TextBook — Філіпе! — вигукнула Бланка, трохи не задихнувшись від обурення. — Думай, що кажеш!
— Я кажу, що думаю, любонько, — лагідно відповів Філіп. — Ти така прекрасна, що перед тобою не встоїть ніхто — ні жінки, ні чоловіки… Ну, гаразд, замнемо цю справу.
Він дбайливо опустив Бланку на ліжко, сам приліг поруч і ніжно поцілував її в губи.
— Філіпе, — прошептала вона. — Боюся… Боюся, я зараз не зможу…
— Я теж не зможу, рідна. — Він ухопив губами пасмо її волосся і потяг до себе. — Я ще ніколи так не стомлювався.
— Ми з тобою ніби подуріли, Філіпе.
— Атож, здорово у нас вийшло. Ти хочеш спати?
— Ні… Тобто, не дуже. Я вже трохи виспалася, але… Розумієш, мені трохи болить…
— Розумію, — сказав Філіп. — До речі, мені теж болить. Ти мене всього покусала.
— Ах, Філіпе!… — промовила Бланка, горнучись до нього. — Я… я цілковито втратила розум.
— Ми виробляли з тобою все, що я порадив тоді Ґабріелю, — продовжував він. — Тобі не соромно?
— Ні, Філіпе, не соромно. Ніскілечки не соромно.
— Правда? І чому?
— Бо я люблю тебе. Насправді люблю, по-справжньому. Понад усе на світі люблю. Гелена не помилилася, вона зрозуміла це раніше за мене.
— А ти коли зрозуміла?
— Лише сьогодні. Там, у лісі, коли ти пестив мене. Тоді я зрозуміла, що віддавна закохана в тебе. З самого початку, з першої нашої зустрічі. Боже, яка я була дурна!… Пам’ятаєш той день, коли ти приїхав у Толедо?
— Так, кохана, пам’ятаю. Чудово пам’ятаю — ніби це було вчора.
— Тоді я… Тоді в мене…
— Тоді ти стала дівчиною, — допоміг їй Філіп.
— Так. Уперше. І я була дуже налякана. Але Альфонсо втішив мене. Він сказав, що тепер я доросла дівчина і можу вийти заміж. А коли я побачила тебе — ти був такий гарний! — то вирішила: оце мій майбутній чоловік.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LII Прозріння“ на сторінці 9. Приємного читання.