Едафотоп В3 (вологий субір)

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

У мезорельєфі займає нижню частину схилу піщаної дюни та поступово переходить у плоске пониження із середньорічним рівнем ґрунтових вод 1,5-1,3 м. Рослинний покрив являє собою 50-річний сосновий ліс чорнично-зеленомохівниковий. Склад деревостану сосновий, середня висота – 22,8 м, середній діаметр – 22,9 см, зімкнутість – 0,9, повнота – 1,1. Ярус підросту деревних порід представлений поодинокими деревцями берези пухнастої та сосни звичайної. Підлісок складається з поодиноких екземплярів горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.) і кущів крушини ламкої (Frangula alnus Mill.). Трав'яно-чагарничковий ярус щільний, з проективним покриттям 60–75 %. Домінує чорниця (Vaccinium myrtillus L.) – 50–60 %, значну роль у створенні ярусу відіграє брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.) – 10–15, буяхи (Vaccinium uliginosum L.) – 1–3, молінія голуба (Molinia caerulea (L.) Moench.) – 1–3 % та ін. Моховий ярус з проективним покриттям 95–98 % створюють переважно плеуроцій Шребера (Pleurozium schreberi) – 45–55 % і дикранум багатоніжковий (Dicranum polysetum) – 40–50 %.

Для біогеоценозу характерні типові добре диференційовані на генетичні горизонти дерново-середньопідзолисті, супіщані свіжі ґрунти, які сформувалися на водно-льодовикових відкладах. Як і в умовах свіжого бору, лісова підстилка також добре диференційована на три фракції за ступенем розкладу. Сучасний опад щільний і знаходиться на поверхні мохового покриву. Напіврозкладена лісова підстилка завтовшки 8–10 см частково захоронена у шарі мохів, а частково знаходиться безпосередньо під ними, складається переважно із шпильок сосни та відмерлих решток мохів, пронизаних їхніми ризоїдами. Перехід до розкладеної лісової підстилки поступовий, товщина останньої 2–4 см. Перехід до гумусово-елювіального горизонту (НЕ) поступовий. Гумусово-елювіальний горизонт темно-сірий, завтовшки 10–12 см, супіщаний свіжий, густо пронизаний тонкими коренями сосни та видів трав'яно-чагарничкового ярусу, перехід до наступного горизонту різкий. Елювіальний горизонт (Е) виявлений чітко, від світло-сірого до майже білого кольору, завтовшки 10–12 см, піщаний свіжий. Перехід до ілювіального горизонту (Il) різкий. Цей горизонт темно-коричневий, завтовшки 1015 см, суглинистий, пронизаний середніми за товщиною коренями сосни, світлішає донизу і поступово переходить у горизонт І2Р. Останній горизонт коричнево-рудуватий, виразно світлішає донизу, супіщаний свіжий, завтовшки 30–40 см, поступово переходить у горизонт ілювійованої материнської породи (Рі) жовтого кольору з окремими рудуватими плямами та новоутвореннями пероксидів заліза (дрібними ортштейнами), завтовшки 40–50 см, нижче він переходить в оглеєну материнську породу (Pgt) – вологий жовтувато-сірий пісок.

Наступний розділ:

Едафотоп A5 (мокрий бір)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Едафотоп В3 (вологий субір)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)
  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви