Розділ XXV з якого випливає, що пантера — теж кицька

— Ходімо, Рікарде. Пан д’Альбре хоче з тобою поговорити. Перепрошую, кузини, пане принце… — Потім вона люто поглянула на Марґариту і крізь зуби просичала: — Яка ж ти сучка!

— Заспокойся, кузино, — лагідно, але з уїдливими нотками в голосі відповіла їй Марґарита. — Ніхто тут не збирався кривдити твого коханого братика. До того ж ми з принцом зараз йдемо… Вибач, Бланко, ми ненадовго відлучимося.

Філіп ввічливо розпрощався з кастільської принцесою, і обидві пари відійшли від шахового столика в різні боки.

— Що з віконтом? — поцікавився Філіп.

Вона недбало махнула вільною рукою:

— Нічого особливого. Не звертайте на нього уваги, принце, часом він буває нестерпний.

— Ревнує?

Марґаритині щоки спалахнули яскравим рум’янцем.

— А хіба в нього є підстави для ревнощів?

— Ну, коли ви вважаєте, що у знехтуваного коханця немає ніяких підстав почувати неприязнь до свого щасливого суперника… — Тут він багатозначно замовк.

Принцеса повернула голову й пильно подивилася йому в очі:

— А вам не здається, принце, що ви занадто самовпевнені?

— Ні, не здається. — Філіп стійко витримав її погляд і додав: — А от ви, кузино, навпаки — не дуже впевнені в собі.

Він відчув тремтіння її руки.

— Дурниці!

— Аж ніяк. Ви намагалися дивитися на мене суворо, але у ваших очах було благання.

Маленькі пальчики міцно вчепилися в його руку.

— Марно стараєтеся, пані, — спокійно зауважив Філіп. — Коли жінки завдають мені фізичного болю, я відчуваю насолоду.

Хватка послабла.

— Так от, щодо гостей, — бухнула Марґарита ні до ладу, ні до прикладу, що свідчило про її цілковиту розгубленість. Вона гарячково шукала зачіпку, щоб змінити тему, і по ланцюжку асоціацій повернулася до того моменту, коли розмова зіслизнула на хисткий ґрунт. — Я, звісно, не заперечую, що серед них будуть такі, кого передусім цікавлять святкування, і, сподіваюся, таких буде більшість. Ось, наприклад, французи. Філіп де Пуатьє радий-радісінький можливості попиячити в новому оточенні, бо, кажуть, йому до смерті набридли його старі товариші по чарці. Проте далеко не всі приїздять через мене. Для декого це лише зручна нагода зібратися разом і при особистій зустрічі, без посередників, вирішити нагальні питання міждержавних стосунків. — Принцеса на секунду замовкла і кинула на Філіп швидкий погляд. — Тільки не вдавайте, що для вас ці збори несподіванка. Мені добре відомо, що ваш батько був одним з їх ініціаторів. І не думаю, що він приховував це від вас.