Вплив на довкілля

Техноекологія

Теплові електростанції, що працюють на твердому паливі, викидають у атмосферу частки золи та недогорілі частки палива, сірчистий та сірчаний ангідриди, оксиди азоту та вуглецю, водяну пару тощо.

Утворення оксидів азоту в процесі горіння палива здійснюється 3-ма шляхами:

• утворення паливних оксидів азоту. Повне перетворення азоту палива в оксиди спостерігається за № не менш 0,1%. Збільшення вмісту азоту в паливі не приводить до збільшення кількість його оксидів у газах, що відходять, збільшується вміст піридинів, хінолінів, смолистих речовин, NH3, значна частина азоту переходить у нітриди і N2. Час утворення паливних оксидів азоту – 10-2 – 10-3 с.

• утворення швидких оксидів азоту. Ці оксиди виявляються за часу горіння 10-4 с. Запропоновано механізм їхнього утворення за участю радикалів, що утворюються в процесі горіння, та азоту повітря:

• із збільшенням температури горіння збільшується частка термічних оксидів азоту, реакція йде за ланцюговим механізмом, у реакції бере участь тільки кисень та азот атмосферного повітря. Енергія активації цих реакцій велика, тому швидкість утворення термічних оксидів азоту дуже сильно залежить від температури.

За температури горіння до 1000°С кількість оксиду азоту визначається кількістю паливних оксидів, яких дуже мало. В області від 1200 до 1500° присутні усі види оксидів азоту, а за температури вище 1500° різко зростає частка термічних оксидів азоту:

Для топкових камер великих розмірів характерний повільний темп охолодження продуктів згоряння і більший, ніж для малих топок період реакції синтезу NO. Тому вихід термічних оксидів азоту в топкових камерах енергоблоків (за температур вище 1700°) складає до 1,5 г/м , а для малих промислових та опалювальних котлів зі значною швидкістю охолодження продуктів згоряння вихід термічних оксидів азоту невеликий або цілком відсутній.

У випадку використання природного газу в атмосферу надходять токсичні речовини – оксиди азоту та оксид вуглецю. В процесі транспортування палива на ТЕС та в процесі його складування здійснюється забруднення повітря пилом.

Основні показники викидів ТЕС потужністю 1000 МВт, що працюють на різних паливах протягом року (у тис.т/рік) приведені в таблиці 2.3,

Таблиця 2.3

Основні показники викидів ТЕС потужністю 1000 МВт

ВикидиВид палива і його витрати
газ · 1,9•109 м3/рікмазут · 1,57•106 т/ріквугілля 2,3•106 т/рік
SOx0,01252,66139,00
NOx12,0821,7020,88
СОнезначно0,080,21
тв.часткинезначно1,405,01

Пилоподібні золи за дисперсністю класифікують на тонкодисперсні (питома поверхня більш 4000 см2/г), середньо дисперсні (питома поверхня 2000-4000 см2/м та грубодисперсні (питома поверхня менше 2000 см2/г).

Дрібні та легкі частки (розміром менше 100 мкм), що містяться в золі в кількості 80-85%, виносяться з топок з димовими газами, утворюючи золу виносу. її склад: більш 40 мкм – 4,4%; (20 – 40) мкм – 3,9%; (5 – 20) мкм – 5,7%; (І – 5) мкм – 36,2%; менше 1 мкм – 49,8%.

У залежності від модуля лужності, що є відношенням масових часток основних оксидів до кислих, золи і шлаки поділяються на основні (m більше 0.9), кислі (m – 0,6-0,9) і понадкислі (т менше 0,6).

Концентрація забруднюючих речовин в атмосфері, залежить від рельєфу місцевості, швидкості вітру, перегріву їх у відношенні до температури навколишнього середовища, висоти хмарності, їх фазового стану та інтенсивності. Так градирні в системі охолодження конденсаторів ТЕС суттєво зволожують мікроклімат в районі станції, сприяють утворенню низької хмарності, туманів, зниженню сонячної

активності, викликають мряку, а взимку іній та ожеледицю. Взаємодія викидів з туманом призводять до утворення стійкої сильно забрудненої дрібнодисперсної хмари, тобто смогу.

Електростанція потужністю 1000 Мвт, яка працює на вугіллі, викидає в атмосферу приблизно 5 000 тонн SO2; 10 000 тонн оксидів азоту.

Взаємодія ТЕС з гідросферою характеризується в основному споживанням води на охолодження конденсаторів (витрати води становлять 120 кг/кВттод). Основними факторами впливу на гідросферу є скиди охолоджувальної води у водойми, наслідками якої можуть бути:

• постійне локальне підвищення температури;

• зміна умов льодоставу та паводків;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив на довкілля“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ТЕХНОСФЕРА

  • Ресурси техносфери

  • Ресурси атмосфери

  • Біологічні ресурси

  • Енергетичні ресурси

  • Металеві і неметалеві руди, нерудні копалини

  • Взаємодія техносфери з довкіллям

  • Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

  • Джерела впливу на довкілля

  • Загальна характеристика найбільш поширених та небезпечних для довкілля матеріальних забруднювальних речовин

  • Джерела утворення відходів та їх класифікація

  • Антропогенне забруднення водних об'єктів України

  • Забруднення геологічного середовища твердими відходами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище та його попередження

  • Очищення промислових викидів в атмосферу

  • Очищення промислових стоків (механічне, хімічне, біологічне)

  • Збалансоване використання та відтворення природних ресурсів

  • Розділ 2. ЕНЕРГЕТИКА

  • Теплові електричні станції

  • Атомні електростанції

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля
  • Забруднення довкілля атомними електростанціями

  • Негативний вплив на довкілля гідроелектростанцій

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу енергетики на навколишнє середовище та його попередження

  • Відновлювальні джерела енергії

  • Енергія Сонця

  • Біоенергетичні технології

  • Використання термоядерної енергетики

  • Розділ 3. МЕТАЛУРГІЯ

  • Кольорова металургія

  • Металургія міді

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Забруднення гідросфери

  • Вплив об'єктів кольорової металургії

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу металургії на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні технології

  • Розділ 4. ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Процеси видобування корисних копалин шахтним способом

  • Процеси видобування нафти і газу із надр свердловинними методами

  • Технологи переробки та збагачення корисних копалин

  • Використовувані ресурси

  • Вплив гірничовидобувного комплексу на довкілля

  • Вплив видобування корисних копалин шахтним способом

  • Вплив видобування корисних копалин свердловинними методами

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Видобування корисних копалин шахтним способом

  • Видобування корисних копалин свердловинним способом

  • Розділ 5. ТРАНСПОРТ

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Залізничний транспорт

  • Водний транспорт

  • Авіаційний транспорт

  • Трубопровідний транспорт

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу транспорту на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація найбільш небезпечних відходів та забруднювальних речовин від транспортних засобів

  • Нові екологічно безпечні транспортні технології

  • Використання нових видів екологобезпечних транспортних засобів

  • Розділ 6. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • Загальна характеристика малої металургії

  • Кування та штампування. Основні технологічні процеси

  • Металообробка

  • Термічні методи обробки матеріалів

  • Використовувані ресурси

  • Забруднення гідросфери

  • Забруднення ґрунтів

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу машинобудівного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 7. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Загальна характеристика хіміко-технологічних процесів

  • Виробництво сірчаної кислоти

  • Виробництво фосфорної кислоти

  • Виробництво диоксиду титану

  • Нафтохімічні виробництва

  • Виготовлення фарб

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля

  • Виробництво азотних добрив

  • Розділ 8. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Деревообробна промисловість

  • Складові підгалузі целюлозно – паперової промисловості

  • Виробництво паперу

  • Використовувані ресурси

  • Складові компоненти у виробництві паперу

  • Вплив на довкілля

  • Тверді відходи лісопильно-деревопереробного виробництва

  • Целюлозно-паперова промисловість

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

  • Використання відходів целюлозного виробництва у гідролізному виробництві

  • Розділ 9. АГРАРНОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • Тваринництво

  • Харчова промисловість

  • Легка промисловість

  • Використовувані АПК ресурси

  • Вплив АПК на довкілля

  • Вплив тваринництва на довкілля

  • Вплив на довкілля харчової та легкої промисловості

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Нові екологічно безпечні агротехнології

  • Біодинамічне землеробство

  • Розділ 10. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • Штучні будматеріали

  • Цемент

  • Вироби на основі цементу

  • Будівельна кераміка

  • Скловироби

  • Використовувані ресурси

  • Вплив будівництва на довкілля

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу будівельного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

  • Розділ 11. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  • Утилізація твердих побутових відходів

  • Паливно-енергетичне господарство

  • Використовувані ресурси

  • Вплив на довкілля технологій утилізації ТПВ

  • Заходи зі зниження рівня негативного впливу житлово-комунального господарства на навколишнє середовище та його попередження

  • Утилізація ТПВ

  • Нові екологобезпечні технології

  • Сучасні екологобезпечні технології очищення стічних вод.

  • ГЛОСАРІЙ