Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Часові залежності формоутворення радіонуклідів у річковій воді було проаналізовано шляхом апроксимації результатів двопараметричною залежністю , параметри якої визначають за системою рівнянь

(6.5)

де – константа швидкості трансформації радіонукліда із завислої форми у водорозчинну; N – кількість узагальнених даних.

Трансформація 137Cs із завислої у розчинну форму підлягає залежності у = e-0,126t, 90Sr – залежності (рис. 6.12). Визначено, що коефіцієнт а перед експонентою дорівнює одиниці (100 %). Це вірогідно свідчить про первинне

Таблиця 6.13

Динаміка форм знаходження радіонуклідів у річковій воді

Форма198619871991199819992000
137Cs
ЗАВ
Р-Н
90Sr
ЗАВНе визн.
Р-Н“ ”

Примітка: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне; ЗАВ – завислі форми, Р–Н – умовно розчинені форми.

Динаміка трансформації радіонуклідів у річковій воді

Рис. 6.12. Динаміка трансформації радіонуклідів у річковій воді

надходження радіонуклідів у поверхневі води у вигляді частинок і знаходження їх у завислому стані. Коефіцієнт під експонентою kSPM характеризує швидкість трансформації радіонуклідів із завислої у розчинену форму, яка для l37Cs майже удвічі нижча, ніж для 90Sr [121].

Швидкість трансформації l37Cs у 5 разів, a 90Sr – більше ніж на порядок перевищує швидкість їхнього фізичного розпаду. Порівняно зі швидкістю розчинення неокиснених паливних частинок аварійного викиду ЧАЕС швидкість трансформації 137Cs у річковій воді у 4, а 90Sr – у 2 рази вища та відповідає швидкості мобілізації радіонуклідів у ґрунтах Чорнобильської зони відчуження (близько 0,2 рік-1 як для l37Cs, так і для 90Sr).

У післяаварійний період багаторічний тренд активності 90Sr і 137Cs у верхів'ях Київського водосховища знижувався. Залежність активності водорозчинного ,37Cs апроксимовано експоненційною залежністю. Константа швидкості трансформації 137Cs, яка відображає багаторічний тренд активності його розчинної форми, нормованої за 90Sr у річковій воді, незалежно розрахована у статті [36] і становить 0,25 рік-1, що відповідає періоду напівперетворення форм 2,8 року та добре узгоджується з вищенаведеними розрахунками.

Збіг констант, розрахованих за різними даними різними авторами, свідчить про їх високу вірогідність. Константи швидкості трансформації 90Sr і 137Cs із завислої форми у водорозчинну відповідають константам швидкості трансформації радіонуклідів у ґрунтах водозбірних територій, що свідчить про єдиний геохімічний механізм водної міграції радіонуклідів у навколишньому середовищі. За результатами досліджень установлена провідна роль процесів “вивільнення” радіонуклідів унаслідок розчинення, деструкції, радіолізу та інших механізмів мобілізації із часток і ґрунтів забруднених водозборів у вторинному забрудненні поверхневих вод Дніпровського басейну.

Отже, за 16 років, що минули після Чорнобильської катастрофи, в річковій воді поступово відбувся кардинальний перерозподіл радіонуклідів між формами знаходження й міграції у бік зниження частки завислих форм і збільшення умовно розчинних. Це значною мірою ускладнює очистку води від радіаційного забруднення, що потрібно враховувати для розробки схеми реагування у надзвичайних ситуаціях.

Трансформація радіонуклідів із завислої в умовно розчинену форму підлягає експоненційній залежності. Швидкість цієї трансформації порівнянна зі швидкістю мобілізації радіонуклідів у ґрунті, що свідчить про єдиний геохімічний механізм водної міграції забруднювачів у навколишньому середовищі.

Питома активність зависі у річковій воді сягає 15 000 Бк • кг-1 137Cs та 700 000 Бк • кг-1 90Sr та на кілька порядків перевищує ступінь забруднення ґрунтів і донних відкладів, що підтверджує значну роль гідробіонтів у формуванні радіаційного забруднення поверхневих вод.

Основною формою сучасного знаходження та міграції радіонуклідів у річковій воді є катіонна (умовно розчинена неорганічна речовина). Міграція 137Cs на 60 %, 90Sr – на 92 % визначається цією формою. Решта радіонуклідів майже порівну поділена між розчиненою і завислою органічною речовиною.

Найвищий вміст радіонуклідів у воді Дніпровського басейну навесні, влітку він знижується у 3–4 рази, восени зростає майже в 2 рази порівняно з літнім періодом.

Частка завислих форм 137Cs не змінюється протягом року, розчинених неорганічних – знижується влітку та знову зростає восени, розчинених органічних – досягає максимуму влітку. Частка умовно розчинених форм 90Sr збільшується, а завислих – знижується у період від весни до осені.

Сезонні коливання форм знаходження радіонуклідів у річковій воді значною мірою залежать від витрат води водотоку, водночас середньорічні показники збігаються на слабопроточних і бистринних ділянках.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну
  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви