Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Широкий комплекс агрохімічних заходів, розташування техногенного виробництва, висока густота населення призвели до забруднення територій Полісся техногенними токсикантами задовго до Чорнобильської катастрофи. В останні роки основним об'єктом екогеохімічних досліджень техногенного забруднення території Українського Полісся були радіонукліди, що надійшли в навколишнє середовище внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з тим слід зазначити, що концентрації стабільних токсикантів, які надходили в навколишнє середовище внаслідок техногенного впливу задовго до Чорнобильської катастрофи, перевищують концентрації радіоактивних на декілька порядків. Для деяких радіаційно забруднених територій саме вони, а не радіоактивні аналоги, визначають загальну екологічну обстановку, забруднення трофічних ланцюгів. За даними праці [348], вплив техногенного забруднення на здоров'я населення може перевищувати вплив радіаційного. Тому надзвичайно актуальною проблемою сьогодення при визначенні небезпечних екологічних факторів ризику є вивчення закономірностей надходження стабільних токсикантів у рослинність наземних біогеоценозів радіаційно забруднених територій. При розробці реабілітаційних заходів слід ураховувати міграційну здатність не лише

Таблиця 5.30

Накопичення макро-1 мікроелементів рослинністю дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В

ЕлементКопачі, т. 1Копачі, т. 2Копачі, т. 3
SPКнSPКнSPКн
Si42,1721,742,41092,640,92536,2
Ті0,200,21,00,180,21,10,140,21,4
Аl2,81,30,462,681,60,602,392,20,92
Fe0,521,42,70,481,12,30,302,17,0
Μn0,100,77,00,072,2310,012,3230
Mg0,2921720,2915520,1960316
Са0,2028,51430,18221220,15110733
Na0,275,00,190,262,07,70,136,046
К0,931311410,781131450,5681145
Р0,1617,21080,1516,21080,1532213
S0,11201820,07202860,0725357
Cl0,0029,045000,0041332500,01191900
Си16,970,4116,4241,512,3131,1
Zn15,6171,115,2614,016,5593,6
As1,7Н.э.Н.э.2,021,01,432,1
Вг1,265,00,8813152,04221
Rb14,14,50,3213,87,60,5511,221,31,9
Sr17,013,20,7814,8100,6815,321,81,4
Pb3,2Н.э.Н.э.2,6Н.э.Н.э.8,4Н.э.Н.э.

Примітка: S – вміст елементів у ґрунті (Si–Сl, %; Сu–Рb, r • n-1); Р – вміст у рос линності (Si–Сl, 10-2 %; Cu–Pb, г • т-1); Кн – коефіцієнт накопичення (Si–Сl, n • 10-2);

Н.з. – не знайдено.

радіоактивних, а й інших техногенних забруднювачів, у тому числі важких металів. Крім того, треба зважати на те, що досліджуваний регіон належить до геохімічної провінції з недостатнім вмістом мікроелементів, що також виступає фактором ризику.

Накопичення хімічних елементів рослинністю Полісся становить особливий інтерес, оскільки в післяаварійний період на забруднених територіях такі дослідження практично не проводилися. Водночас більшість стабільних елементів, які розподілені у ґрунті відповідно до геохімічних законів, є носіями радіоактивних, і, в перспективі, розподіл радіонуклідів має відповідати розподілу їх аналогів.

Накопичення Si, Ті та А1 рослинністю дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В майже не залежить від типу ґрунту і розташування полігонів (табл. 5.30).

Коефіцієнт накопичення (Кн) Fe у 2–2,5 раза вищий на торф'яних ґрунтах полігона Копачі порівняно з мінеральними. На полігоні Чистогалівка такої різниці не виявлено.

Накопичення Мп рослинністю дослідних полігонів значною мірою залежить від типу ґрунту: Кн на торф'яних ґрунтах полігона Чистогалівка в 4 рази, а полігона Копачі – в 13 разів вищі, ніж на дерново-підзолистих.

Закономірності акумуляції Mg і Са в рослинності полігонів Копачі і Чистогалівка відрізняються: на торф'яних ґрунтах першого Кн Mg – в 3,5, Са – в 4 рази вищий, ніж на мінеральних, на ґрунтах другого – в 2,1 і 1,6 раза нижчий відповідно. Аналогічно відбувається накопичення Na рослинністю.

Продовження таблиці 5.30

Копачі, т. 4Чистогалівка, т. 1Чистогалівка, т. 2
SРКнSРКнSРКн
41,71052,542,91583,741,11032,5
0,190,21,10,150,21,30,270,20,74
2,941,30,442,193,41,63,411,90,56
0,482,65,40,491,53,10,631,42,2
0,012,62600,020,3150,021,155
0,24281170,3481600,322475
0,24853540,61621020,573765
0,143,0210,196,0320,164,025
0,74791070,481332770,55185336
0,2119900,1444400,292483
0,11181640,06284670,352777
0,03165330,0022412 0000,0513260
14,2161,115,9120,7522,4231,0
19,1774,08,4404,820,0663,3
1,721,20,88Н.з.Н.э.2,0Н.з.Н.э.
2,42912,11,642,54,010,25
11,328,62,58,99,31,07,414,62,0
17,617,71,012,415,31,212,313,91,1
13,0Н.з.Н.э.20,7Н.э.Н.э.8,2Н.э.Н.э.

Коефіцієнт Кн К у рослинності полігона Копачі становить 1,1 – 1,45 і не залежить від типу ґрунту. На органічному ґрунті полігона Чистогалівка цей коефіцієнт вищий (3,4), ніж на мінеральному (2,8).

Найвищий Кн Р у фітомасі, зібраній з мінерального ґрунту полігона Чистогалівка, – 4,4. Для решти точок відбору значення Кн – близько 1.

У рослинності на дерново-підзолистому ґрунті полігона Чистогалівка Kн S підвищений – 4,7 проти 0,8 на торф'яному, полігона Копачі – коливається в межах 1,6-3,6. Залежності від типу ґрунту тут не спостерігається. Надзвичайно високий Кн Сl у рослинності на мінеральних ґрунтах: від 32– 45,5 на полігоні Копачі до 120 на полігоні Чистогалівка. На органічних ґрунтах цей коефіцієнт становить 2,6–19, що пояснюється низьким вмістом Сl у мінеральних ґрунтах. Водночас вміст його в рослинності торф'яників майже вдвічі більший, ніж на дерново-підзолистих ґрунтах.

Кн Cu (0,4-1,5) і Zn (1,1-4,8) для рослинності досліджених ґрунтів не залежать від типу ґрунту, Ки Br – підвищений на органічних ґрунтах полігона Копачі і в 10 разів знижений на органічному ґрунті полігона Чистогалівка порівняно з мінеральними ґрунтами відповідних полігонів. Кн Rb на органічних ґрунтах (1,9-2,5) вищий, ніж на мінеральних. Більшою мірою це стосується ґрунтів полігона Копачі.

Кн стабільного Sr рослинністю полігона Чистогалівка не залежить від типу ґрунту (1,1-1,2), а на полігоні Копачі Кн Sr дещо підвищений на органічних ґрунтах (1,0-1,4) порівняно з мінеральними (0,68–0,78).

Свинець рослинністю не накопичується. Це пояснюється тим, що переважна кількість свинцю в поверхневий шар ґрунту надійшла під час заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи у вигляді металу, який досі знаходиться в необмінній формі.

Отже, накопичення Fe, Mg, Са, К, Rb і Sr рослинністю на торф'яних ґрунтах підвищене порівняно з дерново-підзолистими, а накопичення Р, S, Сl, Вг – підвищене на дерново-підзолистих. Виходячи з цього, можна дійти висновку, що на ґрунтах з підвищеним вмістом органічної речовини рослинність в основному накопичує метали, у фітомасі наземних екоценозів на збіднених органічною речовиною ґрунтах переважає накопичення неметалів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій
  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви