Фізико-хімічні процеси самоочищення

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Швидкість включення радіонуклідів у геохімічні ланцюги міграції визначається ядерно-фізичними та хімічними властивостями елементів і фізико-хімічними властивостями випадінь.

Ядерно-фізичні властивості радіонуклідів

Радіоактивністю називається перетворення ізотопів хімічних елементів, яке супроводжується випромінюванням елементарних частинок або ядер. Властивість одних ядер або збуджених станів ядер перетворюватися в інші називається радіоактивним розпадом, а час, за який кількість радіоактивних ядер зменшується вдвічі, – періодом піврозпаду (Т1/2). Це єдиний процес, що приводить до повного вилучення радіонуклідів із навколишнього середовища. Радіоактивність, що спостерігається в існуючих у природних умовах ядрах, називають природною, а радіоактивність ядер, отриманих у результаті штучно підтримуваних ядерних реакцій, – штучною радіоактивністю.

Унаслідок радіоактивного розпаду можуть випускатися γ-кванти (γ-розпад), електрони (β--розпад), позитрони (β+-розпад), α-частинки (α-розпад).

γ-Випромінювання – потік електромагнітних хвиль з великою проникною здатністю, пробіг яких у повітрі залежно від енергії становить 100–400 м. З γ-розпадом відбуваються спонтанне випускання кванта і перехід ядра з одного збудженого стану в інший. Енергія γ-кванта визначається різницею енергій початкового і кінцевого станів, інтенсивність випромінювання – квантовими характеристиками початкового і кінцевого станів, їх спінами і парністю.

β-Частинки – це потік електронів або позитронів. Пробіг β-частинок у повітрі залежно від енергії сягає 25 м, у біологічних тканинах – 1 см. β-Розпад відбуваєть-

Схема β+-розпаду

Рис. 4.1. Схема β+-розпаду

ся, якщо нуклон у вихідному ядрі зв'язаний слабкіше, ніж у кінцевому. У разі β-розпаду один з нейтронів ядра переходить у протон, електрон і антинейтрино, відбувається спонтанне випускання електрона і антинейтрино, масове число ядра не змінюється, проте заряд збільшується на одиницю. Спектр електронів при цьому безперервний, максимальна енергія в спектрі дорівнює різниці енергій початкового і кінцевого станів.

На рис 4.1 наведено схему β'-розпаду радіоактивного ядра . Випускання електрона і нейтрино показано нахиленою стрілкою, яка починається на основному стані і закінчується на збудженому стані з енергією збудження 662 кеВ. При цьому випускаються електрони з максимальною енергією 514 кеВ. 94% ядер 137Cs розпадаються цим шляхом. Решта 6 % розпадаються, випускаючи електрони з максимальною енергією 1176 кеВ, “заселяючи” основний стан 137Ва. Такий розпад показано нахиленою стрілкою, яка закінчується на основному стані 137Ва. У збудженому стані 137Ва розпадається, випускаючи γ-випромінювання з енергією 662 кеВ і переходячи в основний стан, що зображено на схемі вертикальною стрілкою. Таким чином розпадаються 85,5 % збуджених атомів 137Ва (решта переходять в основний стан, випускаючи електрони конверсії).

Якщо збуджені стани ядер не “заселяються”, β-розпад не супроводжується γ-випромінюванням, наприклад розпад 90Sr (рис. 4.2). Спершу ядро 90Sr з періодом піврозпаду 29,12 року та ймовірністю 100 % розпадається до основного стану 90Y, який з періодом піврозпаду 64 год розпадається до основного стану 90Zr.

У разі β+-розпаду один з протонів ядра переходить у нейтрон, позитрон і нейтрино. Відбувається спонтанне випускання позитрона і нейтрино, масове число ядра не змінюється, заряд зменшується на одиницю. Максимальна енергія дорівнює різниці енергій початкового і кінцевого станів.

Процес захвату ядром електрона називається К-розпадом. При цьому протон переходить в нейтрон і нейтрино. Цей процес приводить до тих же ЗМІН у ядрі, ЩО Й β+-розпад.

α-Частинки – ядра з малою проникною здатністю, пробіг яких у повітрі становить 2–7 см, у біологічних тканинах – декілька десятків мікрометрів.

Явище α-розпаду полягає у самовільному випусканні ядром α-частинки. При цьому масове число зменшується на 4 одиниці, атомний номер –

Схема β--розпаду

Рис. 4.2. Схема β--розпаду

на 2. Енергія α-частинок визначається різницею енергій початкового й кінцевого станів і становить 4–9 МеВ. α-Розпад характерний для ядер з кількістю протонів понад 82.

Радіоактивний розпад відбувається за експоненційним законом

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізико-хімічні процеси самоочищення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення
  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви