкання), С. Ф. Іваненко (ринолалія), С. Ю. Конопляста (ринолалія), Л. В. Лопатіна, Н. В. Серебрякова (дизартрія), І. С. Марченко (ЗНМ), Н. Василевська (ЗНМ) та інші.
Процес корекційного навчання передбачає вирішення таких завдань:
• надання уявлень про інтонаційну виразність мовлення та її значення для спілкування;
• формування умінь свідомо та правильно користуватися усіма компонентами інтонації;
• формування умінь свідомо та правильно користуватися різними видами інтонації;
• розрізнення та формування інтонації завершеного та незавершеного речення.
У процесі корекції ритмо-інтонаційної виразності мовлення працюють за двома напрямками:
• над слуховою диференціацією компонентів інтонації;
• над їх вимовною організацією.
Логопедична робота здійснюється над усіма компонентами інтонації у такій послідовності:
• 1) від узагальненого уявлення про інтонацію до диференціального засвоєння різних інтонаційних структур;
• 2) від розрізнення видів інтонації до оволодіння інтонаційною виразністю в експресивному мовленні;
• 3) від засвоєння засобів інтонаційного оформлення на матеріалі голосних до їх засвоєння на більш складному мовленнєвому матеріалі;
• 4) від розрізнення і засвоєння розповідальної до питальної і окличної інтонації.
На першому етапі роботи дітям дають уявлення про інтонаційно-виразне мовлення. Дітям дають прослухати один і той самий текст двічі: без інтонаційно-виразного оформлення і виразно. З'ясовують, яке читання є більш привабливим. Логопед пояснює, що голосом можна передавати різні емоції, почуття, запитання, прохання, озвучувати героїв тощо.
На другому етапі послідовно-паралельно відбувається формування важливих для усного мовлення компонентів інтонації: ритму, темпу, мелодики, наголосу, паузування, тембру, інтенсивності вимови.
Робота з формування ритмо-інтонаційної виразності мовлення (з урахуванням принципу поступового формування розумової дії за П. Я. Гальперіним, 1959) починається із залучення виразних рухів і допоміжних засобів (відплескування, відстукування ритму), потім проводиться в плані голосного мовлення і, нарешті, у внутрішньому плані на основі слухомовних уявлень.
І. Вправи на відтворення темпо-ритмічної організації руху.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення“ на сторінці 1. Приємного читання.
