• виникнення випаровувань та туманів.
Експлуатація сучасних ТЕС пов'язана з утворенням рідких відходів. До них відносяться:
• охолоджувальні води (від конденсаторів, насосів). Вони несуть теплове забруднення (мінімальне відхилення темп. = 8° на вході і виході з конденсатора), у кількості М(Н2O) = (100-150)•W т/годину, що складає 70 – 90 м3/сек. (W – потужність станції). Води охолодження особлива група, оскільки з конденсаторів турбін виділяється від 50 до 75% усього тепла, одержуваного в процесі спалювання органічного палива. Тому з охолодженням конденсаторів зв'язують проблеми "теплового забруднення" водойм стічними водами ТЕС. Про кількість тепла, що відводиться з охолоджувальною водою, можна судити по тому, що їхня одинична потужність досягла 4000 – 6000 Мвт. Середня витрата охолоджувальної води і кількість тепла, яке відводиться, що приходяться на 1000 МВт установленої потужності складають 30 м3/сек і 1,25 МВт.
• СВ із системи гідрозоловидалення. pH таких вод 11 – 12, у них розчинені сполуки (As, Pb, Cd, Va та ін), канцерогенні речовини. Тому такі води не скидають, а після очищення використовують повторно.
• відпрацьовані розчини після хімічного очищення устаткування. Вони дуже різноманітні через велику кількість застосовуваних промивних розчинів. Можуть містити мінеральні кислоти – НС1, H2SO4, HF; органічні – лимонна, щавлева, мурашина, оцтова; їхньої суміші; комплексони; інгібітори корозії. В процесі промивки поверхонь нагріву котлоагрегатів утворюються розведені розчини соляної кислоти, натрію, аміаку, солей амонію, заліза та інших речовин.
Поряд з порушенням мікроклімату теплові викиди призводять до заростання водойм водоростями, порушення кисневого балансу, що створює загрозу для життя мешканців рік та озер. Як показали дослідження гідробіологів, вода, нагріта до температури 26-30°С, пригнічує життєдіяльність мешканців водойм, а якщо температура води піднімається до 36°С риба починає гинути.
Для спорудження великої ТЕС необхідна площа 2-3 км2, а з врахуванням площі золо- та шлаковідвалів і водоймищ- охолоджувачів ця величина зростає до 3 – 4 км2. На цій території екологічна рівновага порушується. Великі градирні в системі охолодження істотно зволожують мікроклімат у районі станції, сприяють утворенню низької хмарності, туманів, дощів, що мрячать, у зимовий час – інею й ожеледі, поширюються бактерії, мікроорганізми (легіонела).
Основними факторами впливу ТЕС на літосферу є вилучення з сільськогосподарського обороту орних земель та луків під будівництво ТЕС та золовідвалів. Видалені з топки зола та шлаки утворюють золошлаковідвали. На поверхню землі надходить близько 400 000 тонн золи на рік, в якій міститься 80 тонн важких металів (As, Pb, Cd, Va та ін). Така станція в процесі спалювання палива витрачає таку кількість кисню, яку виділяють 101 тисяча гектарів лісу.
Аналіз золи та шлаку показує вміст у них ряду елементів, який значно перевищує їхній середній вміст у земній корі. Тому зола та шлаки використовують для одержання цінних компонентів, родовища яких в Україні відсутні (наприклад, германій).
Таблиця 2.4
Вміст елементів в золі спалювання вугілля
| Елемент | Середній вміст в літосфері, г/т | Середній вміст в золі, г/т | Коефіцієнт збагачення |
| Бор | 3.0 | 600 | 200 |
| Германій | 7.0 | 500 | 70 |
| Миш'як | 5.0 | 500 | 100 |
| Уран | 2.0 | 400 | 200 |
| Берилій | 5.0 | 300 | 60 |
| Срібло | 0.1 | 2 | 20 |
Енергетичне виробництво неможливе без втрат тепла. Ці втрати супроводжують весь технологічний цикл роботи ТЕС і визначаються коефіцієнтом корисної дії (ККД) ТЕС, що виражається відношенням отриманої енергії (Qотр) до підведеної (Qпідв), рівний добутку маси палива (В) на нижчу теплоту його згоряння (Qнизч)
ТЕС характеризується ККД = 40%, хоча на практиці ці значення рівні 33-37%. Знаючи ККД ТЕС можна визначити її теплову потужність
Тоді теплові викиди в навколишнє середовище
Ці викиди надходять у навколишнє середовище, в основному, на території станції.
Термодинамічна особливість виробництва на ТЕС електроенергії полягає в тому, що близько 67% теплової енергії відводиться в навколишнє середовище. Для ефективного відводу теплової енергії необхідно використання води річок, природних водойм, або створення ставків-охолоджувачів. Тобто з потреб народного господарства виводяться додаткові площі земної поверхні. Крім конденсаторів турбоагрегатів споживачами охолоджувальної води є системи зливу шлаків та інші системи, зливи із яких потрапляють на поверхню землі, або в гідросферу.
В процесі експлуатації електростанцій тепловий скид існуючими нормами не обмежують, а лише вимагають щоб підігрів води у водоймах не перевищував ії природної температури влітку на 3°С, а взимку на 5°С. Таким чином запобігання тепловому забрудненню водного басейну зводиться до переводу його у прихований стан випаровуванням нагрітої води.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Техноекологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив на довкілля“ на сторінці 3. Приємного читання.
