Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

На тип водного режиму ґрунту впливають різні чинники, з яких найбільш вагомими є ступінь підвищення елементарного ландшафту над місцевим базисом дренування, літологічна будова і потужність зони аерації, умови ґрунтового живлення. За водно-фізичними властивостями ґрунтів Українського Полісся і висотою капілярного підйому вологи залежно від їх механічного складу, а також за режимом ґрунтової вологи і провідними тенденціями вологомасопереносу на досліджуваній території виділено такі основні групи елементарних геохімічних ландшафтів – ландшафтно-геохімічних фацій (табл. 3.5).

I. Група елементарних геохімічних ландшафтів прямого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами. Об'єднує елементарні ландшафти, в межах яких ґрунтові води залягають на глибині до 1,5–2 м.

I-1. Елювіальні ландшафти з низхідним і епізодично обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи. Геохімічно практично автономні. Охоплюють відносно підвищені вододільні площі та схили похило-хвилястої низинної рівнини.

I-2. Транссупераквальні ландшафти з обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (напівгідроморфні, геохімічно підпорядковані): перші надзаплавні тераси, ділянки пригирлових заплав і внутрішньозаплавні підвищення в межах низьких заплав. Характеризуються дерновим типом ґрунтоутворення з широким розвитком глейових процесів і залізистого оксидогенезу. Ґрунтові води – проточні.

I-3. Супераквальні ландшафти з випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно підпорядковані). Охоплюють плоскі знижені ділянки рельєфу низьких терас і заплави річок та озер, де дзеркало ґрунтових вод залягає поблизу поверхні чи виходить на поверхню. Тут розвиваються лучно-болотні і торф'яно-болотні ґрунтотвірні процеси з безкарбонатним оглеєнням. Ґрунтові води застійного типу.

I-4. Елювіально-трансакумулятивні супераквальні ландшафти притерасних частин річкових та озерних заплав, заболочених улоговин з переважно випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні). Геохімічна підпорядкованість визначається високим рівнем ґрунтових вод, припливом з прилеглого водозбору схилових і ґрунтових вод, затопленням і підтопленням талими і повеневими водами. Ґрунтовні води – проточні.

I-5. Акумулятивно-елювіальні супераквальні ландшафти з випітним і обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно обмежено гетерономні). Приурочені до понижень на плоских вододілах, складених з поверхні піщаними породами значної потужності. Режим ґрунтового зволоження – непостійний.

II. Група елементарних геохімічних ландшафтів ускладненого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають на глибині до 3–5 м.

II-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють підвищені ділянки вододільних просторів.

II-2. Транселювіальні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним і боковим стоком ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють верхні схилові ділянки вододільних просторів, опуклі вершини.

ІІ-3. Транселювіально-акумулятивні, елювіально-акумулятивні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи за відсутності глейових і суглинкових водотривких шарів.

Таблиця 3.5

Індикаторні біогеоценози і ландшафтно-геохімічні умови в точках моніторингу Українського Полісся

БіогеоценозЛандшафтно-геохімічні умови
Приуроченість до форм рельєфуЛітолого-генетичний комплексЛандшафтно-геохімічна фаціяГлибина залягання ґрунтових вод, мУмови дренування, живлення болітҐрунти, ступінь оглеєння, заболочування
Соснові ліси лишайникові, незакріплені ділянки пісківВершини і верхні частини схилів, паем і горбів; дюни, часом надзаплавні терасиВодно-льодовикові і алювіальні рівнини; дюни; ози; камиІІІ-13–5 та глибшеДобріДерново-слабопідзолисті пішані неоглеєні
Соснові ліси лишайниково-зеленомохівникові, вересковіПлоскі вершини і схили горбів, надзаплавні тераси, улоговиноподібні міжпасмові пониженняЕолові пасма і горби, ози, камиII-1, II-2, 1-12–5 та глибшеСEДерново-підзолисті піщані, дерново-підзолисті глеюваті
Соснові ліси чорнично-зеленомохівниковіРівнинні місцеположення; пологі схили, невеликі пониженняВодно-льодовикові і алювіальні рівниниІІ-31,5-2СередніДерново-підзолисті глеюваті і глейові; торф'янисто-глейові
Соснові ліси буяхово-довгомохівникові, орля- ково-чорничні з березоюПониження на вододілі, окраїни замкнених котловинВодно-льодовикові і алювіальні рівниниІІІ-30,5-1,0 (верховодка)Погані; атмосфернеДерново-підзолисті глейові, торф'янисто-глейові
Соснові ліси з дубом, мішані лісиПлато, пологі схили вододілів, подекуди надзаплавні терасиЕрозійна рівнина, тераси надзаплавніІІІ-2Понад 5; часто трапляється верховодкаДобрі; у разі верховодки – середніДерново-підзолисті пилувато-піщані і супіщані, у разі верховодки – глеюваті
Соснові ліси орляковіРівнинні ділянки вододілівВодно-льодовикові рівниниI-11-3СередніДерново-підзолисті, дер- і ново-підзолисті глеюваті і
Соснові ліси багново-сфагнові, кущово-сфагновіОбширні замкнені пониження, часто по периферії сфаг-Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні те-I-3, ІІ-З0,2-0,8Погані; атмосферно-ґрунтовеТорф'янисто-глейові, торф'яники перехідні
нових олігомезотрофних болотраси
Соснові ліси пухівково-сфагнові; оліготрофні болота з сосново-березовим рідколіссямОбширні вирівняні пониження на вододілах, замкнені котловиниВодно-льодовикові алювіальні рівнини, озерно-льодовикова рівнинаІІІ-40,1-1,0Погані; атмосфернеТорф'яники верхові, болота
Березово-соснові осиково-сфагнові лісиУлоговинно-пла- корні ділянки межиріч і надзаплавних терасВодно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні тераси, давні улоговини стокуІІІ-40,4-1,5Погані; атмосферно-ґрунтовеТорф'яники перехідні, заболочені
Чорновільшаники осоково-трав'яніЗаплави рік, долини струмків, притерасні пониження, плоскі міжпасмові пониження на вододілах, улоговини стокуАлювіальні рівнини, долини річок1-4, 1-5, ІІ-З0,5–1; у заплавах, як правило, проточніПоганіТорф'яно-глейові, дерново-перегнійно-глейові
Сирі луки різнотравно-злакові, злаково-осоково- різнотравніНизька заплава, улоговини стоку, пониження на заплаві високого рівня і І надзаплавній терасіДолини річок1-30,3-1мТорф'яно-глейові, торф'яно-болотні
Сухі і вологі луки різно- травно-білову- сові, різнотрав- но-тонконіжні, дрібнотравніПерші надзаплавні тераси, заплави високого рівня, підвищення в низькій заплавіТе саме1-21,5-2Середні і добріДерново-алювальні глейові

III. Група елементарних геохімічних ландшафтів відсутності зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають глибше 3–5 м або екрануються водотривкими породами.

III-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи. Охоплюють найбільше підвищені ділянки вододільних просторів водно-льодовикових і давніх елювіальних рівнин та еолових утворень.

IIІ-2. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти, сформовані на лесових і моренно-водно-льодовикових рівнинах, де ґрунтові води екрануються водотривкими відкладами. Природний дренаж і стік надлишкової вологи утруднені, дерново-підзолисті пилувато-піщані ґрунти різною мірою оглеєні.

ІІІ-3. Акумулятивно-елювіальні (геохімічно практично автономні) ландшафти біля вододільних понижень, замкнених мікроулоговин з близьким від поверхні заляганням водотривких шарів. Джерело водного живлення – виключно атмосферні опади прямого і бокового підтоку з прилеглого водозбору. Зміна вологості залежить від кліматичних особливостей. Режим ґрунтової вологи – напівгідроморфний, періодично – обернено-низхідний.

III-4. Супераквальні ландшафти міжрічкових безстічних просторів і надзаплавних терас з випітним і обернено-низхідним режимами ґрунтової вологи. Живлення переважно атмосферне.

IV. Група елементарних геохімічних ландшафтів лощинно-балкової мережі із значним ерозійним урізом, що дренує ґрунтові води. Гравітаційні явища обумовлюють домінування поверхневих процесів схилового і лінійного винесення розчиненого і завислого матеріалу, а також внутрішньоґрунтового відтоку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів
  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви