Філіп схвально гмикнув:
— Хитро задумано. Таким чином, наші втікачі незабаром одружаться і, якщо їхній задум увінчається успіхом, за рік стануть правителями Далмації та Герцеговини. Що ж, непогано. В плані свого суспільного становища кузина Ізабелла небагато втрачає… крім істинної віри, звичайно, — додав він, лукаво поглянувши на Бланку. — Та й кузен Ерік не схибив, закохавшись в Ізабеллу Юлію, - її родове ім’я Філіп промовив з особливим притиском.
— Про що ти? — запитала Гелена.
— Здається, я розумію, — озвалася Бланка, докірливо дивлячись на Філіп. — І в усьому він шукає політичне підґрунтя, нестерпний такий!… А втім, кузино, в цьому щось є. Балканські слов’яни, хоч вони й грецького віросповідання, політично більше тяжіють до Рима, ніж до Константинополя, а тому шлюб кузена Еріка з троюрідною сестрою правлячого імператора значно зміцнить його позиції.
— Ах! — в удаваному відчаї сплеснула руками Гелена. — Чому тоді я не втекла з Еріком! Я ж двоюрідна сестра Авґуста Юлія.
Всі троє весело розсміялися, і останні хмари над їхніми головами розсіялися.
— До речі, — спитав Філіп. — Коли вони втекли?
— Сьогодні вранці, о восьмій годині, коли товариство ще міцно спало після вчорашньої пиятики. Кузен Ерік залишив для Марґарити листа, в якому повідомляє, що змушений негайно повернутися на батьківщину, і всіляко перепрошує за свій квапливий від’їзд. А що стосується Ізабелли, то вона „хворітиме“ до завтрашнього вечора — на той час вони з Еріком вже мають бути в Беарні…
— Чорти лисі! — не дуже ґречно перебив її Філіп. — Чом тоді вони не звернулися до мене? Я б…
— Я в цьому не сумнівалася, кузене, тому й переконала Еріка скоригувати свої плани, вибравши трохи довший, але безпечніший шлях. Замість прямувати до Барселони, він надіслав туди гінця з наказом для капітана свого корабля негайно відплисти до Порт-Вендора, а дворяни з його почту, що залишилися в Памплоні, мають приєднатися до нього та Ізабелли в Лурді…
— Я зараз же напишу розпорядження комендантові лурдського ґарнізону…
— Не варто, кузен. Це вже зроблено.
— Ким?
— Паном де Шатоф’єром.
— То він у курсі?!
— Так. Я порадила Ерікові довіритися твоєму конетаблю, і він послухався моїй поради. Ґраф Капсірський люб’язно погодився допомогти їм і дав супровідного листа, яким наказується комендантам всіх ґасконських ґарнізонів всіляко сприяти нашим утікачам і забезпечити їм надійну охорону, поки вони не зійдуть на Еріків корабель.
А Філіп похмуро похитав головою:
— Бачу, у вас все враховано, і на мене нічого не залишилося… Проте ні! Дещо все ж залишилося. Я візьму під свій захист Ізабеллину покоївку. Коли ґраф де Пуатьє дізнається, що вона покривала свою пані, то напевно захоче її порішити.
Гелена всміхнулася:
— І це враховано, кузене. Відсьогодні дівчина перебуває в мене на службі, і за її вчинки цілком відповідаю я. По суті, вона виконує мої накази.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LII Прозріння“ на сторінці 7. Приємного читання.