Широкий комплекс агрохімічних заходів, розташування техногенного виробництва, висока густота населення призвели до забруднення територій Полісся техногенними токсикантами задовго до Чорнобильської катастрофи. В останні роки основним об'єктом екогеохімічних досліджень техногенного забруднення території Українського Полісся були радіонукліди, що надійшли в навколишнє середовище внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з тим слід зазначити, що концентрації стабільних токсикантів, які надходили в навколишнє середовище внаслідок техногенного впливу задовго до Чорнобильської катастрофи, перевищують концентрації радіоактивних на декілька порядків. Для деяких радіаційно забруднених територій саме вони, а не радіоактивні аналоги, визначають загальну екологічну обстановку, забруднення трофічних ланцюгів. За даними праці [348], вплив техногенного забруднення на здоров'я населення може перевищувати вплив радіаційного. Тому надзвичайно актуальною проблемою сьогодення при визначенні небезпечних екологічних факторів ризику є вивчення закономірностей надходження стабільних токсикантів у рослинність наземних біогеоценозів радіаційно забруднених територій. При розробці реабілітаційних заходів слід ураховувати міграційну здатність не лише
Таблиця 5.30
Накопичення макро-1 мікроелементів рослинністю дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В
| S | P | Кн | S | P | Кн | S | P | Кн | |
| Si | 42,1 | 72 | 1,7 | 42,4 | 109 | 2,6 | 40,9 | 253 | 6,2 |
| Ті | 0,20 | 0,2 | 1,0 | 0,18 | 0,2 | 1,1 | 0,14 | 0,2 | 1,4 |
| Аl | 2,8 | 1,3 | 0,46 | 2,68 | 1,6 | 0,60 | 2,39 | 2,2 | 0,92 |
| Fe | 0,52 | 1,4 | 2,7 | 0,48 | 1,1 | 2,3 | 0,30 | 2,1 | 7,0 |
| Μn | 0,10 | 0,7 | 7,0 | 0,07 | 2,2 | 31 | 0,01 | 2,3 | 230 |
| Mg | 0,29 | 21 | 72 | 0,29 | 15 | 52 | 0,19 | 60 | 316 |
| Са | 0,20 | 28,5 | 143 | 0,18 | 22 | 122 | 0,15 | 110 | 733 |
| Na | 0,27 | 5,0 | 0,19 | 0,26 | 2,0 | 7,7 | 0,13 | 6,0 | 46 |
| К | 0,93 | 131 | 141 | 0,78 | 113 | 145 | 0,56 | 81 | 145 |
| Р | 0,16 | 17,2 | 108 | 0,15 | 16,2 | 108 | 0,15 | 32 | 213 |
| S | 0,11 | 20 | 182 | 0,07 | 20 | 286 | 0,07 | 25 | 357 |
| Cl | 0,002 | 9,0 | 4500 | 0,004 | 13 | 3250 | 0,01 | 19 | 1900 |
| Си | 16,9 | 7 | 0,41 | 16,4 | 24 | 1,5 | 12,3 | 13 | 1,1 |
| Zn | 15,6 | 17 | 1,1 | 15,2 | 61 | 4,0 | 16,5 | 59 | 3,6 |
| As | 1,7 | Н.э. | Н.э. | 2,0 | 2 | 1,0 | 1,4 | 3 | 2,1 |
| Вг | 1,2 | 6 | 5,0 | 0,88 | 13 | 15 | 2,0 | 42 | 21 |
| Rb | 14,1 | 4,5 | 0,32 | 13,8 | 7,6 | 0,55 | 11,2 | 21,3 | 1,9 |
| Sr | 17,0 | 13,2 | 0,78 | 14,8 | 10 | 0,68 | 15,3 | 21,8 | 1,4 |
| Pb | 3,2 | Н.э. | Н.э. | 2,6 | Н.э. | Н.э. | 8,4 | Н.э. | Н.э. |
Примітка: S – вміст елементів у ґрунті (Si–Сl, %; Сu–Рb, r • n-1); Р – вміст у рос линності (Si–Сl, 10-2 %; Cu–Pb, г • т-1); Кн – коефіцієнт накопичення (Si–Сl, n • 10-2);
Н.з. – не знайдено.
радіоактивних, а й інших техногенних забруднювачів, у тому числі важких металів. Крім того, треба зважати на те, що досліджуваний регіон належить до геохімічної провінції з недостатнім вмістом мікроелементів, що також виступає фактором ризику.
Накопичення хімічних елементів рослинністю Полісся становить особливий інтерес, оскільки в післяаварійний період на забруднених територіях такі дослідження практично не проводилися. Водночас більшість стабільних елементів, які розподілені у ґрунті відповідно до геохімічних законів, є носіями радіоактивних, і, в перспективі, розподіл радіонуклідів має відповідати розподілу їх аналогів.
Накопичення Si, Ті та А1 рослинністю дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В майже не залежить від типу ґрунту і розташування полігонів (табл. 5.30).
Коефіцієнт накопичення (Кн) Fe у 2–2,5 раза вищий на торф'яних ґрунтах полігона Копачі порівняно з мінеральними. На полігоні Чистогалівка такої різниці не виявлено.
Накопичення Мп рослинністю дослідних полігонів значною мірою залежить від типу ґрунту: Кн на торф'яних ґрунтах полігона Чистогалівка в 4 рази, а полігона Копачі – в 13 разів вищі, ніж на дерново-підзолистих.
Закономірності акумуляції Mg і Са в рослинності полігонів Копачі і Чистогалівка відрізняються: на торф'яних ґрунтах першого Кн Mg – в 3,5, Са – в 4 рази вищий, ніж на мінеральних, на ґрунтах другого – в 2,1 і 1,6 раза нижчий відповідно. Аналогічно відбувається накопичення Na рослинністю.
Продовження таблиці 5.30
| S | Р | Кн | S | Р | Кн | S | Р | Кн |
| 41,7 | 105 | 2,5 | 42,9 | 158 | 3,7 | 41,1 | 103 | 2,5 |
| 0,19 | 0,2 | 1,1 | 0,15 | 0,2 | 1,3 | 0,27 | 0,2 | 0,74 |
| 2,94 | 1,3 | 0,44 | 2,19 | 3,4 | 1,6 | 3,41 | 1,9 | 0,56 |
| 0,48 | 2,6 | 5,4 | 0,49 | 1,5 | 3,1 | 0,63 | 1,4 | 2,2 |
| 0,01 | 2,6 | 260 | 0,02 | 0,3 | 15 | 0,02 | 1,1 | 55 |
| 0,24 | 28 | 117 | 0,3 | 48 | 160 | 0,32 | 24 | 75 |
| 0,24 | 85 | 354 | 0,61 | 62 | 102 | 0,57 | 37 | 65 |
| 0,14 | 3,0 | 21 | 0,19 | 6,0 | 32 | 0,16 | 4,0 | 25 |
| 0,74 | 79 | 107 | 0,48 | 133 | 277 | 0,55 | 185 | 336 |
| 0,21 | 19 | 90 | 0,1 | 44 | 440 | 0,29 | 24 | 83 |
| 0,11 | 18 | 164 | 0,06 | 28 | 467 | 0,35 | 27 | 77 |
| 0,03 | 16 | 533 | 0,002 | 24 | 12 000 | 0,05 | 13 | 260 |
| 14,2 | 16 | 1,1 | 15,9 | 12 | 0,75 | 22,4 | 23 | 1,0 |
| 19,1 | 77 | 4,0 | 8,4 | 40 | 4,8 | 20,0 | 66 | 3,3 |
| 1,7 | 2 | 1,2 | 0,88 | Н.з. | Н.э. | 2,0 | Н.з. | Н.э. |
| 2,4 | 29 | 12,1 | 1,6 | 4 | 2,5 | 4,0 | 1 | 0,25 |
| 11,3 | 28,6 | 2,5 | 8,9 | 9,3 | 1,0 | 7,4 | 14,6 | 2,0 |
| 17,6 | 17,7 | 1,0 | 12,4 | 15,3 | 1,2 | 12,3 | 13,9 | 1,1 |
| 13,0 | Н.з. | Н.э. | 20,7 | Н.э. | Н.э. | 8,2 | Н.э. | Н.э. |
Коефіцієнт Кн К у рослинності полігона Копачі становить 1,1 – 1,45 і не залежить від типу ґрунту. На органічному ґрунті полігона Чистогалівка цей коефіцієнт вищий (3,4), ніж на мінеральному (2,8).
Найвищий Кн Р у фітомасі, зібраній з мінерального ґрунту полігона Чистогалівка, – 4,4. Для решти точок відбору значення Кн – близько 1.
У рослинності на дерново-підзолистому ґрунті полігона Чистогалівка Kн S підвищений – 4,7 проти 0,8 на торф'яному, полігона Копачі – коливається в межах 1,6-3,6. Залежності від типу ґрунту тут не спостерігається. Надзвичайно високий Кн Сl у рослинності на мінеральних ґрунтах: від 32– 45,5 на полігоні Копачі до 120 на полігоні Чистогалівка. На органічних ґрунтах цей коефіцієнт становить 2,6–19, що пояснюється низьким вмістом Сl у мінеральних ґрунтах. Водночас вміст його в рослинності торф'яників майже вдвічі більший, ніж на дерново-підзолистих ґрунтах.
Кн Cu (0,4-1,5) і Zn (1,1-4,8) для рослинності досліджених ґрунтів не залежать від типу ґрунту, Ки Br – підвищений на органічних ґрунтах полігона Копачі і в 10 разів знижений на органічному ґрунті полігона Чистогалівка порівняно з мінеральними ґрунтами відповідних полігонів. Кн Rb на органічних ґрунтах (1,9-2,5) вищий, ніж на мінеральних. Більшою мірою це стосується ґрунтів полігона Копачі.
Кн стабільного Sr рослинністю полігона Чистогалівка не залежить від типу ґрунту (1,1-1,2), а на полігоні Копачі Кн Sr дещо підвищений на органічних ґрунтах (1,0-1,4) порівняно з мінеральними (0,68–0,78).
Свинець рослинністю не накопичується. Це пояснюється тим, що переважна кількість свинцю в поверхневий шар ґрунту надійшла під час заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи у вигляді металу, який досі знаходиться в необмінній формі.
Отже, накопичення Fe, Mg, Са, К, Rb і Sr рослинністю на торф'яних ґрунтах підвищене порівняно з дерново-підзолистими, а накопичення Р, S, Сl, Вг – підвищене на дерново-підзолистих. Виходячи з цього, можна дійти висновку, що на ґрунтах з підвищеним вмістом органічної речовини рослинність в основному накопичує метали, у фітомасі наземних екоценозів на збіднених органічною речовиною ґрунтах переважає накопичення неметалів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій“ на сторінці 1. Приємного читання.
