Швидкість трансформації радіонуклідів визначається процесами: деструкції твердофазних випадінь у геохімічному середовищі, що спричинює їх мобілізацію у водорозчинний та обмінний стан; іонного обміну в ҐПК; обмінної та необмінної фіксації. Ці процеси можна охарактеризувати низкою кінетичних констант швидкості трансформації радіонуклідів у ґрунті.
Константи швидкості вилуговування радіонуклідів із паливних частинок випадінь, розраховані за даними багаторічних експериментів з вилуговування ґрунтів і частинок, описано в розд. 4 цієї монографії.
За даними В.О. Кашпарова [2, 157, 158, 396–399, 404–406], трансформація паливних частинок залежить від ступеня їх окиснення і кислотності ґрунту. На основі великого обсягу статистично достовірного експериментального матеріалу у ґрунтах ближньої зони на різних слідах радіоактивних випадінь і на різній відстані від ЧАЕС (до 50 км) було досліджено залежність констант трансформації паливних частинок від кислотності ґрунту (рНW 4–7) у різних природних ландшафтно-геохімічних умовах. Період на- піврозчинення паливних частинок залежно від кислотності ґрунту (рНW 4– 7) змінюється в широких межах – від 1 до 14 років.
В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України під керівництвом д-ра геол.-мінерал, наук Г.М. Бондаренка було розроблено концепцію формоутворення в геохімії техногенних радіонуклідів, в основу якої покладено розрахунки кінетичних параметрів трансформації радіонуклідів у ґрунтах на базі сотень аналізів форм їх знаходження [34, 36, 38– 43]. Для математичного розв'язання моделі трансформації, виходячи з припущення, що швидкість іонного обміну значно вища за швидкість мобілізації, фіксації та ремобілізації радіонуклідів, суму водорозчинних і обмінних форм (див. схему 5.1) об'єднали у мобільну (М):
(5.2)
Взаємозв'язок між kм, kF і kR визначається за рівнянням
(5.3)
де Μ(t) – частка радіонукліда у мобільній формі на час t, що минув після катастрофи; λ – константа швидкості радіоактивного розпаду; а – частка паливної компоненти у складі випадінь.
Величини kм 90Sr і 137Cs у дерново-підзолистих фунтах ЗБіЗБ(О)В становлять 0,1-0,3 рік-1, у торф'яно-болотних – 0,15–0,4 [39], у фунтах ПЗРО “Янів” – 0,012 рік-1. Швидкість мобілізації радіонуклідів насамперед визначається формою випадінь і фізико-хімічними властивостями частинок, значно менше залежить від властивостей фунту.
Величини kF і kя змінюються в широких межах залежно від ландшафтно-геохімічних умов. Завдяки властивості 137Cs замішувати К у структурі мінералів [139, 185] міфаційна здатність 137Cs у мінеральних фунтах значно нижча, ніж 90Sr. Величина kF збільшується в ряду ландшафтів (табл. 5.1): вододільні та моренно-водно-льодовикові рівнини (1,5 рік-1) < надзаплавні тераси (1,8) < заплави (5,0 рік"1) [39].
Швидкість фіксації 137Cs у мінеральних фунтах у 7–20 разів вища за швидкість його мобілізації та в 13–35 разів вища за швидкість ремобілізації. В органічних фунтах швидкість фіксації 137Cs у 12–13 разів вища за швидкість його мобілізації та у 24–27 разів – за швидкість ремобілізації. Отже, домінуючим процесом для 137Cs є його практично необмінна фіксація у ГПК.
Швидкість фіксації 90Sr у мінеральних фунтах у 4-5 разів нижча і за швидкість його мобілізації з твердофазних випадінь, і за швидкість ремобілізації, що визначає високу міфаційну здатність цього нукліда та небезпеку
Таблиця 5.1
Константи швидкості трансформації радіонуклідів у ґрунтах типових ландшафтів ЗВіЗБ(О)В (за розрахунками Л.В. Кононенко, Г.М. Бондаренка [64]), рік-1
| Дерново-підзолисті та дернові ґрунти | |||||
| Водно-льодовикові та моренно-водно-льодовикові рівнини | |||||
| Надзаплавні тераси | |||||
| Заплави | |||||
| Торф 'яні ґрунти | |||||
| Надзаплавні тераси | |||||
| Заплави | |||||
Примітка: над рискою – граничні значення, під рискою – середнє арифметичне.
забруднення трофічних ланцюгів. В органічних ґрунтах процеси мобілізації, фіксації та ремобілізації 90Sr знаходяться у динамічній рівновазі та характеризуються рівнозначними константами швидкості.
Експериментальне вивчення динаміки вилуговування радіонуклідів із ґрунтів, забруднених паливними частинками, дало змогу визначити константи швидкості іонного обміну (встановлення іонообмінної рівноваги) у ҐПК (кЕ) [95, 275].
За умов промивання колонки з ґрунтом дистильованою водою протягом 3–3,5 міс у рідку фазу перейшло до 3 % 137Cs та 27 % 90Sr, що відповідає запасу обмінних форм у досліджених ґрунтах. Упродовж цього часу частка 137Cs і 90Sr, що надійшли у ҐПК унаслідок розчинення твердофазних носіїв активності, становила близько 0,1 і 4 % відповідно. Отже, в процесі експериментального вилуговування встановилася іонообмінна рівновага між водорозчинними та обмінними формами. Заданий в експериментальних умовах напрям вилуговування визначає правомірність застосування рівняння формальної кінетики для незворотного процесу з метою апроксимації результатів вилуговування та знаходження kЕ:
(5.4)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками“ на сторінці 1. Приємного читання.
