TextBook — А тим часом спала зі своїм братом, — злобно додав Рікард. — От стерво! Змія підколодна!
Марґарита важко зітхнула:
— Вправно ж кузен Біськайський заарканив тебе! Нічого сказати, дуже вправно.
У кімнаті запанувала гнітюча тиша. Принцеса нервово смикала шнурок, що стягував комір її прогулянкової сукні.
— Марґарито, — нарешті відгукнувся Рікард. — Скажи: що ти про мене думаєш?
— Я думаю, що гороскоп, складений твоєю матір’ю, не збрехав. Зорі мали рацію — ми принесли одно одному нещастя. Ти остаточно з’їхав з глузду, став божевільним негідником, а я… Господи! Якби ж ти задумав убити мене, я б пробачила тобі, а так…
— Я хочу померти, Марґарито, — з несподіваною рішучістю мовив Рікард. — Я більше не можу жити.
— Ти помреш, — холодно пообіцяла вона, але в її очах стояли сльози. — Тебе стратять разом з кузеном Біскайським. Про це я подбаю.
Рікард зі стогоном підвівся на подушці, взяв тремтячими руками свій медальйон, відкрив його віко і видобув зсередини сірого кольору кульку величиною із зерно квасолі.
— Що це? — спитала Марґарита.
— Отрута.
— Де ти її взяв?
— Украв у матері. Не даремно ж її звуть італійською відьмою… Тільки не намагайся відібрати. Я проковтну, щойно ти спробуєш це зробити.
— Я не збираюся заважати тобі, — сказала Марґарита, ось-ось ладна розридатися. — Ковтай.
Рікард секунду позволікав, потім важко зітхнув, застогнав і простягнув кульку їй.
— Візьми.
— Навіщо?
— Візьми!
Обережно, ніби боячись обпектися, вона взяла двома пальцями кульку і оглянула її зблизька. На дотик вона була м’яка і пластична, як щойно замішане тісто.
— І що мені з нею робити?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LVI Рікард Іверо“ на сторінці 6. Приємного читання.