Теоретичні основи навчання грамоти
Для визначення сутності підготовки до навчання грамоти необхідно насамперед зрозуміти, які особливості писемного мовлення і що є головним в оволодінні читанням і письмом.
Читання та письмо – види мовленнєвої діяльності, основною для яких є усне мовлення. Основою для навчання грамоти є загальномовленнєвий розвиток дітей. Тому під час підготовки до навчання грамоти важливий увесь процес мовленнєвого розвитку дітей (розвиток зв'язного мовлення, словника, граматичної сторони мовлення, виховання звукової культури мови).
Цілеспрямована підготовка до навчання грамоти, формування елементарних знань про мову підвищують рівень її довільності та усвідомленості, що в свою чергу здійснює вплив на загальний мовленнєвий розвиток, підвищення мовленнєвої культури дітей. Таким чином, необхідний двобічний зв'язок між процесом розвитку мовлення та підготовкою до навчання грамоти.
Проблемою психологічної структури письма та читання займалися такі вчені, як О. Р. Лурія, Л. С. Цветкова, Б. Г. Ананьев, Т. Г. Єгоров, О. М. Корнєв та інші.
Писемне мовлення – це зорова форма існування усного мовлення. В ньому моделюється, тобто позначається певними графічними знаками, звукова структура слів усного мовлення, часова послідовність звуків переводиться у просторову послідовність графічних зображень, тобто букв.
Читання та письмо є аналітико-синтетичним процесом, який включає звуковий аналіз і синтез елементів мовлення. О. Р. Лурія визначав читання як особливу форму імпресивного мовлення, а письмо – як особливу форму експресивного мовлення.
Розглянемо психофізіологічну структуру читання і письма в нормі.
Читання є складним психічним процесом, і насамперед, смислового мовлення, його розуміння. Читання починається із зорового сприймання, розрізнення та впізнавання букв. На цій основі відбувається співвіднесення букв із відповідним звуками та здійснюється відтворення звуковимовного образу слова, його прочитання. І, нарешті, внаслідок співвіднесення звукової форми слова з його значенням здійснюється розуміння прочитаного.
Отже, побудова процесу читання характеризується взаємодією двох рівнів: сенсомоторного та семантичного. Сенсомоторний рівень складається з декількох тісно взаємопов'язаних ланцюгів: а) звуко-буквений аналіз; б) утримання отриманої інформації; в) смислові здогадки, які виникають на основі цієї інформації; г) порівняння, тобто контроль гіпотез, що виникають із заданим матеріалом. Сенсомоторний рівень забезпечує ніби „техніку” читання – швидкість сприймання, його точність.
Семантичний рівень на основі даних сенсомоторного рівня веде до розуміння значення та смислу інформації. Складна взаємодія, єдність цих рівнів і забезпечує читання як зі сторони швидкості та точності сприймання знаків, так і зі сторони адекватного розуміння значення, яке мають ці знаки.
Під час формування читання у дітей зорове сприймання буквених знаків – окремо чи в слові – обов'язково супроводжується проговорюванням вголос, тобто переведенням зорової лексеми в її звуковий і кінестетичний аналог. Точне, безпомилкове сприймання – основна умова правильного розуміння того, що читаємо.
Процес письма має багаторівневу структуру, включає велику кількість операцій. Письмо починається з мотиву, задачі. Людина знає, для чого пише. Вона мисленнєво складає план писемного висловлювання, смислову програму, загальну послідовність думок.
Першою з операцій, що входять у склад самого письма, є аналіз звукового складу слова. Зі звукового потоку, що сприймається людиною, яка пише, повинна бути виділена серія звучань. Важливими умовами письма є визначення послідовності звуків у слові та перетворення звукових варіантів у чіткі узагальнені мовленнєві звуки – фонеми. На початку розвитку навички письма ці процеси протікають повністю усвідомлено, а далі майже перестають контролюватися свідомістю та здійснюються автоматично.
Другий етап – переведення фонем у графеми, тобто в зорові схеми графічних знаків із урахуванням просторового розміщення їх елементів. Кожна фонема повинна бути переведена у відповідну букву, яка має бути написана.
Третім і останнім моментом у процесі письма є перекодування зорових схем букв у кінетичну систему послідовних рухів, необхідних для запису (графеми переводяться у кінеми).
До психологічних передумов письма відносять:
• 1) сформованість (або збереженість) усного мовлення, довільне володіння ним, здібність до аналітико-синтетичної мовленнєвої діяльності;
• 2) формування (або збереженість) різних видів сприймання, відчуттів і знань та їх взаємодії, а також просторового сприймання і уявлень, а саме: зоро-просторового та слухо-просторового гнозису, сомато-просторових відчуттів, знання та відчуття схеми тіла, „правого” та „лівого”;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти“ на сторінці 1. Приємного читання.
