Засмучена, я поплелась у Залу, все ще сподіваючись, що довго не затримаюсь. Батько з матір'ю у всій величі сиділи в розкішних тронах. Зліва, нижче на один рівень, відведені місця для нас з Ітерасом. На величному кріслі жерця чоловік виглядав кумедно. Дитячі ніжки звисали, погойдуючись. Проте обличчя, як і веліла традиція, не виражало жодної емоції. Навіть стало шкода Ітераса. Його безтурботне дитинство скінчилось. Вклонившись батькам, я сіла на трон.
Посеред зали юрбилась процесія на чолі із незнайомим чоловіком. Я схвильовано згадала передбачення Едо. Та пильніше вдивляючись в обличчя незнайомця, все менше хотілось вірити, що це людина, яка змінить моє життя. Некрасивий немолодий чоловік з бездушним обличчям жерця. Це не вельможа із зовнішнього світу, на відміну від служителів, вельможі завжди улесливо усміхались, хоча вважали жерців нижчими від себе. А цей чоловік не усміхався. Він віддав шану батькам і вклонився.
Розділ 22
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Айхо, або Подорож до початку» автора Фариняк Оршуля на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 21“ на сторінці 2. Приємного читання.