Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну

Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи

Досліджуючи співвідношення між розчиненою і завислою органічною речовиною в річках СІЛА, Дж. Реутер [412] установив, що воно змінюється від 6:1 до 10:1, де POP представлена поліпептидами, полісахаридами і гумусовими речовинами. Останні утворюють висококислотні хімічно і біологічно активні полімери, близькі за структурою і складом до ґрунтових.

Стійкість комплексних сполук POP з металами вища порівняно з відповідними неорганічними комплексами.

Надходження органічних речовин до природних вод відбувається в першу чергу шляхом їх розчинення і винесення з ґрунтів атмосферними опадами. Це провідний процес, що визначає вміст і розподіл POP у річках. Серед факторів, що впливають на інтенсивність надходження POP у поверхневі води, слід відзначити тип ґрунтів і клімат.

Отже, водорозчинні ФК є основним компонентом POP річкових вод України, що відрізняються від ґрунтових ФК нижчою молекулярною масою

Таблиця 6.7

Співвідношення форм мікроелементів річкових вод за даними розрахунку на ЕОМ, pH 7,0 [52]

КомпонентФорми комплексних сполук, їх вклад у баланс кожного з компонентів, %
ІонніГідроксокомплексиСульфатні та гідроксосульфатніХлоридні та гідроксохлоридніГідро карбонатніФульватні і гідроксофульватні
Sr (II)95,10,00,40,02,32,4
Са (II)91,20,03,20,02,32,7
Се (ІН)0,299,90,10,0–0,1
Y (HD0,997,90,5––0,5
Ru (IV)0,022,00,50,02–77,2

та вмістом. Висока здатність ФК до комплексоутворення відіграє значну роль у водній міграції мікроелементів.

Дослідження компонентного складу органічної речовини Дніпровських водосховищ розпочалися в 1970-х роках [161]. Установлено, що серед різних груп органічних речовин (гумусові речовини, феноли, амінокислоти, низькомолекулярні кислоти) у водах Дніпра превалюють гумусові кислоти (до 85 %). Найбільш насичені гумусовими речовинами води Київського водосховища (до 90 %), частка їх у сумі POP у Кременчуцькому водосховищі становить близько 70, у Каховському – 65 % [187]. Середній вміст ГК у воді в 1994–1997 pp. становив 0,4, ФК – 10,5 мг • дм-3. Для природних вод характерне співвідношення ГК : ФК = 1:16, що зумовлене значно вищою розчинністю ФК. Максимальні концентрації гумусових речовин спостерігаються в період весняної повені, поступово знижуються до мінімуму влітку та дещо підвищуються восени [229, 230].

Вміст гумусових речовин у воді Дніпровських водосховищ переважно зумовлений заболоченістю басейну Дніпра. На ділянці від витоку Дніпра до Києва заболоченість зростає від 3 до 20 %, нижче – зменшується: в середньому Дніпрі до 2,5, у нижньому – до 0,1 %. Заболоченість найбільшої притоки Дніпра – р. Прип'ять – сягає 60 %. Вимивання гумусових речовин із ґрунтів зумовлено рясними опадами – 560–610 мм • рік-1 [9, 88, 156, 161].

Вода р. Прип'ять у доаварійний період характеризувалась як гідрокарбонатно-кальцієво-натрієва з вмістом сухого залишку 100 мг • дм-3. З другої половини 1980-х років мінералізація води поступово зростала і в липні 1998 р. становила 250 мг • дм-3 з перманганатною окиснюваністю 20,88 г • дм-3 кисню, pH 7,15, що дає змогу зарахувати її до гідрокарбонатно-кальцієвого типу.

Збільшення мінералізації пояснюється істотними змінами, що зазнала гідрографічна мережа лівобережної заплави внаслідок проведення водоохоронних заходів. Після виведення з експлуатації діючих осушувальних систем знизилася частка менш мінералізованого підземного стоку, що привело до переважання суто поверхневої складової у загальному балансі стоку.

Починаючи з літа 1986 р., були проведені періодичні спостереження за динамікою трансформації завислих, умовно розчинених органічних і неорганічних форм міграції 90Sr і 137Cs у річковій воді водотоків Зони відчуження [96, 99, 258, 299, 302]. З цією метою було розроблено радіохімічну методику розділення цих форм, яка ґрунтується на розділенні POP і розчиненої неорганічної речовини (РНР) шляхом сорбції POP на березовому активованому вугіллі з подальшою екстракцією органічними розчинниками [258].

Забруднення річкової води в 1986–1987 pp. переважно визначалося завислими формами, за винятком 131І, який практично повністю входить до складу POP (рис. 6.7). У цій фракції знаходилося близько 20 % радіонуклідів Ru, 15 - 90Sr, 10 - 140La, 4 - 134Cs i 137Cs, 2 % - ,41,44Ce. У складі РНР знайдено не більше 3 % радіонуклідів [96, 99, 299].

У подальшому співвідношення між завислими та умовно розчиненими формами радіонуклідів істотно змінювалося. Якщо в 1986–1987 pp. забруднення води більш як на 90 % визначалося завислими формами, то в 1991 р. 137Cs був рівномірно розподілений між зависями (ЗАВ) та розчиненими фор-

Форми знаходження радіонуклідів у річковій воді в 1986 р.: 1 – завись; розчинна речовина: 2 – органічна, 3 – неорганічна

Рис. 6.7. Форми знаходження радіонуклідів у річковій воді в 1986 р.: 1 – завись; розчинна речовина: 2 – органічна, 3 – неорганічна

мами, 60–95 % 90Sr – приурочено до розчинних форм (табл. 6.8) [94, 381]. Підвищений вміст останнього характерний для води лівобережної заплави р. Прип'ять – до 450 Бк • дм-3, причому понад 90 % – у розчиненій формі.

Спостерігаються значні сезонні трансформації радіонуклідів: частка завислих форм 137Cs зростала від 40 % улітку до 70 % узимку, 90Sr – підвищувалася від зими до літа та знову знижувалася восени (табл. 6.8).

Гідрологічний режим водотоків у 1998 р. визначався надзвичайно високою водністю зимового сезону 1997–1998 pp., багатопіковою весняною повінню з водністю нижче середньої, кількома помітними дощовими повенями протягом теплого періоду року, відносно рівномірним розподілом витоку протягом року, що зумовило 2–15%-ву середньобагаторічну забезпеченість витоку для річок Зони відчуження.

За даними ДНВП “РАДЕК”, концентрація ^Sr у воді р. Прип'ять у 1998 р. відповідала такій за останні 5 років і була найнижчою у післяаварійний період (0,1-0,6 кБк • м-3).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Поняття самоочищення природного середовища

  • Техногенні передумови самоочищення радіаційно забруднених наземних екосистем

  • Щільність забруднення

  • Антропогенне втручання в екосистеми на етапі ліквідації наслідків аварії

  • Фізико-географічні чинники самоочищення

  • Ландшафтно-геохімічні та кліматичні умови українського полісся

  • Типізація ландшафтно-геохімічних умов і ценозів

  • Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

  • Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

  • Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В Народицького району

  • Фізико-хімічні процеси самоочищення

  • Хімічні властивості цезію та стронцію

  • Фізико-хімічні властивості твердофазних випадінь

  • Геохімічні процеси самоочищення

  • Трансформація радіонуклідів у ґрунтах, забруднених паливними частинками

  • Низхідна міграція радіонуклідів

  • Біогеохімічні потоки радіонуклідів

  • Вплив властивостей ґрунту на надходження радіонуклідів у рослини

  • Органічна речовина ґрунту

  • Вплив біологічних особливостей рослин на накопичення радіонуклідів

  • Вплив ландшафтно-геохімічних умов на накопичення радіонуклідів лучною рослинністю дослідних ділянок

  • Властивості ҐПК, що визначають міграційні властивості радіонуклідів у ландшафтах забруднених територій

  • Коефіцієнт геохімічного переходу в системі ґрунт – рослинність

  • Баланс мобільних форм радіонуклідів у ґрунті та рослинності

  • Біогеохімічні потоки міграції радіонуклідів у лучних екосистемах Київського і Житомирського Полісся

  • Біогеохімічні потоки 137Cs у лісових екосистемах

  • Ецафотоп А2 (свіжий бір)

  • Едафотоп В3 (вологий субір)

  • Едафотоп A5 (мокрий бір)

  • Баланс перерозподілу 137Cs на геохімічних бар'єрах у лісових екосистемах

  • Геохімічні чинники біогенної міграції елементів у лучних біогеоценозах радіаційно забруднених територій

  • Трансформація радіонуклідів у поверхневих водних системах

  • Формування радіоактивного забруднення водних мас водосховищ

  • Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну
  • Оцінка вторинного радіаційного забруднення поверхневих вод за рахунок донних осадів

  • Критерії самоочищення радіаційно забруднених екосистем

  • Заключення

  • Без назви