Досліджуючи співвідношення між розчиненою і завислою органічною речовиною в річках СІЛА, Дж. Реутер [412] установив, що воно змінюється від 6:1 до 10:1, де POP представлена поліпептидами, полісахаридами і гумусовими речовинами. Останні утворюють висококислотні хімічно і біологічно активні полімери, близькі за структурою і складом до ґрунтових.
Стійкість комплексних сполук POP з металами вища порівняно з відповідними неорганічними комплексами.
Надходження органічних речовин до природних вод відбувається в першу чергу шляхом їх розчинення і винесення з ґрунтів атмосферними опадами. Це провідний процес, що визначає вміст і розподіл POP у річках. Серед факторів, що впливають на інтенсивність надходження POP у поверхневі води, слід відзначити тип ґрунтів і клімат.
Отже, водорозчинні ФК є основним компонентом POP річкових вод України, що відрізняються від ґрунтових ФК нижчою молекулярною масою
Таблиця 6.7
Співвідношення форм мікроелементів річкових вод за даними розрахунку на ЕОМ, pH 7,0 [52]
| Іонні | Гідроксокомплекси | Сульфатні та гідроксосульфатні | Хлоридні та гідроксохлоридні | Гідро карбонатні | Фульватні і гідроксофульватні | |
| Sr (II) | 95,1 | 0,0 | 0,4 | 0,0 | 2,3 | 2,4 |
| Са (II) | 91,2 | 0,0 | 3,2 | 0,0 | 2,3 | 2,7 |
| Се (ІН) | 0,2 | 99,9 | 0,1 | 0,0 | – | 0,1 |
| Y (HD | 0,9 | 97,9 | 0,5 | – | – | 0,5 |
| Ru (IV) | 0,0 | 22,0 | 0,5 | 0,02 | – | 77,2 |
та вмістом. Висока здатність ФК до комплексоутворення відіграє значну роль у водній міграції мікроелементів.
Дослідження компонентного складу органічної речовини Дніпровських водосховищ розпочалися в 1970-х роках [161]. Установлено, що серед різних груп органічних речовин (гумусові речовини, феноли, амінокислоти, низькомолекулярні кислоти) у водах Дніпра превалюють гумусові кислоти (до 85 %). Найбільш насичені гумусовими речовинами води Київського водосховища (до 90 %), частка їх у сумі POP у Кременчуцькому водосховищі становить близько 70, у Каховському – 65 % [187]. Середній вміст ГК у воді в 1994–1997 pp. становив 0,4, ФК – 10,5 мг • дм-3. Для природних вод характерне співвідношення ГК : ФК = 1:16, що зумовлене значно вищою розчинністю ФК. Максимальні концентрації гумусових речовин спостерігаються в період весняної повені, поступово знижуються до мінімуму влітку та дещо підвищуються восени [229, 230].
Вміст гумусових речовин у воді Дніпровських водосховищ переважно зумовлений заболоченістю басейну Дніпра. На ділянці від витоку Дніпра до Києва заболоченість зростає від 3 до 20 %, нижче – зменшується: в середньому Дніпрі до 2,5, у нижньому – до 0,1 %. Заболоченість найбільшої притоки Дніпра – р. Прип'ять – сягає 60 %. Вимивання гумусових речовин із ґрунтів зумовлено рясними опадами – 560–610 мм • рік-1 [9, 88, 156, 161].
Вода р. Прип'ять у доаварійний період характеризувалась як гідрокарбонатно-кальцієво-натрієва з вмістом сухого залишку 100 мг • дм-3. З другої половини 1980-х років мінералізація води поступово зростала і в липні 1998 р. становила 250 мг • дм-3 з перманганатною окиснюваністю 20,88 г • дм-3 кисню, pH 7,15, що дає змогу зарахувати її до гідрокарбонатно-кальцієвого типу.
Збільшення мінералізації пояснюється істотними змінами, що зазнала гідрографічна мережа лівобережної заплави внаслідок проведення водоохоронних заходів. Після виведення з експлуатації діючих осушувальних систем знизилася частка менш мінералізованого підземного стоку, що привело до переважання суто поверхневої складової у загальному балансі стоку.
Починаючи з літа 1986 р., були проведені періодичні спостереження за динамікою трансформації завислих, умовно розчинених органічних і неорганічних форм міграції 90Sr і 137Cs у річковій воді водотоків Зони відчуження [96, 99, 258, 299, 302]. З цією метою було розроблено радіохімічну методику розділення цих форм, яка ґрунтується на розділенні POP і розчиненої неорганічної речовини (РНР) шляхом сорбції POP на березовому активованому вугіллі з подальшою екстракцією органічними розчинниками [258].
Забруднення річкової води в 1986–1987 pp. переважно визначалося завислими формами, за винятком 131І, який практично повністю входить до складу POP (рис. 6.7). У цій фракції знаходилося близько 20 % радіонуклідів Ru, 15 - 90Sr, 10 - 140La, 4 - 134Cs i 137Cs, 2 % - ,41,44Ce. У складі РНР знайдено не більше 3 % радіонуклідів [96, 99, 299].
У подальшому співвідношення між завислими та умовно розчиненими формами радіонуклідів істотно змінювалося. Якщо в 1986–1987 pp. забруднення води більш як на 90 % визначалося завислими формами, то в 1991 р. 137Cs був рівномірно розподілений між зависями (ЗАВ) та розчиненими фор-
Рис. 6.7. Форми знаходження радіонуклідів у річковій воді в 1986 р.: 1 – завись; розчинна речовина: 2 – органічна, 3 – неорганічна
мами, 60–95 % 90Sr – приурочено до розчинних форм (табл. 6.8) [94, 381]. Підвищений вміст останнього характерний для води лівобережної заплави р. Прип'ять – до 450 Бк • дм-3, причому понад 90 % – у розчиненій формі.
Спостерігаються значні сезонні трансформації радіонуклідів: частка завислих форм 137Cs зростала від 40 % улітку до 70 % узимку, 90Sr – підвищувалася від зими до літа та знову знижувалася восени (табл. 6.8).
Гідрологічний режим водотоків у 1998 р. визначався надзвичайно високою водністю зимового сезону 1997–1998 pp., багатопіковою весняною повінню з водністю нижче середньої, кількома помітними дощовими повенями протягом теплого періоду року, відносно рівномірним розподілом витоку протягом року, що зумовило 2–15%-ву середньобагаторічну забезпеченість витоку для річок Зони відчуження.
За даними ДНВП “РАДЕК”, концентрація ^Sr у воді р. Прип'ять у 1998 р. відповідала такій за останні 5 років і була найнижчою у післяаварійний період (0,1-0,6 кБк • м-3).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформація радіонуклідів у річковій воді дніпровського басейну“ на сторінці 2. Приємного читання.
