На тип водного режиму ґрунту впливають різні чинники, з яких найбільш вагомими є ступінь підвищення елементарного ландшафту над місцевим базисом дренування, літологічна будова і потужність зони аерації, умови ґрунтового живлення. За водно-фізичними властивостями ґрунтів Українського Полісся і висотою капілярного підйому вологи залежно від їх механічного складу, а також за режимом ґрунтової вологи і провідними тенденціями вологомасопереносу на досліджуваній території виділено такі основні групи елементарних геохімічних ландшафтів – ландшафтно-геохімічних фацій (табл. 3.5).
I. Група елементарних геохімічних ландшафтів прямого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами. Об'єднує елементарні ландшафти, в межах яких ґрунтові води залягають на глибині до 1,5–2 м.
I-1. Елювіальні ландшафти з низхідним і епізодично обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи. Геохімічно практично автономні. Охоплюють відносно підвищені вододільні площі та схили похило-хвилястої низинної рівнини.
I-2. Транссупераквальні ландшафти з обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (напівгідроморфні, геохімічно підпорядковані): перші надзаплавні тераси, ділянки пригирлових заплав і внутрішньозаплавні підвищення в межах низьких заплав. Характеризуються дерновим типом ґрунтоутворення з широким розвитком глейових процесів і залізистого оксидогенезу. Ґрунтові води – проточні.
I-3. Супераквальні ландшафти з випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно підпорядковані). Охоплюють плоскі знижені ділянки рельєфу низьких терас і заплави річок та озер, де дзеркало ґрунтових вод залягає поблизу поверхні чи виходить на поверхню. Тут розвиваються лучно-болотні і торф'яно-болотні ґрунтотвірні процеси з безкарбонатним оглеєнням. Ґрунтові води застійного типу.
I-4. Елювіально-трансакумулятивні супераквальні ландшафти притерасних частин річкових та озерних заплав, заболочених улоговин з переважно випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні). Геохімічна підпорядкованість визначається високим рівнем ґрунтових вод, припливом з прилеглого водозбору схилових і ґрунтових вод, затопленням і підтопленням талими і повеневими водами. Ґрунтовні води – проточні.
I-5. Акумулятивно-елювіальні супераквальні ландшафти з випітним і обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно обмежено гетерономні). Приурочені до понижень на плоских вододілах, складених з поверхні піщаними породами значної потужності. Режим ґрунтового зволоження – непостійний.
II. Група елементарних геохімічних ландшафтів ускладненого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають на глибині до 3–5 м.
II-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють підвищені ділянки вододільних просторів.
II-2. Транселювіальні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним і боковим стоком ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють верхні схилові ділянки вододільних просторів, опуклі вершини.
ІІ-3. Транселювіально-акумулятивні, елювіально-акумулятивні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи за відсутності глейових і суглинкових водотривких шарів.
Таблиця 3.5
Індикаторні біогеоценози і ландшафтно-геохімічні умови в точках моніторингу Українського Полісся
| Приуроченість до форм рельєфу | Літолого-генетичний комплекс | Ландшафтно-геохімічна фація | Глибина залягання ґрунтових вод, м | Умови дренування, живлення боліт | Ґрунти, ступінь оглеєння, заболочування | |||||
| Соснові ліси лишайникові, незакріплені ділянки пісків | Вершини і верхні частини схилів, паем і горбів; дюни, часом надзаплавні тераси | Водно-льодовикові і алювіальні рівнини; дюни; ози; ками | ІІІ-1 | 3–5 та глибше | Добрі | Дерново-слабопідзолисті пішані неоглеєні | ||||
| Соснові ліси лишайниково-зеленомохівникові, верескові | Плоскі вершини і схили горбів, надзаплавні тераси, улоговиноподібні міжпасмові пониження | Еолові пасма і горби, ози, ками | II-1, II-2, 1-1 | 2–5 та глибше | СE | Дерново-підзолисті піщані, дерново-підзолисті глеюваті | ||||
| Соснові ліси чорнично-зеленомохівникові | Рівнинні місцеположення; пологі схили, невеликі пониження | Водно-льодовикові і алювіальні рівнини | ІІ-3 | 1,5-2 | Середні | Дерново-підзолисті глеюваті і глейові; торф'янисто-глейові | ||||
| Соснові ліси буяхово-довгомохівникові, орля- ково-чорничні з березою | Пониження на вододілі, окраїни замкнених котловин | Водно-льодовикові і алювіальні рівнини | ІІІ-3 | 0,5-1,0 (верховодка) | Погані; атмосферне | Дерново-підзолисті глейові, торф'янисто-глейові | ||||
| Соснові ліси з дубом, мішані ліси | Плато, пологі схили вододілів, подекуди надзаплавні тераси | Ерозійна рівнина, тераси надзаплавні | ІІІ-2 | Понад 5; часто трапляється верховодка | Добрі; у разі верховодки – середні | Дерново-підзолисті пилувато-піщані і супіщані, у разі верховодки – глеюваті | ||||
| Соснові ліси орлякові | Рівнинні ділянки вододілів | Водно-льодовикові рівнини | I-1 | 1-3 | Середні | Дерново-підзолисті, дер- і ново-підзолисті глеюваті і | ||||
| Соснові ліси багново-сфагнові, кущово-сфагнові | Обширні замкнені пониження, часто по периферії сфаг- | Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні те- | I-3, ІІ-З | 0,2-0,8 | Погані; атмосферно-ґрунтове | Торф'янисто-глейові, торф'яники перехідні | ||||
| нових олігомезотрофних болот | раси | |||||||||
| Соснові ліси пухівково-сфагнові; оліготрофні болота з сосново-березовим рідколіссям | Обширні вирівняні пониження на вододілах, замкнені котловини | Водно-льодовикові алювіальні рівнини, озерно-льодовикова рівнина | ІІІ-4 | 0,1-1,0 | Погані; атмосферне | Торф'яники верхові, болота | ||||
| Березово-соснові осиково-сфагнові ліси | Улоговинно-пла- корні ділянки межиріч і надзаплавних терас | Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні тераси, давні улоговини стоку | ІІІ-4 | 0,4-1,5 | Погані; атмосферно-ґрунтове | Торф'яники перехідні, заболочені | ||||
| Чорновільшаники осоково-трав'яні | Заплави рік, долини струмків, притерасні пониження, плоскі міжпасмові пониження на вододілах, улоговини стоку | Алювіальні рівнини, долини річок | 1-4, 1-5, ІІ-З | 0,5–1; у заплавах, як правило, проточні | Погані | Торф'яно-глейові, дерново-перегнійно-глейові | ||||
| Сирі луки різнотравно-злакові, злаково-осоково- різнотравні | Низька заплава, улоговини стоку, пониження на заплаві високого рівня і І надзаплавній терасі | Долини річок | 1-3 | 0,3-1 | м | Торф'яно-глейові, торф'яно-болотні | ||||
| Сухі і вологі луки різно- травно-білову- сові, різнотрав- но-тонконіжні, дрібнотравні | Перші надзаплавні тераси, заплави високого рівня, підвищення в низькій заплаві | Те саме | 1-2 | 1,5-2 | Середні і добрі | Дерново-алювальні глейові | ||||
III. Група елементарних геохімічних ландшафтів відсутності зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають глибше 3–5 м або екрануються водотривкими породами.
III-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи. Охоплюють найбільше підвищені ділянки вододільних просторів водно-льодовикових і давніх елювіальних рівнин та еолових утворень.
IIІ-2. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти, сформовані на лесових і моренно-водно-льодовикових рівнинах, де ґрунтові води екрануються водотривкими відкладами. Природний дренаж і стік надлишкової вологи утруднені, дерново-підзолисті пилувато-піщані ґрунти різною мірою оглеєні.
ІІІ-3. Акумулятивно-елювіальні (геохімічно практично автономні) ландшафти біля вододільних понижень, замкнених мікроулоговин з близьким від поверхні заляганням водотривких шарів. Джерело водного живлення – виключно атмосферні опади прямого і бокового підтоку з прилеглого водозбору. Зміна вологості залежить від кліматичних особливостей. Режим ґрунтової вологи – напівгідроморфний, періодично – обернено-низхідний.
III-4. Супераквальні ландшафти міжрічкових безстічних просторів і надзаплавних терас з випітним і обернено-низхідним режимами ґрунтової вологи. Живлення переважно атмосферне.
IV. Група елементарних геохімічних ландшафтів лощинно-балкової мережі із значним ерозійним урізом, що дренує ґрунтові води. Гравітаційні явища обумовлюють домінування поверхневих процесів схилового і лінійного винесення розчиненого і завислого матеріалу, а також внутрішньоґрунтового відтоку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів“ на сторінці 1. Приємного читання.
