TextBook Я сиділа сама у величезній квартирі. Шкода, що так сталося. Адже саме сьогодні я збиралася знайти Юлю Селезньову і, по можливості, детально розпитати про колишню дружину Олексія Никифоровича. Але, звичайно, в даній ситуації всі мої плани змінилися. Я була дуже занепокоєна звісткою про викрадення. Жахливо хотілося подзвонити Антону Павловичу й порадитися з ним. Але… Знову задзвонив телефон…
— Алло, — я взяла слухавку. — Говоріть… Алло!!! Хто це?
— Олексія поклич, — почувся глухий голос (мабуть, це був злодій, який теж надивився усіляких фільмів про викрадення людей, тому що його голос очевидячки був змінений), наче говорили в ганчірку.
— Він поїхав… Буде в понеділок зранку… Алло! Алло!
Але в трубці вже лунали короткі гудки. Викрадач дзвонив, щоб переконатися: Олексій Никифорович справді почав шукати гроші.
Я тинялася по квартирі без діла. І міркувала, що, власне, може змінити моя присутність тут? Думки пролітали уривками…
Знову телефон, але цього разу мій мобільний.
— Валеріє, здрастуй. Ти можеш мені передзвонити? — це був Антон Павлович (про вовка промовка).
Я подзвонила йому в офіс.
— Валеріє, ти не знаєш, чому Олексій Никифорович звільнив людину, яку я дав йому для охорони дитини? — поцікавився він.
— Уявлення не маю, мені він не звітував… А коли це сталося? Сьогодні?
— Чому сьогодні? Учора вранці… Аркадій приїхав до мене й повідомив, що його звільнили, пояснив, що в його послугах більше не мають потреби…
— Я зовсім нічого про це не знаю…
— Може, мені поговорити з Олексієм Никифоровичем? Як ти думаєш? — міркував уголос Антон Павлович.
— Можливо, тільки ви зможете це зробити в понеділок. Він полетів у інше місто, — відповіла я.
Після розмови з Антоном Павловичем я знову схопила телефон.
— Аркадій? — поцікавилася, почувши чоловічий голос.
Втім, могла й не цікавитися, бо Аркадій теж пристойно затримався в нашому «Спокої», і я безпомилково впізнавала його по телефону.
— Привіт, це Валерія. Можеш мені відповісти на кілька запитань? Хто тебе звільнив учора з нової роботи?
— Стервоза ця звільнила. Мати хлопчика. Знаєш, Лерко, я багато де працював, але такої зарази ще не зустрічав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Агенція ведмежих послуг» автора Коробко Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „21“ на сторінці 2. Приємного читання.