Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

Техноекологія

Для сучасних методів розробки нафтових родовищ навіть за порівняно сприятливих умов (однорідні шари, невисока в'язкість нафти) нафтовіддача шарів складає 50 – 60%. Якщо шари містять важку високов'язку нафту, то нафтовіддача не перевищує 15 – 20%.

Зараз застосовуються такі методи підвищення нафтовіддачі шарів:

• 1 - методи удосконалення процесу заводнення. Застосовують для покладів нафти з підвищеною в'язкістю. У воду, що закачується, додають різні хімічні реагенти (ПАРи, наприклад, ОП-10, чи луги), що збільшують змочуваність породи водою. Це приводить до збільшення витиснення нафти водою на 6 – 8%. Застосування високов'язких водорозчинних полімерів (типу поліакриламіду) приводить до збільшення в'язкості води в шарі і до зміни співвідношення рухомості нафти і води в шарі. Нафтовіддача збільшується на 10%. Застосування вуглекислого газу для заводнених покладів в'язких нафт зв'язано з високою розчинністю його в нафті і воді. В'язкість нафти, насиченої вуглекислим газом, може знизитися на кілька сотень відсотків, а в'язкість води, насиченої вуглекислим газом, збільшується до 20%. Нафтовід дача зростає на 15%.

• 2 - теплові методи впливу на поклади в цілому. Застосування внутрішньопластового горіння знижує в'язкість нафти, приводить до випару легких фракцій нафти. Нафтовіддача зростає до 50 – 60%.

• 3 - накачування в шари розчинників приводить до зникнення границі розмежування фаз і виникнення зони змішування. Метод може застосовуватися тільки для легких нафт (із густиною менше 0,8 кг/м3). Нафтовіддача зростає до 90%.

Для газових родовищ газовіддача складає 60 – 80%. Розробку родовищ припиняють у той момент, коли витрати на видобуток та транспортування газу стають рівними витратам на видобуток та транспортування кам'яного вугілля.

За вмісту в нафті більше ніж 2 – 3% парафіну спостерігається його інтенсивне відкладення в трубах (через зниження температури та переходу легких фракцій нафти в газову фазу). Основний компонент інших відкладень – гіпс. Солевідкладення видаляються хімічними реагентами: 10 – 15% розчинами К(Na)2СО3 і K(Na)HCCh. SO42- заміняється на СО32- і нові осади вимиваються соляною кислотою. Для запобігання солевідкладенню використовують комплексонати (трилон Б та інші).

З метою збільшення продуктивності свердловин застосовують штучний вплив на породи призабійної зони для збільшення їхньої проникності:

• 1 – обробка свердловин соляною кислотою. Така обробка основана на здатності кислоти розчиняти карбонатні породи з утворенням каналів, що сприяє збільшенню проникності порід і з'єднує вибій свердловини з ділянками шару з низькою віддачею газу чи нафти. Продукти реакції добре розчинні у воді, тому легко видаляються із шару. Залежно від пластових умов концентрацію соляної кислоти змінюють від 12 до 25%. Для зменшення впливу кислоти на метал устаткування в неї додають інгібітори корозії. Оцтову кислоту в робочий розчин додають для уповільнення реакції і для Попередження випадання Fе(ОН)3. На 1 м потужності оброблюваної частини шару закачують від 0,4 до 1,5 м3 соляної кислотти. Для свердловин, пробурених у некарбонатних породах, використовують суміш соляної та плавикової (фторводневої) кислот. Ця суміш розчиняє глинисті фракції і частково зерна кварцового піску.

• 2 – термокислотна обробка свердловин. Доломіти та інші малопроникні породи погано розчиняються в холодній кислоті. Крім цього проходженню реакції можуть заважати відкладення у вибої свердловини парафіну, смол, асфальтенів. Для підвищення ефективності обробки варто застосовувати нагріту кислоту. Підігрів здійснюють хімічним шляхом, за рахунок екзотермічної реакції соляної кислоти з реагентами, що завантажуються в спеціальний резервуар, який опускають у свердловину. Найбільш часто застосовують магній, в процесі його розчинення виділяється 19,1 МДж/(кг магнію), а продукти реакції розчинні у воді. Соляну кислоту використовують з розрахунку 100 дм3 на 1 кг магнію. На одну обробку витрачається кілька десятків кілограмів магнію.

• 3 – термоакустична і електротеплова обробка призабійних зон застосовуються для очищення від парафіну і смол. В процесі термоакустичної дії шари одночасно опромінюються могутніми тепловими та акустичними полями. Акустичні коливання сприяють значному збільшенню теплопровідності порід. Термоакустичний вплив розкладає гідрати природних газів у призабійній зоні та у свердловині. Метод використовують якщо зона засмічення шару складає 1-8 метрів. Якщо зона засмічення менше, застосовують електротеплову обробку. Оскільки породи мають невелику теплопровідність, прогрів ведуть 3-7 діб (використовують три U- подібних елементи-електронагрівники потужністю 2 кВт, напругою 380В. Процес прискорюється із застосуванням електроакустичної обробки.

Нафта, газ і вода від оголовків свердловин, розосереджених площею родовища, направляються в систему збору та транспортування. Система збору і транспортування – це розгалужена мережа трубопроводів, прокладених на площі родовища на (під) землею чи над (під) водою (для морських родовищ). Загальна довжина транспортної мережі досягає декількох тисяч кілометрів.

На старих родовищах застосовували негерметизовані самопливні системи збору і транспортування (за рахунок різниці геодезичних рівнів). У таких системах низька швидкість руху, тому відбувається відкладення механічних домішок, солей, парафіну. Така система металоємна, важко автоматизується, оскільки вимагає великого числа обслуговуючого персоналу – операторів, лаборантів. Втрати нафти від випару легких фракцій і газу досягають 3%, Зараз такі системи вже не будують, але ще експлуатують. Сучасні нафтопромисли оснащені високонапірними герметизованими та автоматизованими системами збору. Втрати від випару зведені до мінімуму і не перевищують 0,2%.

У призабійній зоні в процесі руху нафти і води трубопроводами можливе утворення емульсій. Емульсії бувають двох типів:

• нафта у воді (неполярна речовина в полярному – емульсія першого роду чи пряма емульсія),

• вода в нафті (полярна речовина в неполярному – емульсія другого роду чи зворотна емульсія).

На нафтопромислах емульсії руйнують для:

• відділення води від нафти і виведення її із системи транспортування,

• знесолення нафти, що збільшує термін служби устаткування через зменшення корозії.

Для руйнування емульсій застосовують деемульгатори численні ПАРи, а також електродегідратори.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами
  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ