Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи


Склад і форми випадінь


Серед техногенних аварій вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 р. утримує провідне місце у світі за віддаленими соціально-економічними, медико-біологічними та екологічними наслідками. Протягом 10 діб у навколишнє середовище надійшло близько 3 • 1018 Бк радіоактивних елементів з періодом піврозпаду від кількох годин до сотень тисяч років (табл. 2.1) [149, 150, 372].

Вважається, що руйнування реактора ініційовано неконтрольованим стрибком реактивності, яка щонайменше на два порядки перевищувала реактивність за нормальної робочої потужності. Реакція такої інтенсивності призвела до значної фрагментації палива.

Викид радіонуклідів за межі аварійного блока являв собою багатостадійний розтягнутий у часі процес (рис. 2.1). Вибухова природа перших миттєвостей аварії зумовила аерозольну форму розсіяння фрагментованого палива та паливо-графітових конгломератів у ближній зоні ЧАЕС. Радіонуклідний склад на цій першій стадії відповідав опроміненому ядерному паливу, збагаченому леткими ізотопами йоду, телуру, цезію, благородних газів. При цьому 26–27 квітня напрямок вітру знаходився у секторі 230– 320°, а сила його сягала 8 м • с-1 [19], що спричинило утворення західного сліду.

Під час горіння графітової кладки в аварійний реактор було внесено 1780 т піску, 900 т доломіту, 2400 т свинцю, 40 т карбіду бору. Внаслідок цих заходів на другій стадії (26.04–02.05) потужність викиду зменшувалася. На цій стадії струменем гарячого повітря з реактора виносилося дрібнодисперговане паливо, окиснене під час горіння графіту за температури до 3000 °С. Широка різноманітність вкинутих матеріалів, висока температура всередині палаючого реактора та значні варіації окисно-відновних умов призвели до формування та випадіння у ближній зоні гарячих частинок – носіїв радіоактивності переважно силікатного складу, радіонуклідний склад яких близький до складу опроміненого палива. Роза вітрів у той

Таблиця 2.1

Оцінка радіонуклідного складу викиду аварійного блока ЧАЕС

НуклідПеріод піврозпадуАктивність викиду, БкЧастка активності, викинута за межі реактора, %
133Хе5,3 доби1,67 • 1018Можливо, до 100
85mKr4,4 год5,55 • 1015Те саме
85Kr10,76 год3,33 • 1016" "
131I8,04 доби2,70 • 101720
l32Te78,2 год4,05 • 101715
134Cs2,062 року1,85 • 101610
137Cs30 років3,70 • 101613
99Mo66 год1,11 • 10172,3
95Zr63,98 доби1,41 • 10173,2
103Ru39,28 доби1,18 • 10172,9
106 Ru368,2 доби5,92 • 10162,9
l40Ba12,74 доби1,59 • 10175,6
141Ce32,501 доби1,04 • 10172,3
144Ce284,3 доби8,88 • 10162,8
89Sr50,5 доби8,14 • 10164,0
90Sr29,12 року8,14 . 10154,0
238Pu87,74 року2,96 • 10і33,0
239Pu24 065 років2,59 • 10133,0
240Pu6537 років3,70 • 10133,0
241Pu14,4 року5,18 • 10153,0
242Pu379 000 років7,40 • 10103,0
242Cm162,5 доби7,77 • 10143,0
239Np2,355 доби4,44 • 10163 2

Стадії радіоактивного викиду з 4-го енергоблока ЧАЕС

Рис. 2.1. Стадії радіоактивного викиду з 4-го енергоблока ЧАЕС

період зумовила формування західного, південного та північного “паливних” слідів викиду (рис. 2.2).

На 5-ту добу після аварії, коли швидкість викиду почала збільшуватися, було відзначено близькі значення швидкості викиду тугоплавких і летких радіонуклідів, що могло бути зумовлено процесами карбідизації ядерного палива, утворенням летких карбонілів урану і плутонію. Третя стадія характеризувалася швидким наростанням потужності виходу продуктів поділу урану за межі реакторного блока. Спочатку виносились переважно леткі компоненти, зокрема 131I, 103+106Ru, l34+l37Cs, що зумовило формування конденсаційних випадінь, затим радіонуклідний склад викиду знову наблизився до складу опроміненого палива (на 06.05), що було спричинено розігрівом палива в активній зоні реактора до температури понад 1700 °С унаслідок залишкового тепловиділення. При цьому через температурно залежну міграцію продуктів поділу та хімічні перетворення оксиду урану відбувалися витікання продуктів поділу урану з паливної матриці та їх винесення в аерозольній формі на продуктах згоряння графіту.

Після 6 травня внаслідок вжитих заходів щодо гасіння аварійного реактора, утворення тугоплавких сполук продуктів поділу в результаті їхньої взаємодії із введеними матеріалами, стабілізації та наступного зниження температури палива активність радіоактивних викидів швидко знижувалася: 09.05 до 3,7 • 1014, 23.05 – до 7,4 • 1011 Бк/добу. Тому вважається, що викид радіоактивних речовин із аварійного реактора в основному завершився 06.05.1986 і становив близько 3,5 % паливовмісних матеріалів, що знаходилися у реакторі на момент аварії [60, 149, 312]. В атмосферу було викинуто до 100 % радіоактивних благородних газів, 20–50 % 131І, 12–30 % 134,137Cs та 3–4 % нелетких радіонуклідів [197, 430].

Отже, надходження нелетких радіонуклідів у навколишнє середовище було спричинено випадінням опроміненого палива у таких основних формах [353]:

• фрагментоване паливо різного ступеня дисперсності, частинки якого відрізняються за ступенем окиснення, оскільки у процесі вибухового викиду розігріте паливо взаємодіяло з киснем. За даними С.І. Чебаненка [332], відношення U4+/U6+ у складі паливних випадінь ближньої зони варіює в межах 0,6–1,7;

• паливно-графітові конгломерати: основна частина осколкових радіонуклідів пов'язана з цими випадіннями. За даними рентгенівського мікроаналізу для багатьох частинок відзначається просторова асоціація урану з вуглецем;

• паливо, вкраплене в матриці конструкційних матеріалів: Fe, Zr, Cu;

• надзвичайно дрібнозернисті частинки алюмосилікатного складу, що містять, як правило, постійний домішок вуглецю;

• конденсаційні частинки, що утворилися у парогазовому струмені над пошкодженим енергоблоком. На відміну від паливних, конденсаційні час-

Форми радіоактивних випадінь

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем
  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви