Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Речення, що складається з двох предикативних одиниць, називають елементарним складним реченням (біпредикативним).

Поліпредикативними є конструкції, що мають у своєму складі не менше трьох предикативних одиниць. Такі структури називають складними багатокомпонентними, ускладненими складними, неелементарними складними реченнями (К. Ф.Шульжук).

Є.Ф. Соботович[2] відмічає, що вивчення особливостей формування граматичної будови мови у дітей є найбільш інформативним для диференціальної діагностики різних варіантів мовленнєвого недорозвинення. З цією метою вона пропонує зразки синтаксичних конструкцій, які можуть бути використані для виявлення цих порушень у дітей дошкільного віку. Автор вважає, що в набір конструкцій слід включати як прості, так і складні, складні багатокомпонентні, складні синтаксичні конструкції із різними типами зв'язку (для дітей від 5,5 до 6-7 років).

Основним завданням цього етапу роботи є навчити дітей побудови складних речень із сурядним і підрядним зв'язком. Цей процес відбувається поступово: за питаннями, демонстрацією дій, за двома малюнками, пов'язаними між собою сюжетом і логічним зв'язком, графічними схемами і, нарешті, за єдиним сюжетним малюнком, за наочною ситуацією.

Оволодіння навичками побудови складних речень вимагає від дітей осмислення значень сполучників сурядності та підрядності.

Шляхом різноманітних вправ та пояснення дітей спочатку знайомлять зі сполучниками сурядності: „а”, „але”, „і”. За допомогою сполучника „і” виражається у мовленні послідовність, або одночасність подій, сполучник „а” є протиставним, „але” – заперечливим. Потрібно пам'ятати – малюку важко пояснити значення терміна „сполучник”, тому воно замінюється словосполученням „маленьке єднальне слово”, вказуючи на функцію сполучника у реченні.

Оволодінню дітьми навичками конструювання складних речень сприяють спеціально розроблені прийоми, основним із яких є прийом питання – відповідь. Діти мають бути поставлені у такі ситуації, які спонукали б їх до висловлювань у формі складних речень із інтуїтивним вибором необхідного сполучника. Складання складносурядних речень відбувається за демонстрацією дій (Віра сіла на диван і Сашко також сів на диван. Віра сіла на стілець, а Сашко на диван. Віра запропонувала сісти на стілець, але Сашко відмовився), за двома предметно-дійовими (Бабуня плете, а дідусь читає газету. Машина їде по дорозі, і автобус теж їде по дорозі) та за сюжетними картинками (Дмитрик грає на дудочці, а Тетянка танцює. Білка сидить на ялинці, а заєць сидить під ялинкою. Оля взимку катається на ковзанах, і Миколка теж катається на ковзанах). Складаючи речення, дітей навчають порівнювати дії (сидіти – стояти), ознаки (чорний – білий), властивості (гарячий – холодний) конкретних предметів, почуття людей (веселий – сумний), протиставляти певні явища, події, вчинки людей, казкових персонажів (Небо було чистим, але раптом пішов дощ. Коза наказала козенятам нікому не відкривати двері, але вони не послухали маму). Використовують також прийом самостійного придумування дітьми речень із важкими у морфологічному відношенні словами та словосполученнями (зняти, одягнути, пухнасте курча, колючий їжачок), з декількома словами (дівчинка, хлопчик, м'яч).

Дітей також навчають будувати: 1) складносурядні багатокомпонентні речення, які виражають одночасність дій на основі демонстрації дій, із опорою на три сюжетні малюнки, які відображають одночасність дій, за одним сюжетним малюнком, на якому відображено одночасність дій трьох різних предметів, живих істот. (Наприклад: Пірамідка стоїть на полиці, і ваза стоїть на полиці, і кубик стоїть на полиці. Мама читає книжку, і тато читає книжку, і донька читає книжку);

• 2) складносурядні багатокомпонентні речення, які виражають послідовність дій, подій, явищ, станів за тим же алгоритмом, що і попереднє речення. (Був гарний зимовий день, і діти вирішили піти покататися, і взяли з собою санки та лижі);

• 3) речення, які виражають причинно-наслідкову залежність між діями, подіями, явищами, станам (Насунула хмара, і вдарив грім, і пішов дощ);

• 4) складних синтаксичних конструкцій із сурядним і безсполучниковим зв'язком (Прийшла осінь, подув холодний вітер, і стало холодно);

• 5) складносурядних багатокомпонентних речень із єднально-зіставними сполучниками і.... а ....” (Лимон жовтий, і яблуко жовте, а слива синя. Машина їде по дорозі, і автобус їде по дорозі, а літак летить у небі);

• 6) складносурядних багатокомпонентних речень із протиставно-єднальними сполучниками а...., і... ”, „..., але .... і....” (Дівчинка намалювала квітку, а хлопчик прочитав книжку, і вчителька похвалила дітей. Хлопчик будував корабель із піску, але раптом пішов сильний дощ, і корабель розмило водою);

• 7) складних синтаксичних конструкцій із безсполучниковим і сурядним зв'язком ,..., а (але)...” (Лев лежить і ричить, змія повзе, а павук спускається з дерева).

На заключному етапі діти будують речення з опорою на ілюстративно-графічну, графічну схеми.

На подальших заняттях дітей знайомлять із складнопідрядними реченнями: причини, наслідку, мети, часу. їх побудова базується на пізнанні та осмисленні дітьми зв'язків і відношень, що існують у реальному житті. Дітям пояснюють значення підрядних сполучників („маленьких слів”), що виражають причинно-наслідкові, часові, просторові зв'язки і відношення та слугують для зв'язку двох простих речень.

Дітей навчають будувати складнопідрядні речення, правильно поєднуючи частинки цього речення за допомогою відповідного сполучника, спираючись на зразок логопеда, його питання за серією двох послідовно пов'язаних між собою сюжетних малюнків, єдиним сюжетним малюнком. Використовують вправи зі складання складних речень шляхом додавання придаткових речень (Діти побігли додому, тому що... – пішов дощ).

Роботу краще розпочинати зі складнопідрядного речення причини, яке вказує на причину дії, про яку говориться в головному реченні, та відповідає на питання чому? З якої причини? Через що? Для дітей старшого дошкільного віку є природнім цікавитися причиною того чи іншого явища, події, дії, вчинків людей. Ці речення є найбільш близькими для розуміння. Для роботи використовують наочність, де чітко визначається зображена причина та наслідок. Діти відповідають на питання логопеда за змістом причини, а також ставлять його самі, отримуючи відповідь логопеда. Частини речення поєднуються в одне ціле (Чому Катруся плаче? Сашко забрав м'яч. – Катруся плаче, тому що Сашко забрав у неї м'яч). Використовують і питання, що вимагають відповіді творчого характеру (Чому виросли гриби на галявині? – Тому що пройшов дощик).

Для кращого розуміння смислу цього виду синтаксичних конструкцій у навчанні використовують речення-перевертні (Руки брудні, тому що дівчинка їх миє. Зима наступила, тому що ведмідь ліг спати у барлогу).

Далі робота іде над складнопідрядними реченнями наслідку, що вказують на наслідок дії, про яку говориться у головному реченні. Речення будуються з використанням сполучників „так, що” (Весною так пригріло сонечко, що виросли перші проліски). В основі формування навичок побудови цього типу речень лежать вміння дітей встановлювати наслідок відповідно до причини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення
  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма