TextBook Реляційне висловлювання (лат. - донесення) стверджує або заперечує відношення між одиничними предметами або класами предметів; те саме, що висловлювання про відношення.
Висловлювання, в якому визначається наявність певного відношення між предметами, називається стверджувальним. Наприклад: "Усі метали важчі за води".
Висловлювання, в якому визначається відсутність певного відношення між суб'єктами, називається заперечним ("Між державами X і У немає добросусідства").
Реляційні висловлювання є об'єктом дослідження особливого напряму логічних досліджень, що отримав назву логіки відношень, яка є складовою частиною логіки предикатів (див. 4.2.2).
Логічна характеристика атрибутивного висловлювання.
Атрибутивне висловлювання (лат. - властивість, ознака) - приписує ту чи іншу властивість певному класові предметів, підкласу, окремим елементам класу або заперечує ці властивості у них. Воно є об'єктом дослідження традиційної логіки та логіки предикатів (напряму досліджень символічної логіки).
У традиційній логіці визначені структура і види атрибутивних висловлювань, введені штучні символи для позначення їх структурних частин та видів, установлені відношення між різними видами атрибутивних висловлювань, розроблена теорія дедуктивного виведення на підставі встановлення відношень між атрибутивними висловлюваннями.
У символічній логіці атрибутивні висловлювання формалізуються мовою логіки предикатів, тобто за допомогою кванторів загальності й існування, що дає змогу точніше визначити їх зміст і значення істинності (див. 4.2.2).
Структура атрибутивного висловлювання. Атрибутивне висловлювання складається з таких структурних частин: суб'єкта, предиката і зв'язки.
Суб'єкт (лат. subjectum - - підкладене) - частина висловлювання, яка виражає предмет міркувань і позначається символом S.
Предикат (лат. praedicatum - сказане) - частина висловлювання, що означає властивість (атрибут), притаманну суб'єктові (предмету міркувань), і позначається символом Р.
Зв'язка (лат. copula) встановлює відношення між суб'єктом (S) і предикатом (Р) унаслідок ствердження наявності певної властивості Р (атрибута) у предмета міркувань або заперечення цієї властивості. Зв'язка в атрибутивному висловлюванні може бути виражена явно або неявно. У природній мові явно виражена зв'язка виражається словами "є", "суть" або "не є", "не суть", а неявно виражена зв'язка визначається за змістом висловлювання.
Суб'єкт і предикат, які за допомогою зв'язки створюють атрибутивне висловлювання, називаються термінами. Символічно структура атрибутивного висловлювання має такий вид: S є Р; S не є Р. Наприклад, у висловлюванні "Земля є живою планетою" суб'єкт (S) - це термін "Земля", предикат (Р) - термін, що виражає властивість "жива планета", зв'язка - "є". Структура: S є Р.
Види атрибутивних висловлювань.
Атрибутивні висловлювання поділяють на види за якістю та кількістю. За якістю розрізняють стверджувальне та заперечне висловлювання.
Стверджувальне висловлювання має логічну форму S є Р, а заперечне - логічну форму S не є Р.
За кількістю розрізняють загальне, часткове, одиничне висловлювання.
Загальне висловлювання - це висловлювання, в якому властивість Р приписується всім елементам певного класу чи заперечується в них. У традиційній логіці зображається формулою "Усі S є Р" або "Жодне S не є Р". Наприклад: "Усі держави мають свої символи державності"; "Жодне істинне висловлювання не є хибним".
Часткове висловлювання - висловлювання, в якому певна властивість Р приписується декотрим елементам певного класу (підкласу) або заперечується у них: "Деякі автори публікують свої твори під псевдонімом"; "Деякі люди не займаються спортом". У традиційній логіці зображається формулою: "Деякі S є Р" або "Деякі S не є Р".
Одиничне висловлювання - висловлювання, в якому властивість Р приписується елементові певного класу або заперечується у нього: "Юпітер - найбільша за розміром планета Сонячної системи"; "Ньютон не вигадував гіпотез" ("Гіпотез не вигадую", - писав Ньютон); "Ж. Ламарк - автор терміну "біологія". У традиційній логіці зображається формулою: "Цей S є Р" або "Цей S не є Р".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними“ на сторінці 2. Приємного читання.